Главная | Случайная
Обратная связь

ТОР 5 статей:

Методические подходы к анализу финансового состояния предприятия

Проблема периодизации русской литературы ХХ века. Краткая характеристика второй половины ХХ века

Ценовые и неценовые факторы

Характеристика шлифовальных кругов и ее маркировка

Служебные части речи. Предлог. Союз. Частицы

КАТЕГОРИИ:






Основні етапи розвитку патологічної анатомії в Україні




Історія розвитку патологічної анатомії в Україні є складовою і невід'ємною частиною багатовікової всесвітньої історії накопичення, еволюції та вдосконалення медикобіологічних знань в області клінічної патології, які дісталися нам у спадщину від багатьох поколінь лікарів, починаючи від перших учнів божественного Асклепія до сучасних дослідників, безкорисливо відданих справі служіння шляхетній науці, яка носить ім'я медицина.

Історичною віхою заснування патологічної анатомії в Україні слід вважати 1785 рік. Саме в цей період в одному з найстародавніших центрів Галичини - у місті Львові -патологічну анатомію розпочали викладати в курсі патології разом з іншими предметами на медичному факультеті Львівського університету.

Наступним етапом стало створення в 1896 році спочатку інституту, а потім і кафедри патологічної анатомії. З цього самого часу стали здійснювати аутопсії, а з 1901 року - гістологічні та мікробіологічні дослідження секційного матеріалу, з 1923 - дослідження біопсійного матеріалу, з 1955 - гістохімічні, а з 1967 - електронно-мікроскопічні дослідження.

У житті кафедри патологічної анатомії у Львові визначаються 4 періоди розвитку наукових напрямів. Перший (1896-1920) пов'язаний з ім'ям керівника патологоанатомічного інституту - проф. Андрія Обжута, учня Ярослава Глави, засновника чехословацької школи патологоанатомів, та проф. Здислава Дмоховського, який очолив інститут у 1910 році.

Другий період (1920-1941) почався з приходом в інститут проф. Вітольда Новицького, автора близько 100 робіт і тритомного підручника з патологічної анатомії. Основним напрямом роботи кафедри у цей період були інфекційна патологія та онкологія.

Третій період (1945-1965) розпочався з приходу на кафедру проф. М.В. Войно-Ясенецького, який підготував досвідчених викладачів і прозекторів, перебудував викладання дисципліни, поглибив наукові дослідження кафедри, що стала науково-дослідним, навчальним і прозекторським центром. Переважною науковою тематикою того часу була патологічна анатомія інфекційних захворювань та крайової патології. У Львові М.В. Войно-Ясенецький закінчив монографію "Патологічна анатомія і патогенез малярії" (1950), яка отримала премію ім. І. Мечнікова. Він написав ряд глав з інфекційної патології (склерома, малярія, амебіаз, поворотний тиф, балантидіаз, пневмоцистоз) у багатотомному підручнику з патологічної анатомії (том IX). Велику увагу було приділено дослідженню склероми, тому що склерома на той час була поширеною на території західних областей України.

У 1952 році кафедру очолив учень академіка М. Мельникова-Развєдєнкова - проф. Є.Г. Пальчевський. Наукова тематика кафедри розширилася і охоплювала такі проблеми, як морфологія інфекційних захворювань, діагностика раку, морфологія зоба у Прикарпатті, сполучна тканина при різних дисгормональних, пухлинних та інфекційних процесах.

Четвертий період розпочався у 1966 році, коли кафедру очолив член-кореспондент НАН і академік АМН України, проф. Д.Д. Зербіно. Дослідницька робота кафедри була сконцентрована на патології серцевосудинної системи, а пізніше - екологічній патології. Водночас тривали дослідження з питань ендокринології, дитячої патології, лейкозів. У 1996 році відновився Інститут клінічної патології людини у Львівському національному медичному університеті, який об'єднав у собі колективи кафедр патологічної анатомії з курсом судової медицини та три лабораторії Львівського обласного патологоанатомічного бюро, що стало новим етапом розвитку патологічної анатомії, сприяючи прогресуванню практичної роботи патологоанатомів, науковому опрацюванню патологоанатомічних даних та навчанню висококваліфікованих фахівців. Сьогодні кафедру патологічної анатомії очолює учень академіка Д.Д. Зербіно проф. Ю.О. Поспішіль. За останні 50 років (з 1953 по 2003 рр.) фахівцями захищено понад 100 докторських і кандидатських дисертацій. Більшість з них присвячені темам: географічна патологія (склерома, зоб), інфекції (туберкульоз, правець), патологія злоякісних пухлин, патологія лімфатичної системи, патологія серцевосудиної системи, васкуліти та ангіопатії, екологічна патологія, патологія дитячого віку, медикаментозні хвороби.

У Київі викладання патологічної анатомії розпочалося на медичному факультеті з моменту відкриття Київського університету ім. Святого Володимира у вересні 1841 року. Вперше курс патологічної анатомії почав читати проф. М.І. Козлов, який також ввів показові розтини трупів у педагогічний процес.

З 1854 року кафедра патологічної анатомії розпочала своє існування як самостійна структурна одиниця медичного факультету Київського університету. З цього ж року на посаду професора кафедри призначається Ю.І. Мацон, який проявив себе як талановитий патолог, терапевт і організатор.

Справжній розквіт кафедри патологічної анатомії у Києві розпочався у 1876 році, коли її очолив проф. Г.М. Мінх - патологоанатом, вчений зі світовим ім'ям, який навчався у всесвітньо відомого німецького патолога Р. Вірхова. Наукову славу Г.М. Мінх здобув завдяки пріоритетним дослідженням сибірки, висипного та поворотного тифів, класичним працям з вивчення чуми та прокази та здійсненню професійного подвигу самозараження кров'ю хворого на поворотний тиф. Рішенням VII Конгресу патологів України затверджена медаль імені Мінха за особливий внесок у розвиток патологічної анатомії членів Асоціації патологів нашої країни.

У 1896 році кафедру очолив проф. В.К. Високович - засновник експериментальної патології, вчення про ретикулоендотеліальну систему.

З 1913 по 1920 рік кафедру очолював проф. В.М. Константинович, діяльність якого випала на дуже важкі часи першої світової та громадянської війн і який загинув від висипного тифу, після чого кафедру очолив проф. І.Т. Титов.

З 1922 року завідувачем кафедри обраний П.О. Кучеренко - автор підручника "Основи патологічної анатомії" та "Посібника по секційному курсу". Наукова діяльність кафедри у цей час спрямована на вивчення патології ендокринної системи, онкологічних захворювань, риносклероми та ендемічного зобу.

З 1939 року протягом 30 років кафедру очолював проф. Є.І. Чайка - кваліфікований патологоанатом, блискучий педагог, видатний вчений, під керівництвом якого основним науковим напрямком роботи кафедри було вивчення гематопаренхіматозного бар'єру в нормі і патології. У часи Великої Вітчизняної війни для евакуйованої у м. Челябінськ кафедри пріоритетними є питання сепсису, регенерації, аліментарних дистрофій та інфекцій. У 50-ті роки новими науковими напрямками роботи кафедри стають вивчення реактивних змін периферичної нервової системи, проблеми росту пухлин, патології нирок та шлунковокишкового тракту. Серед учнів проф. Є.І. Чайки найбільш визначними є академік АМН України і член-кореспондент НАН України А.М. Романенко, член-кореспондент АН УРСР В.Г. Пінчук, завідуючі кафедрами патологічної анатомії проф. О.П. Кисельова, В.М. Благодаров, А.П. Федотов, Е.І. Маковська, Н.М. Коврижко, В.П. Сільченко і багато інших.

З 1970 року кафедру очолила проф. О.П. Кисельова, відома своїми науковими дослідженнями в галузі функціональної морфології та новими напрямками у вивченні серцево-судинної системи, гепатології, гастроентерології, патології нирок, периферичної нервової системи та її реактивних можливостей при різних патологічних процесах.

З 1990 року кафедру патологічної анатомії Національного медичного уніерситету ім. акад. О.О. Богомольця очолює проф. В.М. Благодаров, відомий науковими досягненнями у розробці актуальних питань патології органів сечової системи і як автор оригінальної концепції нефролітіазу. Очолюваний ним колектив займається науко­вим обґрунтуванням об'єктивних критеріїв різноманітних патологічних процесів при серцево-судинних захворюваннях, патології органів дихання, шлунково-кишкового тракту та сечостатевої системи і створенням оригінальних комп'ютерних програм для підвищення ефективності навчання.

У 1994 році проф. О.П. Кисельовою була створена кафедра патологічної анатомії Медичного інституту Української асоціації народної медицини (м. Київ), яку з 1995 року до теперішнього часу очолює її учень проф. С.Г. Гичка. Науковий напрямок роботи кафедри - вивчення морфогенезу серцево-судинних захворювань.

Кафедра патологічної анатомії Київської медичної академії післядипломної підготовки ім. П.Л. Шупика заснована в 1922 році. Перший її завідувач - проф. І.Т. Титов - вихованець університету св. Володимира, учень проф. В.К. Високовича, перший декан Клінічного інституту удосконалення лікарів. У передвоєнний період кафедру очо­лювали проф. П.О. Кучеренко (1924-1936) та В.В. Лауер (1936-1941) - вихованець Харківського медичного університету, учень проф. М.Ф. Мельникова-Развеєдєнкова. Майже 30 років (1944-1973) завідувачем кафедри був заслужений діяч науки УРСР, проф. М. К. Даль - головний патологоанатом Міністерства охорони здоров'я Украї­ни. З 1973 по 1992 роки кафедру очолював проф. А.П. Федотов - видатний український гістохімік. З 1992 року завідувачем кафедри є учень проф. Є.І. Чайки та А.П. Федотова проф. В.П. Сільченко.

В Україні однією з найстаріших кафедр з традиціями класичних університетських шкіл Європи є кафедра патологічної анатомії Харківського національного медичного університету. Заснував кафедру в 1867 році видатний учений проф. Д.Ф. Лямбль. Харківська школа відома своїми значними досягненнями в області викладання патології людини, підготовці високопрофесійних науково-педагогічних кадрів, організаторів і творців нових наукових шкіл і напрямків. До їхнього числа відносяться проф. В.П. Крилов, М.Ф. Мельников-Развєдєнков, А.І. Струков, Г.Л. Дерман. Їх імена вписані золотими літерами в історію створення і розвитку патологічної анатомії в Україні.

Довгі роки кафедру очолювала проф. А.Ф. Яковцова. В даний час очолює кафедру проф. В.Д. Марковський. Відповідно до наказу МОЗ України від 12.11.91 р. № 161 кафедру затверджено як опорну кафедру вузів, підпорядкованих МОЗ. Основним напрямком наукових досліджень кафедри є патологічна анатомія дитячого віку, розвиткові якої активно сприяють такі видатні учні проф. А.Ф. Яковцової, як проф. І.В. Сорокіна, В.Д. Марковський, Г.І. Губіна-Вакулик. З моменту створення незалежної України з ініціативи А.Ф. Яковцової створена національна школа молодих патологоанатомів, сесії якої щорічно проводяться в м. Одесі. Участь у роботі школи беруть всі завідувачі кафедр патологічної анатомії і провідні спеціалісти країни.

Відомою всім патологоанатомам України є кафедра патологічної анатомії Харківського інституту удосконалення лікарів, яку багато років очолював учень проф. Ю.Л. Бутова - проф. В.Д. Садчиков. В даний час кафедру очолює проф. І.І. Яковцова. Основними науковими проблемами, які вирішує кафедра, є патоморфологія лімфопроліферативних захворювань та раку шлунка.

Кафедра патологічної анатомії Одеського державного медичного університету розпочала роботу 1 вересня 1902 року. Першим завідувачем кафедри протягом 17 років був проф. Д.П. Кишенський (1858-1933). З 1956 по 1973 рік кафедру очолював відомий фахівець в області нейроморфології проф. Є.О. Успенський (1901-1977). З 1984 року до теперішнього часу кафедрою завідує проф. А.І. Даниленко. Основними напрямками роботи кафедри є вивчення морфологічних аспектів пре- і перинатальної патології, плацентологія, морфогенез природжених вад розвитку.

Дніпропетровська державна медична академія була заснована в 1916 році на базі медичного факультету Єкатеринославських Вищих жіночих курсів. Організував кафедру проф. С.Н. Салтиков, вихованець Харківської школи патологоанатомів. Проф. І.П. Коровін, який очолював кафедру з 1923 по 1927 роки, написав відоме керівництво "Техніка розтину трупів і патогістологічних досліджень". На кафедрі працювали проф. О.В. Ривкінд (1948-1951), Г.С. Беспалов (1964-1984). З 1999 року кафедру очолює проф. І. С. Шпонька. Основними напрямками наукових досліджень кафедри є розробка і впровадження методів імуногісто(цито)хімії при діагностиці та обґрунтуванні показників прогнозу новоутворень людини (із врахуванням біологічних по­казників активності пухлинного процесу), а також патоморфологічні зміни респіраторного відділу легень і стан сурфактанту при різних видах патології.

Кафедра патологічної анатомії Донецького національного медичного університету ім. М. Горького була заснована в 1932 році представником Харківської школи патологоанатомів, відомим ученим, прекрасним педагогом і вихователем, професіоналом високого класу, невтомним організатором, проф. Є.І. Пальчевським, який очолював кафедру по 1953 рік. Докторська дисертація на тему "Морфологія молочної залози при змінах яєчників і порушеннях генеративної функції жінки" захищена Є.І. Пальчевським у 1944 році і дотепер служить керівництвом для фахівців-онкоморфологів. Під керівництвом проф. Є.І. Пальчевського асистентами, а надалі доцентами кафедри були виконані кандидатські дисертації на тему «Саморозриви інвалідних сердець» (С.О. Поляк), «Морфологія строми пухлини і оточуючої сполучної тканини при раку шкіри і губи» (Н.Л. Орлова), «Сполучнотканинний кістяк міокарда гіпертрофованого серця в умовах легенево-серцевої недостатності, що розвивається» (О.О. Захарова). З 1953 по 1956 рік кафедру очолювали проф. А.М. Морозова і доцент О.О. Захарова. О.О. Захарова понад три десятиліття присвятила питанням удосконалювання викладання в медичному вузі. Будучи проректором Донецького державного медичного інституту ім. М. Горького з навчальної роботи, О.О. Захарова сприяла створенню «Єдиної методичної системи викладання в медичних вузах». Завдяки її невтомній і послідовній діяльності ця система була прийнята й існує до теперішнього часу у всіх медичних університетах і академіях не тільки України, але й в країнах СНД.

З 1956 року по 1988 рік завідувала кафедрою відома у країні проф. К. О. Дікштейн. Продовжуючи традиції Харківської і Ростовської школи патологоанатомів (проф.Є.І. Пальчевського і Ш.І. Криницького), під керівництвом К.О. Дікштейн розвивається клінікоанатомічний напрямок у діяльності кафедри. Наукова робота велася з двох основних проблем: морфологія, морфо- і гістогенез пухлин і патологія серцевосудинної системи. У цей період на кафедрі виконано 9 докторських і 31 кандидатська дисертація, опубліковано понад 500 наукових праць.

З 1988 року і до теперішнього часу очолює кафедру учениця К.О. Дікштейн проф. І.В. Василенко. Основні наукові зусилля на кафедрі сконцентровані на вивченні різних аспектів онкоморфології. І.В. Василенко детально освітлені питання морфології, морфо- і гістогенезу основних гістологічних форм раку шлунка і розроблений новий підхід до вирішення питань його гістогенезу. Підсумком цієї роботи стало ви­дання монографії «Передрак і рак шлунка: етіологія, патогенез, морфологія, лікувальний патоморфоз» (І.В. Василенко із співавт., 2001). Другим науковим напрямком кафедри є дослідження з питань нефрології: опублікована монографія «Гломерулонефрити» (О.І. Дядик, І.В. Василенко із співавт., 1991), з проблеми «Морфологія і морфогенез нефропатії при системному червоному вовчаку у дітей» на кафедрі виконується докторська дисертація (О.О. Дядик).

У різні роки на кафедрі працювали проф. П.І. Шейнін, В.Г. Шлопов, С.О. Данильченко, О.І. Герасименко (зав. кафедри судової медицини ДонДМУ), доктор медичних наук Є.О. Влодавський, зараз працює проф. Т.І. Шевченко.

Паралельно з кафедрою патологічної анатомії значний внесок у наукові досягнення Донецького державного медичного університету ім. М. Горького, починаючи с 1964 року і до теперішнього часу, вносять також співробітники відділу патоморфології ЦНДЛ (завідувач - проф. В.Г. Шлопов). Основними науковими напрямками відділу є онкоморфологія, професійна та екологічна патологія, патологічна анатомія хронічних дерматозів, морфологія інфекційних і неінфекційних енцефалопатій людини. Опубліковано 10 монографій. З них найбільш популярними і відомими за межами України стали «Пріонові інфекції... » (Шлопов В.Г., 1998), «Патологічна анатомія псоріатичної хвороби» (Т.І. Шевченко, В.Г. Шлопов, 2001), у якій вперше у світовій практиці детально описані морфологічні зміни у внутрішніх органах і запропонований новий принцип класифікації псоріатичної хвороби, «Променевий патоморфоз органів і тканин малого таза при раку шийки матки», «Онкопатологія кукси шийки матки» (Шлопов В.Г., Семикоз Н.Г., 2000). Видано державною мовою навчальний посібник керуючого типу з патологічної анатомії для студентів медичних вузів України «Ос­нови патологічної анатомії людини» (В.Г. Шлопов, 1999). Під керівництвом і за консультативною допомогою проф. В.Г. Шлопова захищено 25 кандидатських і 10 докторських дисертацій.

На рік раніше, ніж у Донецьку, у 1931 році в Криму в м. Сімферополі, в Кримському державному медичному інституті ім. С.І. Георгієвського була відкрита кафедра патологічної анатомії, яку очолив проф. В.І. Штефко. На цій кафедрі працювали відомі проф. Я. Брауде, А.А. Біркун, С.А. Виноградов, І.І. Єсипова.

У даний час очолює кафедру проф. О.К. Загорулько, який є провідним спеціалістом в Україні з патології легень і сурфактантної системи. На основі отриманих ним нових даних щодо патогенезу пошкоджень сурфактантної системи, авторським колективом інституту створені і впроваджені в практику нові високоефективні лікарські препарати вітчизняного виробництва для проведення замісної сурфактантної терапії.О.К. Загорулько є автором сучасного підручника та атласу з ультраструктурної морфології легень, що вийшли у світ російською та англійською мовами.

У 1932 році проф. В.В. Лауером була створена Українська медична стоматологічна академія. З 1980 року кафедру патологічної анатомії очолює проф. А.П. Гасюк. Під його керівництвом колектив кафедри вивчає патоморфологічні аспекти стоматологічних захворювань. На кафедрі вперше в Україні впроваджена рейтингова система навчання і контролю знань студентів за 12-бальною шкалою.

Кафедра патологічної анатомії Вінницького національного медичного університету ім. М.І. Пирогова заснована в 1934 році. Першим завідувачем був М.П. Вакуленко. З 1994 по 2008 роки кафедру очолював проф. В.В. Біктіміров. З 2009 року кафедру очолює доц. Гаврилюк А.О. Основними напрямками наукових досліджень кафедри є морфологія і морфогенез органів людини і тварин під впливом ядохімікатів, лікувальний патоморфоз, інфекційна патологія (хронічні вірусні гепатити, сальмонельоз) і спайкова хвороба.

У післявоєнні роки в західних регіонах України практично одночасно були відкриті дві кафедри патологічної анатомії у Буковинському (м. Чернівці, 1944 рік, зав. кафедри проф. Н.М. Шинкерман) та в Івано-Франківському (м. Івано-Франківськ, 1945 рік, зав. кафедри доц. Г.С. Мирсіков) державних медичних університетах. У даний час кафедру патологічної анатомії в Буковинському державному медичному університеті очолює доц. І.С. Давиденко. Основними науковими напрямками кафедри є вивчення морфології ендемічного зоба, патології плаценти, екозалежна патологія.

Кафедру патологічної анатомії в Івано-Франківському національному медичному університеті очолює проф. І.О. Михайлюк. Основними науковими напрямками кафедри є патоморфологія нейроендокринної та лімфоїдної тканин органів дихання і травлення при різних захворюваннях.

У 1957 році з ініціативи та при особистій участі проф. Є.Г. Пальчевського, який в ту пору очолював кафедру патологічної анатомії Львівського медичного інституту, була організована кафедра патологічної анатомії Луганського медичного інституту. Сьогодні очолює кафедру патологічної анатомії Луганського державного медичного університету проф. О.С. Решетнікова, яка неодноразово проходила наукове стажування у Великобританії і в Росії. Її наукові досягнення в області перинатології, порушення росту і розвитку плоду і плаценти відомі як в Україні, так і за її межами.

У 1957 році, також з ініціативи та при особистій участі проф. Є.Г. Пальчевського, була відкрита кафедра патологічної анатомії в Тернопільскому державному медичному університеті ім. І.Я. Горбачевського, яку очолив доц. М.П. Вальчук. В даний час очолює кафедру відомий патологоанатом, проф. Я.Я. Боднар. Його дослідження в області серце­во-судинної і легеневої патології одержали гідне визнання в Україні. Проф. Я.Я. Боднар автор одного підручника і трьох посібників з патологічної анатомії, які одержали широке розповсюдження в країні.

Кафедра патологічної анатомії Запорізького державного медичного університету була відкрита в 1965 році (проф. Н.А. Левкова). З 1986 року і до теперішнього часу керує кафедрою проф. В.О. Туманський. Незважаючи на свою молодість, кафедра в даний час є однією з передових практично у всіх напрямках наукової, педагогічної і прак­тичної діяльності. Проф. В.О. Туманський є провідним спеціалістом у країні з проблеми "Патологічна анатомія постреанімаційної хвороби та ускладнення цереброваскулярних захворювань". Його докторська дисертація на тему "Патологічна анатомія і патогенез змін головного мозку при інтенсивній терапії і реанімації коматозних станів" (Москва, 1985) є керівництвом для фахівців країн СНД. Вперше в Україні проф. В.О. Туманським створена навчально-контролююча мультимедійна програма "Молекулярно-клітинні основи загальної патології". В.О. Туманський - ініціатор відродження значущості патологоанатомічної служби в організації охорони здоров'я України. На його настійну вимогу набула юридичного статусу Асоціація патологів України і на V Конгресі він був одностайно обраний першим Президентом асоціації. У 2003 році на базі кафедри був відкритий Інститут клінічної патології при Запорізькому державному медичному університеті, який очолив проф. В.О. Туманський. Роль координаторів наукових досліджень з різних проблем патології людини покликані виконувати відділи і лабораторії патоморфології провідних науково-дослідних інститутів АМН України.

Патологоанатомічна служба в онкології України започаткована в 1928 році, коли був заснований Київський рентген-радіологічний та онкологічний інститут, її очолювали проф. П.Г. Берешанський (1928-1935), доц. Т.С. Швидкова-Роше (1935-1959), д.мед.н. А.М. Мельник (1960-1970), проф. В.С. Чудаков (1971-1976), проф. А.П. Самойлов (1976-1979), д.мед.н. А.М. Мельник (1979-1985), д.мед.н. Л.І. Бобро (1986-1987). З 1988 р. до 2010 р. патологоанатомічний відділ Інституту онкології та радіології, тепер Інституту онкології АМН України, очолював заслужений діяч науки і техніки України, Президент Асоціації патологів України, проф. К.О. Галахін. Основними напрямками наукової діяльності є морфологія передраку та раннього раку на клітинному та субклітинному рівні, морфологічна диференційна діагностика пухлинних та непухлинних новоутворень (в тому числі імуноцитохімічні дослідження), лікувальний патоморфоз злоякісних пухлин (морфологічна оцінка ефективності антибластомного лікування).

В інституті експериментальної патології, онкології і радіобіології ім. акад. Р.Є. Кавецького, який був створений у 1960 р., значний внесок у розвиток вітчизняної онкоморфології належить фундатору онкогенетики в країні, проф. К.П. Ганіній та її учням - д. мед. н. Л.А. Налєскіній, д. мед. н. Л.3. Поліщук. Головним напрямком досліджень є вивчення морфологічних основ дестабілізації геному, малігнізації клітин, пухлинної прогресії.

Координатором досліджень з проблем інфекційної патології в Україні є відділ патоморфології і патогенезу інфекцій Київського НДІ епідеміології та інфекційних хвороб ім. Л.В. Громашевського. Його з 1957 року очолював, а у теперешній час є консультантом, заслужений діяч науки і техніки України, проф. Ю.А. Барштейн. Перші наукові дослідження проф. Ю.А. Барштейна були присвячені бойовій травмі. Низка робіт проф. Ю.А. Барштейна присвячена морфології та патоморфозу інфекції головного мозку та його оболонок, особливо герпетичної природи, виникнення яких автор і його учні пов'язують з ураженням гематоенцефалічного бар'єру. Вперше в нашій країні проф. Ю.А. Барштейн описав патологічні зміни і патогенез Коксаки-інфекції та її вплив на загальну та вікову реактивність організму. Разом з М.П. Мазуренко був описаний лейкоз вірусного походження, який названо гемобластозом-ретикульозом.

Відділ патоморфології Інституту кардіології ім. М.Д. Стражеско АМН України був сформований в м. Києві (1944) заслуженим діячем науки УРСР, академіком АН УРСР О.І. Смирновою-Замковою, яка очолювала його до 1960 року. В період з 1960 по 1965 рік завідувачем відділу патоморфології Інституту кардіології був к. мед. н. В.Д. Мельниченко, з 1966 по 1975 - проф. А.П. Самойлов. З 1977 року керівником відділу патоморфології є проф. О.С. Гавриш. З його ім'ям пов'язані такі наукові здобутки, як тривимірна конструкція мікроциркуляторного русла міокарда з визначенням його структурно-функціональної одиниці, морфогенез хронічної недостатносі лімфатичного русла серця, запропонована патогенетична класифікація порушень лімфоциркуляції, отримано нові дані про невідому раніше реакцію кардіоміоцитів (лабільне асоціювання мітохондрій), описано структурні еквіваленти гуморальнозалежного компонента гіпертрофії серця.

Координатором наукових морфологічних досліджень з проблеми охорони материнства і дитинства є лабораторія патоморфології Інституту педіатрії, акушерства і гінекології АМН Унраїни, керівником якої є головний патологоанатом МОЗ Україні проф. Т.Д. Задорожна. Основним науковим напрямком лабораторії є питання перинатальної патології з первинною діагностикою природжених вад розвитку плоду на підстав вивчення біоптатів хоріону. Важливим науковим напрямком є розробка діагностичних критеріїв та оцінка ефективності лікувальних заходів при хронічних вірусних гепатитах, патології шлунково-кишкового тракту у дітей на основі дослідження біоптатів печінки шлунку, дванадцятипалої та товстої кишок.

Інститут хірургії та трансплантології АМН України заснований у 1972 р, акад. О.О. Шалімовим. Першими керівниками лабораторії патоморфології були проф. В.П. Сільченко і П.І. Черв’як. З 1991 р. лабораторію патоморфології очолює лауреат Державної премії України проф. І.В. Гомоляко. Основні напрямки наукової роботи: розробка морфологічних критеріїв метаболічної інтоксикації, кількісних критеріїв відторгнення трансплантованої печінки, встановлення відмінностей будови стінки аорти при її аневризмах, створення концепції хронічного респіраторного дистрессиндрому, встановлення співвідношення між хелікобактерною інфекцією і станом системи нейтрофільних гранулоцитів крові при хронічному гастриті і виразковій хворобі шлунка.

Координацію наукових морфологічних досліджень з проблем урології забезпечує відділ патоморфології інституту урології і нефрології АМН України, яку тривалий час очолює академік АМН України, член-кореспондент НАН України, проф. А.М. Романенко - засновник української наукової школи онкопатології в галузі уро­логічної патології. Проф. А.М. Романенко є експертом Міжнародного Центру класифікації пухлин сечостатевих органів при Всесвітній Організації Охорони Здоров'я (ВООЗ). Основні напрямки наукової роботи присвячені проблемам трансплантації трупної донорської нирки, патогенезу реакції відторгнення трансплантата, морфологічним критеріям життєздатності трупної донорської нирки залежно від особливостей протиішемічного захисту, методам сучасної патологоанатомічної діагностики нефрологічних захворювань та чоловічого безпліддя на основі пункційної біопсії. Останні роки проф. А.М. Романенко разом з японськими та іспанськими патологами проводить унікальні молекулярно-генетичні дослідження ролі хронічної дії малих доз іонізуючого опромінення в канцерогенезі сечового міхура та нирки людини, за що була нагороджена почесною відзнакою "За досягнення".

З першого дня заснування Інституту нейрохірургії АМН України (1950) працює відділ нейропатоморфології, який є безпосереднім нащадком і послідовником раніше створеного відділу патоморфології Київського психоневрологічного інституту. Від самого початку роботи керівником відділу був проф. Б.С. Хоминський. Пізніше відділом керували проф. Т.П. Верхоглядова (1977-1981), проф. В.П. Тушевський (1982-1986) - засновник першої лабораторії електронної мікроскопії в Україні. З 1986 року відділ нейропатоморфології очолює проф. М.І. Шамаєв. Основними напрямками практичної діяльності і наукових розробок є нейроонкологія. Пухлинам ЦНС, і в першу чергу - нейроектодермальним, приділялось найбільше уваги. Результатом фундаментальних досліджень пухлин ЦНС стало видання у 1962 р. під редакцією проф. Б.С. Хоминського другого тома керівництва з патологічної анатомії, а в 1969 р. - монографії "Гистологическая диагностика опухолей центральной нервной системы». Поряд з дослідженням структурних та гістобіологічних властивостей пухлин ЦНС проводяться дослідження судинних, радіаційних, запальних, дегенеративних уражень ЦНС за рахунок впровадження сучасних методів і методик. Відділ нейропатоморфології Інституту нейрохірургії АМНУ є головним базовим науково-методичним та консультативним центром України.

Сучасні дослідження з проблем геріатрії здійснюються в лабораторії патоморфології Інституту геронтології АМН України, яку з 1965 по 1990 рік очолювала проф. О.С. Ступіна. Основними напрямками роботи є наукові дослідження патоморфології серцево-судинної, ендокринної і нервової систем, розробка методик якісно-кількісної оцінки деструктивних та адаптаційних ультраструктурних змін при старінні. В даний час морфологічну службу Інституту геронтології АМН України очолює доктор біологічних наук Т. Ю. Квітницька-Рижова.

Центром вивчення ендокринної патології в нашій країні є лабораторія морфології Інституту ендокринології та обміну речовин ім. В.П. Комісаренка АМН України, яка працює з 1965 року. На протязі 15 років керував лабораторією її організатор проф. В.М. Годієнко, відзначений за наукові досягнення в 1976 році Державною премією. З 1981 року лабораторію очолив проф. Ю.М. Зурнаджі. З 1992 року до теперішнього часу її очолює проф. Т.І. Богданова. Після Чорнобильської катастрофи (1986) основну увагу співробітники лабораторії зосередили на детальних морфологічних дослідженнях доброякісних і злоякісних пухлин щитовидної залози у дітей, підлітків та осіб молодого віку, створено банк даних з патоморфології карцином щитовидної залози, що дозволяє здійснювати їх об'єктивну діагностику у хворих, оперованих у різних клініках України. Атлас патології щитовидної залози у дітей (Т.І. Богданова із співавт., 2000) є унікальним, пріоритетним для світової практики науковим виданням.

В Інституті медичної радіології АМНУ ім. А.С. Григор'єва (м. Харків) під керівництвом проф. Т.П. Якимової на протязі ряду років проводяться дослідження з морфології, морфогенезу раку молочної залози, захворювань щитовидної залози та патоморфозу злоякісних пухлин. Розроблено критерії терапевтичного патоморфозу і прогнозу раку яєчників. Під редакцією Т.П. Якимової видане перше вітчизняне керівництво "Цитологічна діагностика пухлин ЛОР-органів" (2003). В роботі широко представлена морфологічна характеристика пухлин кровотворної і лімфоїдної тканин, слинних залоз, пухлин шкіри, м'яких тканин і скелета, описані грибкові захворювання, туберкульоз та інші хвороби, деякі з яких є передпухлинними процесами або їх суп­роводжують.

В українській патологічній анатомії у 90-х роках минулого століття започатковано нові форми діяльності як за науково-практичною скерованістю, так і в соціально-економічному вимірі. У 1995 році набув офіційного статусу фундований у 1991 році Інститут екологічної патології людини (м. Київ). У цій позавідомчій установі створено уні­кальний інформаційний банк щодо медикобіологічних наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1986 року; розроблено методичні засади розпізнавання патології, індукованої техногенними забруднювачами довкілля, виховано цілу плеяду вітчизняних екологічних патологів. Очолює Інститут екологічної патології людини проф. В.П. Терещенко.

Розвитку патологічної анатомії в Україні покликані сприяти не лише кафедри медичних вузів і відділи патоморфології НДІ, а й практичні заклади Міністерства охорони здоров'я. Донедавна очолював цю службу головний патологоанатом МОЗ України, начальник патологоанатомічного відділення Військово-медичного управління СБУ, заслужений діяч науки і техніки України, проф. П. І. Червяк. Напрямки його наукових досліджень: патологічна анатомія захворювань травної, серцевосудинної системи, проблеми експериментальної медицини, розробка сучасної медичної української термінології. Серед основних наукових праць "Російсько-український словник медичної термінології", "Російсько-український словник", посібник "Патологічна анатомія: загальнопатологічні процеси", перша в історії медицини України "Медична енциклопедія". Зараз головним позаштатним патологоанатомом МОЗ України є доцент кафедри патоморфології Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця к.мед.н. В.А. Діброва.

Безпосередньо підпорядкований МОЗ України Державний патологоанатомічний центр. Він був створений під керівництвом к.мед.н. М.Д. Андрєєва у м. Хмельницькому в 1972 році спочатку як централізоване патологоанатомічне відділення, яке у 1984 році набуло статусу централізованого патологоанатомічного бюро, а у 1994 році - Державного центру. В його роботу впроваджено всі види світлової мікроскопії (поляризаційна, люмінесцентна, інтерференційна), понад 50 методів гістохімічних досліджень, опрацьовуються і впроваджуються оригінальні комп'ютерні програми як в секційному, так і в біопсійному розділах роботи, обов'язковими є фотоілюстрації до кожного протоколу розтину, кольорова відеозйомка макро і мікрооб'єктів. Застосування сучасних технологій дозволяє забезпечити суттєвий економічний ефект від ранньої і точної морфологічної діагностики захворювань, створити підґрунтя для пріоритетних наукових досліджень на повсякденному клінічному матеріалі, ефективно здійснювати контроль за якістю лікувальнодіагностичної роботи.

За більш ніж двохсотлітню історію свого розвитку патологічна анатомія в Україні досягла значних успіхів, але історія триває, і попереду на неї чекають нові здобутки. Можливо, славні історичні віхи стануть джерелом натхнення і творчої енергії для тих, хто сидить сьогодні на студентській лаві, і майбутні лікарі, педагоги, вчені внесуть свій гідний внесок у розквіт патологічної анатомії в Україні.

 

 







Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском:

vikidalka.ru - 2015-2020 год. Все права принадлежат их авторам! Нарушение авторских прав | Нарушение персональных данных