Тема 37. Порівняльні теорії причин злочинності

1. Загальні підходи

2. Історична наступність

3. Детермінаційні розходження

1. Порівняльна теоретична кримінологія включає масу різних теорій, концепцій, підходів, напрямків і шкіл, що не тільки різні за своїм змістом, а часто просто суперечать один одному.

Їх аналіз свідчить, що багато теорій являють собою умоглядні підходи, які з’єднують злочинність з різними сторонами людини та суспільства. Теорії піддаються змінам у часі і нерідко ангажовані політичними режимами в тій чи іншій країні. Процес народження нових теорій і модифікації старих практично не припиняється.

Таке розмаїття і суперечливість кримінологічних теорій є результатом відсутності єдиної теоретичної і предметно-дослідницької бази. Основу більшості теорій причин злочинності складають такі напрямки у філософії, як позитивізм, прагматизм, емпіризм і еклектизм. На їхній основі складно відкрити загальні закономірності походження злочинності і створити єдину теорію причин злочинності.

Усе це пояснює одночасне існування мало пов’язаних між собою соціологічних, психологічних, медико-біологічних, психіатричних, психоаналітичних, економічних, культурологічних та інших пояснень злочинної поведінки.

2.Узагальнення деяких концепцій причин злочинності можливо за ознаками історичної наступності і характеру пояснень детермінації злочинності.

Історична наступність теорій причин злочинності визначена єдиною світоглядною спрямованістю як минулих, так і сучасних кримінологічних концепцій, виділених для порівняння, а також фактичним зв’язком нових теорій зі своїми попередниками. Кримінологічна наука в результаті вивчення нових явищ і процесів, а також розвитку знань звільняється від застарілих концепцій, оновлює термінологію, наближаючи до реальних детермінантів злочинної поведінки. Деякі нові напрямки і підходи являють собою сучасне трактування колишніх кримінологічних ідей. Особливо це характерно для біологічної галузі кримінології на основі досягнень генетики, психіатрії і медицини.

3. Детермінаційні процеси зводять усю сукупність теорій до двох великих шкіл – біологічної і соціологічної. Відомо, що людина є єдністю цих двох основних детермінацій, що формують його психологію. Таке положення чимало кримінологів переносять на формування поведінки і на злочинність як масове явище. Тільки в одних теоріях перевага віддається біологічній детермінації, в інших – соціальній, а в третіх – біосоціальній чи психологічній.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: