НАЦІОНАЛЬНО-КУЛЬТУРНА СПЕЦИФІКА НЕВЕРБАЛЬНИХ ЗАСОБІВ

Петренко К.О.

У статті розглянуто сутність невербальної комунікації між учителем та учнем, визначено роль несловесних засобів взаємодії, здійснено теоретичний аналіз досліджуваної категорії.

Ключові поняття: невербальні засоби, візуальне спілкування, невербальна комунікація, невербальні форми взаємодії.

Постановка проблеми. В процесі соціалізації та з розвитку технологій все частіше постає питання про культуру спілкування як важливий компонент обміном інформацією та міжособистісної взаємодії. Особливе місце займають невербальні засоби впливу як на особистісному, так і на професійному рівнях.

Під час комунікативної взаємодії людина в середньому використовує тільки 35 % словесних засобів а 65 % належить засобам невербальної комунікації, насамперед, зовнішньому вигляду, пантоміміці, контакту очей, міміці, особистісному просторові. Специфіка педагогічного спілкування визначається загальними законами передачі й інтерпретації інформації.

У спілкуванні учителя з учнем постає питання про засоби та методи ефективності передачі, сприйняття та засвоєння навчального матеріалу. Тому одним із завдань педагогів та психологів є дослідження факторів впливу учителя на навчальний процес з метою розвитку розумових та творчих здібностей дитини.

Таким чином особливості засвоєння невербальних засобів спілкування є однією з найважливіших питань закономірності формування в учня комунікативних навичок та вмінь.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: