Психологічна консультація як монолог психологаконсультанта

Досить часто на консультацію приходять клієнти, невпевнені у собі, вперше які звернулися до психолога. Вони знають, з чого ж почати, про що говорити, як поводитися і чого, власне, можна очікувати від психолога.

За такого стану психолог-консультант може цілком захопити ініціативу у розмові: розгортати загальні роздуми, повчати, будувати розмову з позиції спокійнішого, всезнаючого людини.

Психологічна консультація перетворюється на монолог психологаконсультанта у тому разі, коли він відчуває внутрішній страх перед мовчанням. Клієнт замовчав, «пішов у себе», замкнулося, і психолог намагається власної активністю заповнити що настала паузу. На короткий момент це знімає що виник напруга, але знижує загальний результат консультації.

Річ у тім, зараз паузи, мовчання клієнтом відбувається важлива внутрішня робота. Він може сумувати, відчувати страждання і сум, розмірковувати або щось інтуїтивно відчувати, не знаходячи потрібних слів. Але за будь-якого випадку він отримує необхідний нього внутрішній досвід. Зазвичай, якщо виникла пауза витримується психологом у потрібний початок і достатня за часом, після неї розмова будується по-новому, хіба що більш рівні розуміння клієнтом власних проблем.

Психологу слід, що, тоді як ході консультації виникла пауза, необхідно «включати» власне інтуїтивне бачення й відчути, який емоційний заряд несе ця пауза.

Бажано, щоб після паузи першим почав говорити про ваш клієнт, отже, він відчула себе внутрішньо готовий до продовження розмови.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: