Главная | Случайная
Обратная связь

ТОР 5 статей:

Методические подходы к анализу финансового состояния предприятия

Проблема периодизации русской литературы ХХ века. Краткая характеристика второй половины ХХ века

Ценовые и неценовые факторы

Характеристика шлифовальных кругов и ее маркировка

Служебные части речи. Предлог. Союз. Частицы

КАТЕГОРИИ:






Розділ 8. Організаційно-правові форми соціального забезпечення в Україні. Існує в Україні і добровільне соціальне страхування,яке здійснюється за правилами цивільно-правового договору




Існує в Україні і добровільне соціальне страхування,яке здійснюється за правилами цивільно-правового договору. Правовою базою для цього виду страхування є закони Украї­ни «Про страхування» від 7 березня 1996 р.1 та «Про недер­жавне пенсійне забезпечення» від 9 липня 2003 р.2 Серед видів добровільного страхування, яке здійснюється на основі договору між страхувальником і страховиком3, передбачено страхування життя, страхування від нещасних випадків, ме­дичне страхування, страхування здоров'я на випадок хворо­би, страхування медичних витрат. Тобто за деякими з цих видів добровільне страхування можна віднести також до со­ціальної сфери. Більше того, йому властиві й інші особливос­ті аналогічного плану.

По-перше, при добровільному соціальному страхуванні страховий випадок визначається законом. У договорі лише застерігаються особливості або умови страхового випадку.

По-друге, у договорі соціального страхування можна пе­редбачити лише ті види виплат, які визначені спеціальним законодавством про добровільне соціальне страхування.

Тим самим добровільне соціальне страхування має риси як цивільно-правового, так і соціально-забезпечувального характеру, а тому не можна беззаперечно відносити його лише до сфери цивільного правового регулювання.

Важливою організаційно-правовою формою соціального забезпечення в Україні є його асигнування з бюджетів різних рівнів.Ця форма передбачає матеріальне забезпечен­ня громадян державними пенсіями, допомогами, а також утримання і забезпечення осіб похилого віку і непрацездат­них осіб за рахунок коштів Державного і місцевого бюдже­тів. З цих же джерел фінансуються соціальні послуги, які на­даються державними або уповноваженими державою органа-

1 Відомості Верховної Ради України. — 1996. — № 18. — Ст. 78.

г Відомості Верховної Ради України. — 2003. — № 47-48. — Ст. 372.

3 Необхідно зазначити, що відповідно до Закону України «Про страхування» під
страховиком розуміють фінансові установи, які одержали ліцензію на здійс­
нення страхової діяльності. У системі загальнообов'язкового державного
соціального страхування страховиком є страховий фонд. . .


8.1. Поняття та види організаційно-правових форм соціального забезпечення

ми, а також пільги. Характерною ознакою цієї організацій­но-правової форми є те, що соціальне забезпечення тут регу­люється спеціальним законодавством.

Соціальне забезпечення за рахунок асигнувань з бюджету може фінансуватися такими шляхами:

1) пряме асигнування з Державного або місцевих бю­джетів;

2) фінансування з відомчих бюджетів (Міноборони, внутрішніх справ, охорони здоров'я);

3) відшкодування страховим фондам з Державного бюд­жету коштів на надання деяких видів соціального забезпе­чення;

4) субвенції з Державного бюджету місцевим бюджетам.

Конкретне джерело фінансування окремих видів соціаль­ного забезпечення визначається законом, яким регулюється відповідний вид соціального забезпечення.

Соціальне забезпечення за рахунок асигнувань з бюджетів має метою надання додаткового соціального захисту понад те, що надається, за рахунок соціального страхування. Воно також покликане забезпечити тих осіб, які не мають права на соціальне забезпечення, за рахунок коштів соціального стра­хування, оскільки в силу своєї діяльності не підлягають за­гальнообов'язковому державному соціальному страхуванню або ж не працювали і не мають відповідного страхового ста­жу для призначення соціального забезпечення за рахунок коштів соціального страхування.

В умовах ринкових відносин держава не може здійснюва­ти соціальне забезпечення усіх категорій населення, а тому роль цієї організаційно-правової форми обмежена фінансо­вими можливостями держави. Проте її існування є прямим наслідком проголошення Конституцією України соціальною державою, для якої соціальне забезпечення осіб, котрі не одержують виплат за рахунок соціальних страхових фондів, є прямим обов'язком.

У деяких випадках в Україні застосовується змішане фінансування видів соціального забезпечення, що поєднує


 




Розділ 8. Організаційно-правові форми соціального забезпечення в Україні

обидві організаційно-правові форми соціального забезпечен­ня: загальнообов'язкове державне соціальне страхування та асигнування з бюджету. На сьогоднішній день відсутній єди­ний законодавчо визначений спосіб акумуляції коштів для фінансування окремих видів соціального забезпечення, що надаються певним категоріям громадян.

Коло осіб, на яких поширюється змішаний спосіб фінансу­вання соціального забезпечення, досить широке. Це і дер­жавні службовці, й інші особи, які отримують пенсію на умо­вах, передбачених Законом України «Про державну службу* від 16 грудня 1993 р.1, а також посадові особи місцевого са­моврядування, народні депутати, судді, прокурорсько-слідчі працівники, а також особи, постраждалі внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС. Як і всі інші громадяни, вони є застра­хованими в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування і за рахунок вказаних коштів отри­мують соціальне забезпечення. Та з огляду на особливість виконуваної ними роботи, держава запровадила додаткові заходи їхнього соціального забезпечення, але вже за рахунок бюджетних коштів. Тобто пенсійне забезпечення цих кате­горій громадян здійснюється як за рахунок коштів загально­обов'язкового державного соціального страхування в час­тині, що становить розмір страхової пенсії, так і за кошти Державного бюджету України — у решті суми пенсії, що передбачено відповідним законом. Тим самим пенсії цих осіб є дещо більшими порівняно з тими, що призначаються за­страхованим громадянам.

У деяких випадках підвищення пенсій може фінансувати­ся не тільки за рахунок Державного бюджету, але й за раху­нок інших джерел. Прикладом може бути пенсійне забезпе­чення наукових і науково-педагогічних працівників, що здійснюється згідно із Законом України «Про наукову і на­уково-технічну діяльність». Тут різниця між сумою страхо­вої пенсії відповідно до Закону України «Про загально­обов'язкове державне пенсійне страхування» і сумою пенсії,

1Відомості Верховної Ради України. — 1993. — № 52. — Ст. 490.


______________ 8.2. Загальнообов'язкове державне соціальне страхування...

передбаченої Законом «Про наукову і науково-технічну діяльність» для працівників небюджетних установ фінан­сується за рахунок коштів цих установ.

Майбутнє змішаної форми фінансування соціальних ви­плат залежатиме від розвитку соціальної політики нашої держави. Така форма фінансування, очевидно, повинна бути змінена.

У сучасних умовах набувають розвитку також локальні форми соціального забезпечення за рахунок коштів самих роботодавців. Умови такого соціального забезпечення визна­чаються у колективних або трудових договорах.







Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском:

vikidalka.ru - 2015-2021 год. Все права принадлежат их авторам! Нарушение авторских прав | Нарушение персональных данных