ТОР 5 статей: Методические подходы к анализу финансового состояния предприятия Проблема периодизации русской литературы ХХ века. Краткая характеристика второй половины ХХ века Характеристика шлифовальных кругов и ее маркировка Служебные части речи. Предлог. Союз. Частицы КАТЕГОРИИ:
|
Поняття та принципи формування державних соціальних стандартів, соціальних норм і нормативівРозвиток суспільних відносин посилив проблему уніфікації соціальних прав людини, їх змісту та обсягу. Це призвело до того, що держава, яка є основним суб'єктом забезпечення прав людини, змушена встановлювати відповідні нормативи та механізми забезпечення цих прав. Діяльність держави у соціальній сфері спрямовується передусім на регулювання розподілу ресурсів, підвищення добробуту і задоволення потреб усього населення, його окремих груп та індивідів (діти та сім'ї, безробітні та працюючі, пенсіонери, люди похилого віку, інваліди, постраждалі внаслідок війн, катастроф, стихійних лих тощо). Проведення диференційованої соціальної політики щодо різних груп населення не виключає існування певних мінімальних, гарантованих державою загальних показників соціальної захищеності громадян безвідносно належності їх до тієї чи іншої соціальної групи. Держава гарантує базовий рівень освіти, мінімальну зарплату, безоплатну медицину та інші соціальні показники, які у науковій літе-
Розділ 7. Державні соціальні стандарти та нормативи соціального... ________________ ратурі визначають як встановлення державних соціальних стандартів. Існування розвиненої системи соціальних стандартів, гарантій та нормативів є ознакою соціально спрямованої держави. Завданням такої держави є не лише закріплення їх у нормативно-правових актах, а й виконання та реалізація на практиці. Особливо актуальною ця проблема залишається для України, де держава все ще намагається подолати важелі командно-адміністративної економіки, не здатна в силу об'єктивних причин виконувати свої соціальні зобов'язання перед народом. Незважаючи на те, що так званий мінімальний споживчий бюджет було запроваджено як державний соціальний стандарт ще 1991 р., процес формування та створення цілісної, взаємоузгодженої системи соціальних стандартів, гарантій нормативів активізувався лише 1999 р. із прийняттям Закону України «Про прожитковий мінімум», а кінцевою ланкою тут став Закон України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» від 5 жовтня 2000 р. Встановлення державних соціальних стандартів має важливе значення для забезпечення механізму реалізації соціальних прав та державних соціальних гарантій громадян, закріплених Конституцією України. Вони є визначальними для державної соціальної політики щодо забезпечення потреб людини в матеріальних благах і послугах, а також для формування фінансових ресурсів, що спрямовуються на їх реалізацію. Завдяки соціальним стандартам відбувається коригування розмірів видатків державного та місцевих бюджетів і відповідних фондів на соціальний захист і забезпечення населення, а також утримання соціальної сфери. Стандартами, як правило, називають якісь ідеальні зразки, еталони чи моделі, які беруться за основу при зіставленні з ними інших подібних об'єктів. Слово «стандарт» походить від англійського зіапйагі, яке в буквальному перекладі означає «норма». І саме таке розуміння «стандарту» використо- 7.1. Поняття та принципи формування державних соціальних... вує юридична наука права соціального забезпечення для визначення нормативів державних соціальних гарантій. Не менш багатоаспектним здається й перше слово у терміні «соціальний стандарт». Зазвичай соціальним вважається все, що породжене умовами суспільного життя. Крім того, соціальний — це такий, який існує в суспільстві. В іншому значенні поняття «соціальний» трактується як життєво необхідний, життєво важливий. Останнє розуміння терміна «соціальний», власне, і використовують при визначенні системи соціальних прав людини. Право на соціальне забезпечення, як відомо, також перебуває у цій системі. Воно покликане гарантувати кожній людині життєво важливий рівень життя. Отже, соціальними стандартами у сфері соціального захисту вважатимуться відповідні норми матеріальних доходів особи, які є необхідними для забезпечення її достатнього життєвого рівня. Традиційно у міжнародній практиці достатній життєвий рівень включає харчування, одяг, житло, медичне забезпечення та соціальне обслуговування особи. Соціальні стандарти встановлюються і гарантуються державою. Саме вона має обов'язок забезпечити всім громадянам такий мінімум соціальних можливостей та соціальної захищеності, які необхідні для підтримання гідного життя людини, нормального задоволення її матеріальних і духовних потреб. Не вирішивши соціальних питань, держава не може розраховувати на активну участь своїх громадян у суспільному та державному житті (народжувати дітей, здійснювати трудову діяльність, брати участь в управлінні державними справами тощо). Соціально-правовий обов'язок держави як гаранта соціальних прав людини знайшов своє відображення у ст. 16 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії». Тут, зокрема, проголошується, що держава гарантує забезпечення основних потреб громадян на рівні встановлених законом державних соціальних стандартів і нормативів. і,і.
Розділ 7. Державні соціальні стандарти та нормативи соціального... ________________ Таким чином, державні соціальні стандарти можна визначити як законодавчо встановлені нормативи мінімальних розмірів матеріальних та інших благ, що забезпечують кожній особі необхідний для неї достатній рівень життя. Це визначення дещо відрізняється від того його варіанта, що міститься у Законі України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії». Тут, зокрема, про державні соціальні стандарти йдеться як про встановлену законами, іншими нормативно-правовими актами соціальну норму і норматив або їх комплекс, на базі яких визначаються рівні основних державних соціальних гарантій. На відміну від легального визначення державних соціальних стандартів, перший варіант є більш узагальненим, що можна вважати прийнятним, аби виділити і сформулювати основні принципи встановлення цих соціальних нормативів. Найпершим з-поміж таких принципів є, безперечно, законодавче встановлення найважливіших державних соціальних стандартів і нормативів. Державні соціальні стандарти прав людини повинні юридично закріплюватися та не ототожнюватися з тим чи іншим політичним устроєм держави, системою економіки тощо. Зрозуміло, що індивідуальні потреби людини різноманітні та суб'єктивні, однак це не означає, що вони повинні залишатися за межами правового регулювання. По-перше, у кожному суспільстві в конкретно-історичний період існують визначені уявлення про норми та межі споживання. Наприклад, можна дискутувати щодо розміру житлового приміщення, необхідного для проживання людини, однак ні у кого не виникає сумнівів про неможливість проживання у підвалі тощо. Завданням права є закріплення досягнених розумних уявлень про норму. По-друге, поряд із формальним закріпленням загального принципу про забезпечення громадян повинні наставати конкретні наслідки у вигляді закріплених у законодавстві видів такого забезпечення та їх обсягу. Державні соціальні стандарти у сфері доходів населення встановлюються з метою визначення розмірів державних 7.1. Поняття та принципи формування державних соціальних... соціальних гарантій у сфері оплати праці, виплат за обов'язковим державним соціальним страхуванням, інших видів соціальних виплат, а також для визначення пріоритетності напрямів державної соціальної політики. Базовими величинами, на основі яких встановлюються державні соціальні стандарти, є соціальні норми та нормативи. Вони слугують показниками необхідного споживання продуктів харчування, непродовольчих товарів і послуг, а також забезпечення освітніми, медичними, житлово-комунальними, соціально-культурними послугами. За характером задоволення соціальних потреб соціальні норми та нормативи поділяються на: 1) нормативи споживання. Ними встановлюються розміри споживання в натуральному вираженні за певний проміжок часу (за рік, за місяць, за день) продуктів харчування, непродовольчих товарів поточного споживання та деяких видів послуг; 2) нормативи забезпечення. Це передусім визначена кількість наявних в особистому споживанні предметів довгострокового користування. Ними визначаються також забезпечення певної території мережею закладів охорони здоров'я, освіти, підприємств, установ, організацій соціально-культурного, побутового, транспортного обслуговування та житлово-комунальних послуг; 3) нормативи доходу. Встановлюють розмір особистого доходу громадянина або сім'ї, який гарантує їм достатній рівень задоволення потреб, що обчислюється на основі визначення вартісної величини набору нормативів споживання та забезпечення. За рівнем задоволення соціальних потреб існують також: 1) нормативи раціонального споживання, які визначають рівень, що гарантує оптимальне задоволення потреб та включає вартість товарів і послуг, предметів культурно-побутового і господарчого призначення, відповідно до науково обґрунтованих норм споживання і нормативів задоволення раціональних (розумних) потреб людини;
Розділ 7. Державні соціальні стандарти та нормативи соціального... ________________ 2) нормативи мінімального споживання, за якими рівень споживання продуктів харчування, непродовольчих товарів та послуг визначається виходячи з соціальних або фізіологічних потреб. Вони є своєрідною нижньою межею вартості життя або тим порогом, нижче якого починається бідність; 3) статистичні нормативи, які визначаються на основі показників фактичного споживання або забезпеченості для всього населення чи його окремих соціально-демографічних груп. Соціальні норми та нормативи є вартісним вираженням відповідного споживчого кошика. Це — певний набір продуктів харчування, непродовольчих товарів і послуг, призначених для споживання населенням і окремими його групами і забезпечення їх потреб на відповідному нормативному рівні. Споживчий кошик загалом складається з продовольчого та непродовольчого кошиків та кошика послуг. Звичайно, вартісна величина достатнього рівня проживання є неоднаковою для всіх людей та залежить від їх віку, можливості виконувати певний вид трудової чи іншої суспільно корисної діяльності тощо. Саме тому при встановленні соціальних нормативів законодавець керується принципом наукової обґрунтованості норм споживання та забезпечення, а також диференційованого за ознаками соціально-демографічного підходу до визначення цих нормативів. Під час формування споживчого кошика враховуються збалансовані набори товарів і послуг за такими основними статтями витрат людини і домашнього господарства: харчування, одяг, білизна, взуття, ліки, предмети гігієни і санітарії, меблі, предмети культурно-побутового і господарчого призначення, житло і комунальні послуги, транспорт і зв'язок, дитячі дошкільні установи. У продовольчий кошик включають хліб і хлібопродукти, м'ясо і м'ясопродукти, молоко і молокопродукти, яйця, картоплю, овочі, фрукти і ягоди, рибу і рибопродукти, олію рослинну і маргарин, цукор і кондитерські вироби. До непродовольчих товарів входять предмети санітарії і гігієни, а також деякі інші предмети 7.1. Поняття та принципи формування державних соціальних... тривалого користування. Кошик послуг формується з розрахунку оплати житла, електроенергії, опалення, водопостачання і каналізації, витрат на транспорт і зв'язок, ремонт предметів домашнього побуту, що не можуть бути відремонтовані господарем. Крім загальних, законодавством передбачені і спеціальні нормативи, які характерні лише для певних суб'єктів з огляду на їх спеціальний статус чи стосуються певних напрямів державної політики соціального захисту. Так, державні соціальні нормативи у сфері соціального обслуговування встановлюються для визначення розмірів державних гарантій соціальної підтримки інвалідів, осіб похилого віку, дітей, які залишилися без піклування батьків, та інших осіб, які потребують соціальної підтримки. З цією метою визначаються: перелік послуг, які надаються закладами соціального обслуговування і фінансування за рахунок державного та місцевих бюджетів і соціальних фондів; норми соціального обслуговування пенсіонерів, інвалідів та дітей, які перебувають на утриманні держави; норми харчування та забезпечення непродовольчими товарами у державних і комунальних закладах соціального обслуговування. Державні соціальні нормативи у сфері житлово-комунального обслуговування встановлюються з метою визначення державних гарантій щодо надання житлово-комунальних послуг та розмірів плати за житло і житлово-комунальні послуги, які забезпечують реалізацію конституційного права громадянина на житло. До державних соціальних нормативів у сфері житлово-комунального обслуговування належать: 1) гранична норма оплати послуг з утримання житла, жит 2) соціальна норма житла та нормативи користування
Розділ 7. Державні соціальні стандарти та нормативи соціального... ________________ 3) показники якості надання житлово-комунальних послуг. Державними соціальними нормативами у сфері охорони здоров'я є: — перелік та обсяг гарантованого рівня медичної допомоги громадянам у державних і комунальних закладах охорони здоров'я; — нормативи надання медичної допомоги, що включають обсяг діагностичних, лікувальних та профілактичних процедур; — показники якості надання медичної допомоги; — нормативи пільгового забезпечення окремих категорій населення лікарськими засобами та іншими спеціальними засобами; — нормативи забезпечення стаціонарною медичною допомогою; — нормативи забезпечення медикаментами державних і комунальних закладів охорони здоров'я; — нормативи санаторно-курортного забезпечення; — нормативи забезпечення харчуванням у державних і комунальних закладах охорони здоров'я. Спеціальні соціальні нормативи законодавчо встановлені і у тих сферах, які виходять за межі соціального забезпечення та є елементами соціального захисту населення. Це стосується транспортного обслуговування населення, а також зв'язку, забезпечення навчальними закладами, обслуговування закладами культури, фізичної культури та спорту, побутово-? го обслуговування, торгівлі й громадського харчування. Державні соціальні стандарти і нормативи формуються, встановлюються та затверджуються у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за участю та погодженням з іншими сторонами соціального партнерства з урахуванням вимог, визначених міжнародними договорами України у сфері соціального захисту та трудових відносин. !1 7.2. Прожитковий мінімум — базовий державний соціальний стандарт Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском:
|