Аудиторські процедури. Перевірка записів чи документів, відповідно до якої аудитор перевіряє доки по обліку праці і її оплаті (наприклад табелі обліку робочого часу ) і т.п.

Перевірка записів чи документів, відповідно до якої аудитор перевіряє доки по обліку праці і її оплаті (наприклад табелі обліку робочого часу) і т.п.

Спостереження – охоплюють спостереження за процесом, який виконується іншими особами.

Запит доцільно використовувати, наприклад, при необхідності перевірки достовірності інформації про обсяги випущеної прод-ції (при відрядній формі зп), а також при перевірці кількості відпрацьов. часу (при почасовій).

Підтвердження. Аудитор може підтвердити правильність застосування тарифів, розцінок, ставок при оплаті праці і т.п.

Перерахунок. Можливі помилки, особливо при розрахунку відрахувань. Тому потрібно вибірково провести перерахунок регістрів синететичного і аналітичного обліку.

Аналітичні процедури. Необхідно провести порівняння залишків по розрахунках із зп із даними фінансової звітності.

Методика аудиту формується відповідно до МСА 300 «планування аудиту». На початковій стадії необхідно провести опередню оцінку системи внутрішнього контролю, яка підтверджується чи коригується аудитором (тест сис-ми внутр. Контр- самост опрацюв).

Оцінивши внутр. контр аудитор повинен спланувати характер, масштаби і терміни проведення аудитор. процедур щодо розрахів з зп.

4. Основні питання, на які звертає увагу аудитор

При перевірці чисельності працівників підприємства аудитор повинен звернути увагу на правильність визначення середньоспискової чисельності та відображення її у фінансовій звітності.

Середньоспискова чисельність працівників на місяць встановлюється шляхом підсумку числа працівників за кожний календарний день і діленням на повне число календарних днів у даному місяці. Фактична чисельність перевіряється шляхом співставлення наявності трудових книжок працівників та табеля обліку робочого часу.

Для перевірки правильності нарахування і виплати заробітної плати аудитору насамперед слід ретельно ознайомитися зі встановленими нормами для різних видів оплат.

Форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні ставки, схеми посадових окладів, розміри надбавок, доплат, премій підприємства встановлюють самостійно у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій передбачених законодавством і угодами. Вибірковим методом аудитором проводиться перевірка правильності застосування тарифних ставок, розцінок та розрахунки сум нарахованої оплати праці, при виявленні порушень всі первинні документи потрібно перевіряти в суцільному порядку.

Перевірка документів спрямована на те, щоб виявити реальність відображення робіт, правильність визначення їх обсягів, строків виконання, норми виробітку, суми нарахованої заробітної плати, включаючи доплати та надбавки. З цією метою поряд з перевіркою документів з обліку праці застосовується зустрічна перевірка взаємопов’язаних документів і облікових записів.

Аудиторська перевірка оплати праці, що нарахована працівникам за встановленими окладами, повинна бути спрямована на відпрацьований працівником час і відповідність фактично одержаних сум окладу, штатному розкладу або наказу по підприємству.

Для нарахування основної заробітної плати працівникам з погодинною оплатою праці аудитору необхідно мати відомості про посадові оклади (за штатним розкладом), присвоєні розряди (на підставі наказів по підприємству), а також дані табельного обліку відпрацьованого ними часу за відповідний період, що ретельно перевіряються.

При нарахуванні основної заробітної плати працівникам, яким встановлена відрядна оплата праці, крім табеля необхідно мати відомості про виробіток і розцінки за виконані роботи.

Для розрахунку заробітної плати спеціаліста за тарифом, годинну ставку треба помножити на кількість годин зміни. При цьому аудитор повинен перевірити правильність розрахунків з оплати праці в первинних документах та відповідність розрахованих сум в розрахунково-платіжних відомостях.

При аудиті виплат заробітної плати за трудовими угодами аудитору потрібно перевірити обсяг виконаних робіт; правильність розцінок та сум, що виплачені після закінчення робіт; дотримання строків виконання робіт та відповідність їх обсягам робіт, що вказані в трудовій угоді; правильність і повноту проведення розрахунків за виконані роботи.

При виявленні забракованої продукції аудитор перевіряє правильність її оплати. При цьому слід з’ясувати, з чиєї вини виник брак, тому що повний брак з вини працівника не підлягає оплаті,а не з вини працівника оплачується за рівнем, нижчим 2/3 тарифної ставки встановленого окладу або розряду.

При випадках заробітної плати, що базується на мінімальному розмірі, аудитору слід перевірити фактично нараховану суму оплати праці, маючи на увазі, що оплата праці працівників на повинна бути нижчою від встановленого мінімуму заробітної плати.

Під час аудиторської перевірки аудитор повинен зосередити увагу на обґрунтованості основних форм додаткової оплати – доплати за стаж, надбавки до тарифних ставок, доплати за класність, за ненормований робочий день, підвищених розцінках тощо.

При аудиті підвищених розцінок, необхідно з’ясувати наявність положення, де вони мають місце та перевірити їх обґрунтованість.

Перевіряючи правильність доплат за заміщення посади необхідно з’ясувати підставу для такої доплати, наявність наказу керівника, тривалість заміщення понад 12 робочих днів і відсутності обов’язків заступника згідно із штатним розкладом.

Перевірка виплат премій, основних працівників та адміністративно – управлінського складу, ґрунтується на нормативах підприємства, якими затверджено порядок преміювання і джерела його покриття. При цьому аудитору необхідно враховувати нормативи підприємства, якими затверджено порядок преміювання працівників та джерела його покриття. Аудитор повинен пам’ятати, що перевірку необхідно проводити у двох напрямках: преміювання працівників підприємства і адміністративно-управлінського апарату.

Аудит правомірності виплат премій за загальні показники в роботі, базується на встановленні достовірності даних про кінцеві фінансові результати, досягненні прогнозного рівня валового доходу, реалізації продукції в цілому по підприємству та за окремими підрозділами.

Аудитор повинен перевірити правомірність віднесення витрат по оплаті праці на собівартість продукції. При цьому слід керуватись ПКУ та іншими нормативними документами.

Правомірність віднесення витрат на оплату праці обумовлює перевірку обґрунтованості затрат на оплату відпусток працівників

При аудиторській перевірці слід враховувати, що нарахування резерву на оплату відпусток не носить обов’язкового характеру. Якщо на підприємстві згідно з наказом про облікову політику рівномірний розподіл відпусток на протязі року, то фактичні витрати на оплату відпусток списуються на собівартість продукції по мірі надання працівникам відпусток. У випадках, коли сума нарахованих і сплачених відпускних працівникам у звітному періоді відноситься до наступного звітного періоду, вона повинна включатися до складу фактичних витрат на оплату праці у місяці, що наступає за звітним.

Перевіряючи правомірність нарахування заробітної плати і віднесення їх на собівартість продукції, аудитору необхідно перевірити правильність нарахування ЄСВ.

Наступним етапом аудиторської перевірки є правильність утримань із заробітної плати. Згідно зі статтею 127 Кодексу законів про працю України утримання із заробітної плати можуть здійснюватися тільки у випадках, передбачених законодавством України. В першу чергу перевіряється правомірність утримання прибуткового податку з кожного працюючого та загальної суми податку.

При перевірці правильності визначення сукупного доходу, що підлягає оподаткуванню, отриманого як в натуральній так і в грошовій формі, аудитору необхідно перевірити повноту оподаткування доходу і правомірність застосування ставок оподаткування.

При перевірці необхідно звірити суми платіжного доручення на перерахування до бюджету прибуткового податку з фактично нарахованих сумою податку.

Аудиторській перевірці підлягають суми утримані із заробітної плати за виконавчими листами, за письмовими дорученнями про переказ страхових внесків, відшкодування матеріального збитку, заподіяного матеріально відповідальними особами тощо.

Аудитору слід встановити відповідність невиплаченої суми, вказаної в книзі, з платіжними відомостями на виплату депонованих сум і розрахунковою відомістю та реальність виплати депонованих сум. З цією метою необхідно аудитору порівняти суми з реєстрів депонованих сум, платіжних відомостей, книг обліку розрахунків із депонентами та суми депонованої заробітної плати у видаткових касових ордерах. Крім того, необхідно в результаті аудиторської перевірки з’ясувати повноту та своєчасність перерахування депонованих сум в бюджет.

На останньому етапі аудитору слід перевірити ідентичність даних аналітичного обліку щодо оплати праці показникам синтетичного обліку з рахунка 66 «Розрахунки з оплати праці» у Головній книзі й балансі на початок та кінець звітного періоду. З цією метою звіряють сальдо на перше число відповідного місяця у Головній книзі й балансі з підсумковими сумами (сумами до видачі) розрахунково-платіжних відомостей.

Причинами розходжень можуть бути: перекручення даних внаслідок зловживань (виключень виплат, утримань); неповного утримання авансів; повторного списання грошових документів із внесенням виплат у дебет рахунка 66 «Розрахунки з оплати праці»; зменшення дебіторської заборгованості або збільшення кредиторської заборгованості під час перенесення сальдо з однієї розрахункової відомості в іншу.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: