Поняття необхідної оборони та умови її правомірності.

- дії, вчинені з метою захисту охоронюваних законом прав та інтересів особи, яка захищається, або іншої особи, а також суспільних інтересів та інтересів держави від суспільно небезп. посягання шляхом заподіяння тому, хто посягає, шкоди, необхідної і достатньої в даній обстановці для негайного відвернення чи припинення посягання, якщо при цьому не було допущено перевищення меж НО.

Ознаки НО, характеризують:

- мету оборони (захист);

- спрямованість заподіяння шкоди (тому, хто посягає);

- своєчасність (захист виправдано протягом тривалості суспільно-небезп. посягання, що потребує припинення);

- співрозмірність оборони (заподіяна тому, хто посягає, шкода повинна бути).

Перевищенням меж НО - визнається умисне заподіяння тому, хто посягає, тяжкої шкоди, яка явно не відповідає небезпечному. посяганню або обстановці захисту і тягне кримін. відповідальність.

Не є перевищенням меж НО і не має наслідком кримінальну відповідальність:

- застосування зброї або будь-яких інших засобів чи предметів для захисту від нападу озброєної особи або нападу групи осіб, а також для відвернення протиправного насильницького вторгнення в житло чи інше приміщення, незалежно від тяжкості шкоди, яку заподіяно тому, хто посягає.

Уявною обороною визнаються дії, пов'язані із заподіянням шкоди за таких обставин, коли реального суспільно небезп. посягання не було, і особа, неправильно оцінюючи дії потерпілого, лише помилково припускала наявність такого посягання (ч.1 ст.37).

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: