Главная | Случайная
Обратная связь

ТОР 5 статей:

Методические подходы к анализу финансового состояния предприятия

Проблема периодизации русской литературы ХХ века. Краткая характеристика второй половины ХХ века

Ценовые и неценовые факторы

Характеристика шлифовальных кругов и ее маркировка

Служебные части речи. Предлог. Союз. Частицы

КАТЕГОРИИ:






ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ № 21




Тема: Підсумковий контроль засвоєння модуля 1. “Морфологія і фізіологія мікроорганізмів. Інфекція. Імунітет. ”

 

Питання підсумкового модульного контролю знань теоретичної підготовки:

1. Предмет і задачі медичної мікробіології.Етапи розвитку мікробіології. Значення мікробіології в діяльності лікаря. Методи мікробіологічного дослідження.

2. Призначення, обладнання та організація роботи мікробіологічної лабораторії.

3. Правила роботи та техніка безпеки у мікробіологічній лабораторії.

4. Мікроскопічні методи дослідження мікроорганізмів: імерсійна, фазовоконтрастна, темнопольна, люмінесцентна, електронна мікроскопія.

5. Будова світлового мікроскопа.

6. Правила мікроскопії у світловому мікроскопі з імерсійним об'єктивом.

7. Класифікація мікроорганізмів за формою, кількістю і взаємним розташуванням клітин.

8. Етапи виготовлення препаратів для мікроскопічного дослідження культур бактерій.

9. Етапи виготовлення препаратів для мікроскопічного дослідження патологічного матеріалу.

10. Прості методи забарвлення, їх методика.

11. Структура бактеріальної клітини. Клітинна стінка, периплазма, цитоплазматична мембрана, цитоплазма, нуклеоїд, рибосоми, мезосоми, плазміди.

12. Хімічний склад і функції структурних компонентів бактеріальної клітини.

13. Поліморфізм бактерій. Властивості L-форм бактерій.

14. Складні методи забарвлення. Метод Грама.

15. Механізми взаємодії барвників зі структурами бактеріальної клітини.

16. Фактори, що впливають на забарвлення бактерій за Грамом.

17. Включення: хімічний склад, функції, практичне значення. Методи виявлення включень.

18. Капсули бактерій: будова, хімічний склад, функціональне значення. Методи виявлення. Забарвлення за методом Гінса-Буррі.

19. Джгутики, війки: будова, розташування на поверхні бактеріальної клітини, функціональне значення. Методи виявлення джгутиків. Забарвлення за методом Леффлера.

20. Виявлення рухомості бактерій. Приготування препаратів "висяча" крапля та "роздавлена" крапля.

21. Будова, хімічний склад, динаміка утворення спор, функціональне значення. Патогенні спороутворюючі бактерії.

22. Фактори, що забезпечують високу стійкість мікроорганізмів до дії чинників зовнішнього середовища.

23. Забарвлення спор за методами Ожешко та Пєшкова.

24. Кислотостійкі бактерії, особливості їх хімічного складу. Патогенні представники.

25. Метод забарвлення за Цілем-Нільсеном.

26. Класифікація, морфологія та структура спірохет. Методи вивчення їх морфології. Патогенні представники.

27. Класифікація, морфологія та структура грибів. Методи вивчення їх морфології. Патогенні представники.

28. Актиноміцети, морфологія і структура. Методи вивчення їх морфології. Патогенні представники.

29. Класифікація, морфологія та структура найпростіших. Методи вивчення їх морфології. Патогенні представники.

30. Класифікація, морфологія та структура рикетсій. Методи їх виявлення.

31. Хламідії і мікоплазми: морфологія і структура. Методи їх виявлення.

32. Правила роботи з бактеріальними культурами і техніка безпеки в бактеріологічній лабораторії.

33. Живлення мікроорганізмів, класифікація за типом живлення. Механізми переносу поживних речовин в бактеріальну клітину.

34. Культивування бактерій. Живильні середовища, класифікація за призначенням, консистенцією, походженням та кількістю складових частин.

35. Стерилізація. Методи стерилізації, оцінка стерилізації.

36. Асептика, антисептика, дезінфекція.

37. Еволюція мікроорганізмів. Систематика, класифікація і номенклатура мікроорганізмів.

38. Генетика бактерій. Основи біотехнології та генної інженерії.

39. Бактеріологічний (культуральний) метод діагностики інфекційних захворювань.

40. Мішані та чисті культури бактерій. Виділення чистих культур аеробних бактерій (1-й етап).

41. Ріст та розмноження мікроорганізмів. Вегетативні форми та форми спокою мікробів.

42. Фази розмноження мікробів у рідкому живильному середовищі в стаціонарних умовах.

43. Колонії, особливості їх формування у різних видів бактерій. Пігментоутворення.

44. Виділення чистих культур аеробних бактерій (2-й етап дослідження).

45. Ферменти бактерій і їх класифікація.

46. Методи вивчення ферментативної активності бактерій та використання їх для ідентифікації бактерій.

47. Диференційно-діагностичні живильні середовища, їх склад та призначення.

48. Способи ідентифікації виділених культур. Поняття про серовари, морфовари, біовари, фаговари.

49. Сучасні методи ідентифікації бактерій за допомогою автоматизованих ферментних систем ідентифікації.

50. Виділення чистих культур аеробів (3-й та 4-й етапи).

51. Дихання мікроорганізмів. Типи дихання.

52. Способи створення анаеробних умов культивування бактерій.

53. Живильні середовища для культивування анаеробів.

54. Виділення чистих культур анаеробних бактерій (1-5 етапи дослідження).

55. Поняття про хіміотерапевтичні препарати. Хіміотерапевтичний індекс.

56. Явище антагонізму у мікробів. Антибіотики, визначення, поняття.

57. Класифікація антибіотиків за походженням, спектром дії, за характером антимікробної дії та механізмом дії.

58. Одиниці вимірювання антимікробної активності антибіотиків.

59. Методи визначення чутливості бактерій до антибіотиків: метод стандартних дисків та метод серійних розведень.

60. Застосування хіміотерапевтичних препаратів при стоматологічних захворюваннях: антибактеріальні (в тому числі антианаеробні та остеотропні), протигрибкові, антивірусні.

61. Ускладнення антибіотикотерапії. Дисбактеріози та їх профілактика.

62. Природна та набута стійкість мікроорганізмів до антибіотиків. Генетичні та біохімічні механізми антибіотикорезистентності. Роль плазмід та транспозонів у формуванні лікарської стійкості у бактерій.

63. Шляхи попередження формування резистентності у бактерій до антибіотиків. Принципи раціональної антибіотикотерапії.

64. Визначення поняття "інфекція", "інфекційний процес", "інфекційна хвороба".

65. Умови виникнення інфекційного процесу.

66. Роль мікроорганізмів в інфекційному процесі. Патогенність мікробів, визначення. Облігатно-патогенні, умовно-патогенні, непатогенні мікроорганізми.

67. Вірулентність, визначення. Одиниці виміру вірулентності.

68. Фактори патогенності мікроорганізмів: адгезини, інвазини, ферменти патогенності, структури і речовини бактерій, які пригнічують фагоцитоз, ендотоксини, білкові токсини (екзотоксини).

69. Патогенні властивості рикетсій, хламідій, мікоплазм, грибів і найпростіших.

70. Біологічний метод дослідження.

71. Лабараторні тварини, лінійні тварини. Способи експериментального зараження лабораторних тварин.

72. Роль макроорганізму, зовнішнього оточення та соціальних умов у виникненні та розвитку інфекційного процесу.

73. Ланки епідеміологічного ланцюга.

74. Поняття про патогенез інфекційної хвороби.

75. Поширення мікробів та їх токсинів в організмі.

76. Динаміка інфекційного процесу.

77. Форми інфекцій.

78. Біологічний метод дослідження, його застосування при вивченні етіології, патогенезу, імуногенезу, діагностики, терапії та профілактики інфекційних захворювань.

79. Мікробіологічне дослідження загиблих тварин.

80. Поняття "імунітет". Класифікація імунітету за походженням, за направленістю та механізмом дії.

81. Фактори неспецифічного захисту організму: клітинні та тканинні, гуморальні, функціонально-фізіологічні.

82. Фагоцитоз, поняття про опсоніни. Класифікація фагоцитуючих клітин. Основні стадії фагоцитозу. Завершений і незавершений фагоцитоз.

83. Методи вивчення фагоцитарної активності: визначення відсотку фагоцитуючих нейтрофілів, фагоцитарного числа.

84. Гуморальні фактори неспецифічного захисту. Методи їх дослідження.

85. Механічні, хімічні і біологічні фактори неспецифічної резистентності в порожнині рота (слина, нормальна мікрофлора, лізоцим, інші ферменти слини, комплемент, β-лізини та ін.). Особливості фагоцитозу в ротовій порожнині.

86. Антигени: визначення, характеристика, класифікація.

87. Антигенна будова мікроорганізмів. Локалізація, хімічний склад і специфічність антигенів бактерій, вірусів, ферментів, токсинів. Роль мікробних антигенів в інфекційному процесі та розвитку імунної відповіді.

88. Антигени гістосумісності людини, їх характеристика та функції.

89. Антитіла: визначення, структура, класифікація, синтез. Поняття про валентність антитіл. Антигенна будова імуноглобулінів: ізо-, ало-, ідіотипові детермінанти. Практичне застосування.

90. Динаміка утворення антитіл. Первинна та вторинна імунна відповідь, їх особливості.

91. Імуноглобуліни слини. Роль секреторних імуноглобулінів.

92. Поняття про імунологічну пам'ять та імунологічну толерантність.

93. Форми проти інфекційного імунітету: за зв’язком і збудником (стерильний і нестерильний), за обхватом організму (загальний і місцевий), за механізмом (гуморальний, клітинний, змішаний), за направленістю (антитоксичний, антибактеріальний, противірусний, анти грибковий, проти паразитарний).

94. Серологічні реакції, їх механізми і практичне використання.

95. Реакції, засновані на феномені преципітації: кільцепреципітація, флокуляція, преципітація у гелі. Практичне застосування.

96. Реакція нейтралізації (токсинів, вірусів, рикетсій). Практичне застосування.

97. Центральні і периферичні органи імунної системи.

98. Імунокомпетентні клітини. Характеристика популяцій Т- і В-лімфоцитів.

99. Поверхневі маркери і рецептори імунокомпетентних клітин.

100.Кооперація між імунокомпетентними клітинами в процесі формування імунної відповіді. Поняття про імуномодулятори, імуностимулятори та імуносупресори. Інтерлейкіни.

101.Регуляція імунної відповіді (фізіологічна та генетична).

102.Реакції, засновані на феномені аглютинації: пряма і непряма аглютинація, реакція гальмування непрямої гемаглютинації, реакція зворотної непрямої гемаглютинації, реакція Кумбса – антиглобуліновий тест. Інгредієнти, мета.

103.Практичне використання реакції аглютинації.

104.Клітинна імунна відповідь. Види імунних реакцій клітинного типу.

105.Гуморальна імунна відповідь і її етапи.

106.Реакція імунного лізису: компоненти, механізм, практичне застосування.

107.Реакція бактеріолізу: компоненти, методика постановки, оцінка результатів, практичне застосування.

108.Реакція імунного гемолізу: компоненти, методика постановки, облік і оцінка результатів. Застосування.

109.Реакція зв'язування комплементу (РЗК): компоненти, механізм, методика постановки, облік і оцінка результатів реакції, практичне застосування.

110.Реакція імунофлюоресценції (РІФ): пряма і непряма.

111.Імуноферментний аналіз (ІФА): прямий, непрямий, твердофазний, конкурентний, імуноблотінг.

112.Радіомунний аналіз (РІА): конкурентний, зворотний, непрямий.

113.Імуноелектронна мікроскопія.

114.Практичне використання зазначених методів дослідження.

115.Поняття про імунний статус. Імунний статус, як динамічна врівноважена система.

116.Імунодефіцитні стани та причини їх виникнення.

117.Первинні та вторинні імунодефіцитні стани. Особливості імунної відповіді (реактивності) при порушенні найбільш уразливих ланок імунної системи.

118.Показники, що характеризують стан імунної системи організму людини (імунограма): а) неспецифічні показники (макрофаги, нормальні кілери, комплемент, інтерферони, лізоцим); б) специфічні показники (імуноглобуліни, Т- і В-лімфоцити та їх субпопуляції, індекс стимуляції мітогенами та інші).

119.Методи оцінки загального стану імунної системи та мотиви їх вибору: а) імунологічні тести І рівня (орієнтовні): визначення титру комплементу, оцінка фагоцитарної активності нейтрофілів, концентрації основних класів імуноглобулінів (ІgА, ІgМ, ІgG), загальної кількості лімфоцитів, Т- і В-лімфоцитів; б) імунологічні тести II рівня (аналітичні): НСТ-тест, визначення ЛКБ, кількості Т- і В-лімфоцитів та їх субпопуляцій (СD4+, СD8+ та інші), специфічних ІgЕ, циркулюючих імунних комплексів (ЦІК), функціональної активності лімфоцитів (реакція бласттрансформації лімфоцитів (РБТЛ).

120.Загальні правила, яких доцільно дотримуватись при інтерпретації імунограм.

121.Практична значимість оцінки імунограм.

122.Активна і пасивна імунопрофілактика та імунотерапія.

123.Вакцини: типи, одержання, оцінка ефективності та контроль. Ад’юванти.

124.Вакцинопрофілактика і вакцинотерапія. Аутовакцини.

125.Протипоказання та ускладнення, що спостерігаються при вакцинопрофілактиці і вакцинотерапії. Запобігання ускладнень.

126.Сироватки: класифікація, принципи одержання, очистки і контролю сироваток та імуноглобулінів.

127.Серопрофілактика і серотерапія.

128.Ускладнення при серотерапії та серопрофілактиці. Запобігання ускладнень.

129.Імунологічні основи алергічних реакцій. Алергени. Шкірні алергічні проби.

130.Розвязування ситуаційних задач .

Питання до підсумкового модульного контролю практичної підготовки:

1. Мікроскопіювати препарат, визначити метод забарвлення, морфологію та тинкторіальні властивості бактерій. (препарати для мікроскопії: 1) стафілокок, 2) стрептокок, 3) монобактерії Гр-, 4) капсульні бактерії, 5) спори за Ожешко, 6) спори за Пєшковим, 7) спори за Грамом, 8) дріжджоподібні гриби, 9) незавершений фагоцитоз диплококів).

2. Приготувати препарат з культури бактерій, вирощеної на щільному живильному середовищі, забарвити за Грамом-Синьовим. Мікроскопіювати, визначити морфологію та тинкторіальні властивості.

3. Приготувати препарат з культури бактерій, вирощеної на щільному живильному середовищі, забарвити простим методом. Мікроскопіювати, визначити морфологію.

4. Приготувати препарат з харкотиння хворого, забарвити за Цілем-Нільсеном, мікроскопіювати, визначити морфологію.

5. Принциповий склад та механізм дії середовища Ендо. Практичне застосування.

6. Принциповий склад та механізм дії середовища Левіна. Практичне застосування.

7. Принциповий склад та механізм дії середовища Плоскирева. Практичне застосування.

8. Практичне застосування середовища Кітта-Тароцці, принциповий склад та механізм дії. Практичне застосування.

9. Провести облік біохімічних властивостей виділеної чистої культури бактерій. Зробити висновок.

10. Визначити чутливість культури стафілокока до антибіотиків методом діагностичних дисків. Провести облік, зробити висновок.

11. Визначити мінімальну пригнічуючу концентрацію культури стафілокока для цефазоліну за методом серійних розведень. Провести облік, зробити висновок.

12. Поставити реакцію термокільцепреципітації за Асколі з метою виявлення антигенів збудника сибірки у досліджуваному екстракті з тваринницької сировини. Провести облік, зробити висновок.

13. Поставити реакцію аглютинації на склі з невідомою культурою і черевнотифозною діагностичною аглютинуючою сироваткою. Провести облік, зробити висновок.

14. Провести облік РЗК з сироваткою хворого та гонококовим діагностикумом, зробити висновок.

15. Описати культуральні властивості бактерій на щільному живильному середовищі.

16. Визначити титр лізоциму слини за методом серійних розведень.

17. Зробити облік і оцінити результати реакції преципітації в гелі, поставленої з метою визначення токсигенності досліджуваних культур коринебактерій дифтерії.

18. Провести облік і оцінити результати розгорнутої реакції аглютинації з сироваткою хворого і черевнотифозним діагностикумом.

19. Провести облік та оцінити результати реакції непрямої гемаглютинації (РНГА), поставленої з сироваткою хворого і еритроцитарним туляремійним діагностикумом.

20. Провести облік та оцінити результати імуноферментного аналізу (ІФА) з метою виявлення антитіл до антигенів збудника сифілісу.

 

З М І С Т

Методичні матеріали для студентів 2 – 3 курсу медичного факультету…………………………………………………………………4

1. Принципи організації, апаратура і режим роботи мікробіологічної лабораторії Методи мікроскопічного дослідження.

Бактеріоскопічний метод діагностики інфекційних захворювань.......................................................................................................11

2.Морфологія бактерій. Техніка виготовлення препаратів з культур бактерій і патологічного матеріалу. Прості методи

забарвлення............................................................................................................................................................................................... 14

3.Структура бактеріальної клітини. Складні методи забарвлення. Метод Грама..........................................................................…...17

4.Структура бактеріальної клітини: включення, капсула, джгутики. Методи їх виявлення...........................................................…...19

5.Структура бактеріальної клітини. Методи виявлення спор та кислотостійких бактерій............................................................…....21

6. Морфологія і структура спірохет, актиноміцетів, грибів та найпростіших. Методи вивчення їх морфології...........................…..23

7.Морфологія та структура рикетсій, хламідій, мікоплазм . Методи їх виявлення.......................................................……………....26

8.Культивування бактерій, живильні середовища. Методи стерилізації, дезінфекції. Методи виділення чистих культур

аеробних бактерій (1-й етап дослідження). Бактеріологічний (культуральний) метод діагностики інфекційних захворю

вань........................................................................................................................................................................................…………....28

9. Виділення чистих культур аеробних бактерій ( 2-й етап дослідження ). Культуральні властивості бактерій………………...…..32

10.Виділення чистих культур аеробних бактерій (3-й та 4-й етапи дослідження). Методи вивчення ферментативної

активності бактерій..........................................................................................................................................................................….....36

11.Методи виділення чистих культур анаеробних бактерій (1-5 етапи дослідження )..................................................................…... 39

12.Мікробіологічні основи антимікробної хіміотерапії. Антибіотики..............................................................................................…..44

13.Вчення про інфекційний процес. Біологічний метод дослідження.............................................................................................…....48

14.Види імунітету. Фактори неспецифічного захисту організму та методи їх дослідження..........................................................…...50

15.Набутий імунітет. Антигени і антитіла. Серологічний метод мікробіологічної діагностики інфекційних захворювань.

Реакції преципітації та нейтралізації..................................................................................................................................................…53

16. Реакція аглютинації.............................................................................................................................................................................…..56

17.Реакція імунного лізису (бактеріоліз, гемоліз). Реакція зв'язування комплементу (РЗК)..................................................................60

18.Реакції з використанням мічених антигенів та антитіл..........................................................................................................................62

19. Імунний статус людини та методи його оцінки. Природні та набуті імунодефіцитні стани.............................................................66

20.Імунопрофілактика та імунотерапія інфекційних хвороб......................................................................................................................76

21.Підсумковий контроль засвоєння модуля 1 “ Морфологія і фізіологія мікроорганізмів. Інфекція. Імунітет”

( Змістові модулі 1-9)……………………………………………………………………………………………………………………81

22. Питання до підсумкового модульного контролю практичної підготовки…………………………………………………………….85

 







Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском:

vikidalka.ru - 2015-2020 год. Все права принадлежат их авторам! Нарушение авторских прав | Нарушение персональных данных