Главная | Случайная
Обратная связь

ТОР 5 статей:

Методические подходы к анализу финансового состояния предприятия

Проблема периодизации русской литературы ХХ века. Краткая характеристика второй половины ХХ века

Ценовые и неценовые факторы

Характеристика шлифовальных кругов и ее маркировка

Служебные части речи. Предлог. Союз. Частицы

КАТЕГОРИИ:






Будова багаторічної трав’янистої рослини




Багаторічна трав’яниста рослина має багаторічне кореневище, яке знаходиться в ґрунті на глибині до 20 см. Мичкувата коренева система залягає, в основному, в орному горизонті, хоча окремі корені можуть проникати на глибину до метра. Через те суниці дуже чутливі до режиму зволоження ґрунту і за нестачі вологи у верхніх шарах різко втрачають продуктивність і засихають.

Епігеогенне кореневище формується в результаті яскраво вираженої геофілії. Перші роки коренева система представлена системою головного кореня і придаткових коренів (при насіннєвому розмноженні), а надалі тільки придатковими.

 

 

1

 

Рис. 4. Структура багаторічної трав’янистої рослини (суниця):

1 – кореневище; 2 – ріжок; 3 – розетка; 4 – столон; 5 – вус.

 

Надземна частина складається з коротких (2-3 см) однорічних пагонів, які називають ріжками (Рис.4). На ріжках по спіралі формується розетка листків і завершується ріст ріжка закладанням і розвитком термінального суцвіття – дихазію. У багатьох сортів суниці ананасної, крім термінального суцвіття, яке розвивається з термінальної (верхівкової) бруньки, на ріжку в пазухах верхніх листків закладаються дещо слабше розвинені бічні суцвіття. А з бруньок нижніх листків наприкінці травня відростають сланкі пагони-столони, які називають вусами. На парних вузлах вусів формуються молоді розетки. На непарних вузлах закладаються бічні розгалуження вусів. За умови високої вологості ґрунту розетки швидко укорінюються і слугують розсадою у виробництві садивного матеріалу суниці.

Листок суниці складний і складається переважно з трьох листкових пластинок. Для суниці характерною є гетерофілія – явище, при якому на одній рослині формуються листки з різною кількістю листових пластинок і зубчиків на пластинці. Є сорти, які, крім трійчастих листків, формують чотири-, п’ятипластинчасті листки.

 

Будова ліани

Яскравим представником ліан є виноград. Під покривом лісу в природних умовах виноград формує довгі (до 10-15 м) порівняно тонкі стебла – ліани, оголені знизу на значній довжині. Ліана набуває форми, що відповідає опорі, на якій розміщуються пагони.

При вирощуванні в культурі виноградному кущеві штучно надається визначена форма і застосовується та чи інша система ведення (неукривна, умовно укривна, укривна). Розрізняють надземну та підземну частини куща (рис.5). Будова підземної частини (кореневої системи) залежить від способу розмноження винограду. При насіннєвому розмноженні підземна частина молодих сіянців має стрижневу кореневу систему. При вегетативному розмноженні винограду коренева система рослини складається з підземного штамба й адвентивних коренів, що відходять від нього.

Підземний штамб має стеблове походження і формується з чубука сорту, який знаходиться в ґрунті. У перші роки на чубуку, який укоренився, виникає 20-40 придаткових коренів, але надалі внаслідок часткового відмирання їхня число зменшується. На дорослих кущах залишається 10-12 коренів, які розгалужуються до 6-7 порядку. Вони охоплюють великий об’єм ґрунту і забезпечують нормальну життєдіяльність куща.

 

 

Рис. 5. Структура ліани (виноград):

1 – п’яткові корені; 2 – підземний штамб; 3 – росяні корені; 4 – голова куща; 5 – рукави; 6 – плодоносні пагони; 7 – плодова ланка; 8 – безплідні пагони; 9 – пасинок; 10 – порослевий пагін; 11 – однорічні пагони (лози); 12 – плодоносна стрілка; 13 – сучок заміщення; 14 – ріжок.

 

Коренева система винограду в культурі. Залежно від розміщення на підземному штамбі корені називаються по-різному. На нижньому кінці підземного штамба, який називається п’яткою, формуються головні (основні, або п’яткові) корені, на вузлах у середній частині (бічні корені), а вгорі – поверхневі (росяні) корені (рис. 5). На поверхневі корені впливають посухи, морози, вони часто ушкоджуються і відмирають, через те не можуть забезпечити нормальну життєдіяльність куща. Росяні корені часто сягають значного розвитку і „глушать” основні п’яткові корені, що завдає їм шкоди. 3 метою сильного розвитку п'яткових коренів проводять катарування – видалення поверхневих (росяних) коренів, починаючи з перших років життя виноградного куща.

Надземна частина виноградного куща. Будова надземної частини залежить від клімату і способу культури. У неукривній зоні формують надземний штамб.

Штамб – багаторічна стеблова частина куща від поверхні ґрунту до першого розгалуження. Надземний штамб є продовженням підземного штамба і може бути різної висоти (довжини): низьким – до 40 см; середнім – від 41 до 80 см; високим – понад 80 см.

Залежно від форми куща виноградники називатимуться низько-, середньо- і високоштамбовими. Як правило, штамб вертикальний, проте деякі форми мають похилий штамб. Іноді кущі формують із двома штамбами та більше.

Форми кущів, у яких відсутній штамб, називають безштамбовими (так само і виноградники). Використовуються такі форми в укривній зоні для зручності укриття їх землею від морозів.

Голова – верхня розширена й потовщена частина підземного або надземного штамба, від якої починаються розгалуження. Голова утворюється в результаті постійного короткого обрізування (головчаста форма) і може не мати розгалужень. Голова добре розвинена у форм головчастого, чашоподібного і віялового типу.

Рукави – основні багаторічні розгалуження, що відходять від підземного і надземного штамба. Рукави можуть бути різної товщини, довжини і розташовуватися похило, горизонтально або вертикально відносно поверхні ґрунту. Якщо рукав має постійну довжину, його називають плечем.

Ріжок – короткий дворічний або багаторічний пагін, що несе навантаження у вигляді сучків, стрілок або лоз плодоношення. На плечах ріжки розташовуються через визначені проміжки.

Лоза плодоношення – однорічний визрілий пагін, що обрізано на 10 і більше вічок.

Стрілка – однорічний пагін, який обрізано на 5-7 вічок.

Сучок – це також однорічний визрілий пагін, що обрізано на 1-4 вічка.

У наступний рік із пагонів, що розвинулися на сучку, формують плодові ланки. Залежно від призначення сучки мають різні назви: заміщення, омолодження, відновлення. В основі рукавів, штамбів, ріжків для їхньої заміни, скорочення, відновлення можуть бути залишені сучки відновлення (омолодження).

Плодова ланка – це сполучення на одному ріжку лози плодоношення або стрілки і розташованого нижче від сучка, що у цьому разі називатиметься сучком заміщення.

 






Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском:

vikidalka.ru - 2015-2019 год. Все права принадлежат их авторам! Нарушение авторских прав | Нарушение персональных данных