Главная | Случайная
Обратная связь

ТОР 5 статей:

Методические подходы к анализу финансового состояния предприятия

Проблема периодизации русской литературы ХХ века. Краткая характеристика второй половины ХХ века

Ценовые и неценовые факторы

Характеристика шлифовальных кругов и ее маркировка

Служебные части речи. Предлог. Союз. Частицы

КАТЕГОРИИ:






Фахівця при проведенні




Правила спілкування

Загально прийнятими формами

ділової комунікації у роботі

фахівців є ділові бесіди, наради,

збори, переговори, ділові

зустрічі, коеференції тощо.

Особливості кожної форми

ділової комунікації включають такі критерії:

-Мету проведення -Контингент

учасників –Регламент –Комунікативні

засоби -Організацію просторового

середовища -Очікуваний результат
^ Ділова бесіда- це цілеспрмована бесіда

із заздалегідь спланованим результаиом

і скерована на вирішення певних

завдань, виробничих проблем і питань.

Види ділової бесіди:

Кадрові (співбесіди під час

прийому на роботу, звільнення тощо)

Проблемні (вони зумовлені фактами

порушення дісципліни на виробництв

і або відхилиннями від встановлених

норм і правил у діяльності організацій)

Структура ділової бесіди:

-Привітання -Передача інформації

-Аргументування -Спростування

доводів співрозмовника

-Прийняття рішень –Найшвидший

контакт це ділова телефонна розмова.

Тривалість - 3-5 хв.

-План телефонної розмови –

Представлення –Введення

співрозмовника в курс справи-Обговорення справи –Однією іщ форм проведення переговорів є нарада, яка проводиться з метою вирішення виробничих питань на підприємствах та установах.

Термін – це слово,

або усталене

словосполучення.

Що чітко й однозначно

позначає наукове чи

спеціальне поняття.

Термін не називає поняття,

як звичайне слово, а навпаки

, поняття, приписується терміну,

додається до нього. У цій різниц

і вбачається вдома конвенційність

термінова, яка полягає

в тому, що вчені чи фахівці

тієї чи іншої галузі домовляються.

Що розуміти, яке поняття вкладати

в той або інший термін.

Усі терміни мають

Низку характерних

ознак, до яких належать:

а) системність термінова

(зв’язок з іншими термінами

даної предметної сфери);

б) наявність дефініції (визначення)

в більшості термінів;

в) моностемічність (однозначність)

термінова в межах однієї предметної

галузі, однієї наукової дисципліни або

сфери професійної діяльності;

г) стилістична нейтральність;

д) відсутність експресії, образності

, суб’єктивно-оцінних відтінків.

Терміни поділяються на

загальновживані (ідея,

гіпотеза, формула) та вузькоспеціальні

, уживані в певній галузі науки (знаменник,

діяльник, чисельник).

 

Термінологія - 1) розділ

мовознавства, що вивчає терміни

(у цьому значенні все частіше

використовують слово термінознавство)', 2)

сукупність термінів певної мови або певної

галузі. Наприклад, можемо говорити про

англійську, польську, російську, українську та інші

термінологію, а також про термінологію математичну,

юридичну, хімічну, технічну тощо.

Галузеві термінології, тобто сукупність термінів

конкретних галузей), називають

терміносистемами,

або термінологічними системами.

Термінологія виконує такі

основні функції – позначає

наукові поняття і задовольняє потреби

спілкування фахівців

- за умови, якщо вона є загальноприйнята,

унормована,

відповідатиме вимогам до термінів.

Системність термінологі

ї зумовлена двома типами зв'язків,

які надають сукупності термінів системного

характеру:

o логічними (якщо між поняттями

певної

галузі науки

існують системні логічні зв'язки –

а вони є в кожній

науці,- то терміни, які називають

ці поняття,

мають теж бути системно пов'язаними);

мовними (хоча терміни позначають

наукові поняття

синонімічні, антонімічні,

словотвірні, полісемічні

За сферами вживання

словниковий склад

української мови

поділяється на

загальновживану і

спеціальну лексику,

або лексику

обмеженоговживання.
Загальновживану лексику називають

ще загальнонародною. До її складу

належать слова, використовувані всіма

носіями літературної мови. Це слова

, що позначають:

· предмети побуту (двері, човен, молоток

· , вікно, чоботи, сорочка, стіл, відро)

· процеси трудової діяльності (нести, різати

· , пекти, читати)

· явища природи (дощ, сніг, мороз, вітер)

· назви тварин, людей (дочка, мати, діти, голуб,

· ластівка, окунь, щука, калина, верба)

· назви кольорів, смаків, почуттів (зелений,

· солодкий, радість, жаль)

· назви розміру, ваги (великий, важкий)

· військові поняття (військо, куля, зброя)

· поняття культури (пісня, книга, мелодія)

· суспільно-політичні поняття (держава, народ)

· числа (два, шістдесят) тощо

Використання цих слів нічим не

обмежене, вони складають

активний словник української мови

і використовуються у всіх стилях, тому

називаються стилістично нейтральними.

Крім основного лексичного

складу української мови, є

слова, користування якими

обмежене або територією,

або тією чи іншою групою

суспільства - представниками

науки, техніки, мистецтва,

виробництва. Такі слова

використовуються лише в

певних стилях і тому

називаються стилістично

маркованими. Це:

· Діалектизми

· Терміни

· Професіоналізми

· Жаргонізми

· Арготизми

Близькими до жаргонізмів

є арготизми (від франц. argot –

замкнутий) - слова, які з

азнали навмисних змін вставленням

складів, додаванням звуків тощо з

метою утаємничити, зробити

незрозумілим для інших їхній смисл.

Наприклад: дулясник - вогонь, ботень

- борщ, зивро - відро, хаза - хата,

морзуля - цибуля.

До пасивної лексики належать:

Застарілі слова (архаїзми та історизми)Неологізми

 




Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском:

vikidalka.ru - 2015-2019 год. Все права принадлежат их авторам! Нарушение авторских прав | Нарушение персональных данных