Операції з іноземною валютою, що дозволяються законодавством України

Законодавство дозволяє проведення поточних валютних операцій і операцій з рухом капіталу, тобто експорт капіталу в іноземну економіку та імпорт іноземного капіталу в Україну.

Природно, що держава зацікавлена в тому, щоб якомога краще обслуговувати торговельні поточні експортні операції. Наша країна заохочує вкладення іноземних банків, підприємців у нашу економіку і не заохочує участь наших банків та юридич­них і фізичних осіб у капіталі закордонних фінансово-кредит­них установ.

Купувати і продавати валюту на внутрішньому валютному ринку України резиденти можуть тільки через уповноважені банки. Резиденти доручають цим банкам продавати валюту на міжбанківському валютному ринку.

Уповноважені банки укладають угоди з купівлі-продажу іно­земної валюти від свого імені та за свій рахунок у відповідності з інструкцією Національного банку України. Згідно з інструк­цією НБУ право уповноваженого банку вести відкриту валютну позицію (тобто позицію валютного ризику) — це право уклада­ти угоди купівлі-продажу безготівкової іноземної валюти за гривні.

Розмір відкритої валютної позиції уповноваженого банку визначається як різниця між сумою іноземної валюти, яку банк придбав за свій рахунок, і сумою проданої ним валюти за цей же період. У випадках, коли уповноважений банк здійснює операції з купівлі-продажу іноземної валюти за гривні, Націо­нальний банк установлює для нього ліміт валютної позиції.

Поточні валютні операції здійснюються резидентами без обмежень, крім випадків, передбачених законодавством. Без­перешкодне ввезення іноземної валюти в Україну можливе тоді, коли підприємці дотримуються митних правил. Вивозити іно­земну валюту з України понад установленого ліміту можливо лише при одержанні довідки з уповноваженого банку.

Національний банк установлює порядок проведення валют­них операцій, що зв'язані з рухом капіталу, видає дозвіл на участь у капіталі банків за кордоном, але, як правило, уповно­важеним українським банкам, які мають генеральну ліцензію.

Окрему ліцензію Національний банк видає на відкриття українськими резидентами рахунків у закордонних філіалах українських уповноважених банків.

Згідно з «Правилами переказу іноземної валюти за межі України за рахунок особистих коштів фізичних осіб — рези­дентів і нерезидентів» (Додаток № 6 до постанови Правління Національного банку України від 23.09.1996 р. № 245 із зміна­ми і доповненнями від 10.04.1997 р.) громадяни України та іно­земці (крім підприємців) мають право через українські упов­новажені банки переказувати особисті кошти в іноземній ва­люті за межі України в таких випадках:

— при допомозі родичам (чоловікові/дружині, батькам, дітям, рідним сестрам і братам), які проживають за межами України (тільки з валютного рахунка — якщо родичі постійно проживають за кордоном — не більше $500 на місяць і $2000 на рік; якщо родичі тимчасово проживають за кордоном — не більше $500 на місяць і $4000 на рік);

— при платежах за добровільною сплатою аліментів на ут­римання дітей і непрацездатних батьків (не більше $200 на місяць, з валютного рахунка — не більше $500 на місяць);

— при платежах, пов'язаних зі смертю (допомога родичам на поховання — не більше $500; платежах, пов'язаних зі смер­тю за кордоном фізичної особи-резидента (транспортні витра­ти та витрати на поховання) — до $2000).

Громадяни України та іноземці можуть здійснювати пла­тежі в іноземній валюті на ім'я юридичної особи-нерезидента в таких випадках:

— за лікування, навчання, участь у конференціях, на спла­ту страхових і членських внесків, придбання науково-методич­ної літератури та передплатних видань (без підтверджуючих до­кументів — не більше $200; з підтверджуючими документами — не більше $500, з валютного рахунка — не більше $5000, а на лікування — не більше $10 000; на підставі індивідуальної ліцензії НБУ — не більше $5000);

— платежі з відшкодування витрат судовим, слідчим, арбіт­ражним, нотаріальним та іншим правоохоронним органам іно­земних держав, а також витрат на державне мито за справами, що розглядаються цими органами (без підтверджуючих доку­ментів — до $200; з підтверджуючими документами — не більше $500, з валютного рахунка — не більше $5000).

Окрім цього, можуть переказуватися кошти для здійснення таких платежів у валюті:

— при оплаті фізичною особою товару іноземній фірмі за імпортним контрактом для власного використання (тільки з валютного рахунка, якщо більше $200; на місяць — не більше $1000, на рік — не більше $4000);

— платежі за оформлення документів на працевлаштування за кордоном (без підтверджуючих документів — до $200, з підтверджуючими документами — не більше $500);

— перерахування власником валютного рахунка коштів в іноземній валюті з цього рахунка при виїзді за кордон на пос­тійне місце проживання. Це не стосується підприємців, які ма­ють право здійснювати перекази коштів в іноземній валюті тільки відповідно до порядку, встановленого для юридичних осіб.

Згідно з новою редакцією Інструкції № 3 Національного банку України «Про відкриття банками рахунків у національній та іноземній валюті» в установах банків для юридичних і фізичних осіб (резидентів і нерезидентів) відкриваються поточні, роз­подільчі, кредитні та депозитні (вкладні) рахунки.

Поточний рахунок в іноземній валюті відкривається підприє­мству для проведення розрахунків у межах чинного законодав­ства України в безготівковій та готівковій іноземній валюті при здійсненні поточних операцій, які визначені чинним законо­давством України. Поточні рахунки діляться на торговельні та неторговельні.

Розподільчий рахунок призначений для попереднього зара­хування коштів в іноземній валюті, що надійшли на адресу юридичної особи-резидента згідно з чинним законодавством України. Кошти, які були зараховані на розподільчий рахунок і не підлягають продажу у повному обсязі на міжбанківському валютному ринку України, розподіляються за призначенням згідно з дорученням резидента. Грошовий еквівалент коштів в іноземній валюті, які були зараховані на розподільчий рахунок і згідно з чинним законодавством України підлягають продажу в повному обсязі на міжбанківському валютному ринку Украї­ни, у встановленому порядку зараховується на поточний раху­нок резидента — власника коштів.

Підприємцям — фізичним особам-резидентам, які здійсню­ють свою діяльність без створення юридичної особи, відкрива­ються розподільчий та поточний рахунки за режимом, який визначений для юридичних осіб-резидентів.

Кредитні рахунки в іноземній валюті відкриваються упов­новаженим банком у встановленому чинним законодавством України порядку на договірній основі юридичним особам-ре­зидентам, фізичним особам-резидентам, які займаються під­приємницькою діяльністю, та юридичним особам-нерезидентам — банківським установам (вони відкриваються незалежно від наявності поточного рахунку). Кредитні рахунки призна­чені для обліку кредитів, які надані шляхом оплати розрахун­кових документів чи шляхом перерахування кредитних коштів на поточний рахунок позичальника відповідно до умов кредит­ної угоди.

Юридичним та фізичним особам (резидентам і нерези­дентам) уповноваженими банками відкриваються депозитні (вкладні) рахунки в іноземній валюті на підставі укладеного депозитного договору між власником рахунку та банком на визначений у договорі строк. Це дозволяє концентрувати кош­ти, що можуть бути інвестовані в економіку України, зокрема, згідно з постановою Правління Національного банку від 23.09.1996 р. № 245, якою затверджений «Порядок купівлі фізич­ними особами-резидентами іноземної валюти на міжбанківському валютному ринку України».

Режимами рахунків фізичних осіб-іноземців передбачено також право, як і для резидентів, купувати на міжбанківському валютному ринку України іноземну валюту, яка може бути пе­рерахована за межі України, на суму коштів на розрахункових рахунках, включаючи відсотки з них.

Умови купівлі іноземної валюти для резидентів та нерези­дентів однакові.

Для нерезидентів знято обмеження на можливість конвер­тувати гривню в іноземну валюту з рахунків типу «Лоро» за умови підтвердження, що ці кошти отримані юридичною осо-бою-нерезидентом внаслідок здійснення експортно-імпортних операцій.

Нерезиденти мають також право купувати валюту на суму нарахованих відсотків за розміщеними депозитами та за залиш­ками коштів на цьому рахунку.

Представництва нерезидентів, що існують в Україні й ма­ють розрахункові рахунки в гривнях в уповноважених банках України, куди надходять кошти від здійснення підприємниць­кої діяльності в Україні та від проданої іноземної валюти з влас­ного валютного рахунка для утримання представництва, сьо­годні мають право:

— отримувати відсотки за залишками коштів на цих рахун­ках;

— купувати іноземну валюту на міжбанківському валютно­му ринку України для її подальшого перерахування на рахунок юридичної особи-нерезидента, яку вони представляють.

Перерахування валюти за межі України громадянами-іноземцями можливе ще й у випадках, коли це:

— отримані спадкоємні кошти та кошти від реалізації спад­щини та майна, яке належить нерезидентові в Україні;

— прибутки, одержані внаслідок здійснення іноземних інве­стицій в Україну;

— кошти, отримані у вигляді оплати праці, премій, пенсій, гонорарів, нарахованих відсотків на залишок коштів на рахун­ку, відкритому в українському банку;

— іноземна валюта, ввезена (переказана) в Україну у вста­новленому чинним законодавством порядку.

Валютний контроль

Основними функціями валютного контролю, які виплива­ють з Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему ва­лютного регулювання і валютного контролю», є:

контроль за відповідністю валютних операцій чинному за­конодавству, наявністю необхідних ліцензій;

перевірка обґрунтованості платежів в іноземній валюті ре­зидентами і нерезидентами;

перевірка повноти і об'єктивності обліку і звітності за опе­раціями резидентів і нерезидентів.

Валютний контроль в Україні здійснюється Кабінетом Міністрів України і Національним банком України, який спи­рається на уповноважені банки, та іншими органами.

Головним органом, що здійснює контроль за виконанням правил регулювання валютних операцій на території України, є Національний банк України. Контроль за валютними опера­ціями резидентів і нерезидентів, здійснюваних через уповнова­жені банки, проводять ці банки.

Фінансовий контроль за валютними операціями, які про­водяться резидентами і нерезидентами на території України, здійснює податкова інспекція.

Контроль за додержанням правил поштових переказів та пересилання валютних цінностей через митний кордон Украї­ни здійснює Міністерство зв'язку України, а за додержанням правил переміщення валютних цінностей через митний кордон — Державний митний комітет України.

Валютному контролю підлягають операції за участю рези­дентів і нерезидентів, а також зобов'язання щодо декларування валютних цінностей та іншого майна резидентів, яке перебуває за межами України. Органи, що здійснюють валютний конт­роль, наділені повноваженнями вимагати і одержувати від ре­зидентів і нерезидентів повну інформацію про здійснення ними валютних операцій, стан банківських рахунків в іноземній ва­люті у межах своїх прав, а також про майно, що підлягає декла­руванню.

Лібералізація валютного ринку в Україні, зняття валютних обмежень на операції, що зв'язані з рухом капіталу, можливі­стю нерезидентів виходити на валютний ринок України, ви­магає посиленого контролю за дотриманням приписів, які містяться в Декреті Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», в Указах Пре­зидента України «Про вдосконалення валютного регулювання» від 22.08.1994р. № 457/94 із змінами і доповненнями від 03.08.1995 р., «Про припинення здійснення роздрібної торгівлі та надання послуг на території України за готівкову іноземну валюту» та нормативних актах Національного банку України.

Виконуючи програму економічних реформ Президента Ук­раїни, Національний банк України здійснює курс на забезпе­чення поступової лібералізації і децентралізації валютного ринку України. В листопаді 1994 року в Україні резиденти отримали доступ на біржу для закупівлі валюти з метою переказу за кор­дон прибутку, отриманого іноземними інвесторами від інозем­них інвестицій в Україну. В першому кварталі 1995 року упов­новажені банки одержали право здійснювати на міжбанківському валютному ринку України операції з купівлі-продажу доларів СІЛА, німецької марки, російських та білоруських рублів.

В 1995 році уповноважені банки одержали дозвіл купувати безготівкову іноземну валюту на міжбанківському валютному ринку під реалізацію готівки в обмінних пунктах.

З 1 серпня 1995 р. Національний банк України заборонив використання готівкової іноземної валюти як засобу платежу за товари та послуги. В Україні оплата праці резидентів здійснюється тільки у національній валюті або безготівковій формі.

Здійснюючи валютний контроль, Національний банк Ук­раїни проводить перереєстрацію раніше виданих ліцензій на право торгівлі та надання послуг за іноземну валюту. Разом з іншими контролюючими органами країни Національний банк України систематично перевіряє установи торгівлі та послуги з іноземною готівкою.

Національний банк поглибив валютний контроль під час проведення грошової реформи. Перевіряючи роботу пунктів обміну іноземної валюти, Національний банк розірвав агентські угоди та анулював дозволи на право здійснення валютно-об­мінних операцій у багатьох юридичних осіб, відкликав ліцензії на право здійснення операцій з валютними цінностями у кількох банківських установ, наклав штрафи на уповноважені банки, які не виконали функцій агентів валютного контролю на суму понад 200 тисяч гривень.

Національний банк постійно інформує державні органи для того, щоб вони посилювали контроль шляхом узагальнення та аналізу стану розрахунків за зовнішньоекономічними опера­ціями резидентів, передбачених Постановою Кабінету Міністрів та Національного банку України від 26.12.95 р. «Про заходи щодо забезпечення валютного контролю».

Національний банк інформує Міністерство зовнішніх еко­номічних зв'язків і торгівлі щодо обсягів надходження валют­них коштів, одержаних від здійснення експорту товарів та об­сягів перерахованих коштів за імпортними операціями, повер­нених з порушенням встановлених законодавством термінів; обсягів інвестицій у грошовій формі за межі України, які дек­ларувалися в Національному банку.

Головна Державна Податкова адміністрація інформується щодо порушень резидентами встановлених законодавством термінів розрахунків у іноземній валюті під час здійснення ек­спортних операцій та термінів надходження продукції за імпор­тними операціями після здійснення платежів та переліку підприємств, які отримали дозвіл на відкриття рахунків у іно­земних банках.

Ліцензування

1. Національний банк України видає індивідуальні та

генеральні ліцензії на здійснення валютних операцій, які

підпадають під режим ліцензування згідно з цим Декретом.

2. Генеральні ліцензії видаються комерційним банкам та іншим

кредитно-фінансовим установам України на здійснення валютних

операцій, що не потребують індивідуальної ліцензії, на весь період

дії режиму валютного регулювання.

3. Уповноважені банки та інші кредитно-фінансові установи, що

одержали генеральну ліцензію Національного банку України на

здійснення операцій, пов'язаних з торгівлею іноземною валютою,

мають право відкривати на території України пункти обміну

іноземних валют, у тому числі на підставі агентських угод з іншими

юридичними особами - резидентами.

4. Індивідуальні ліцензії видаються резидентам і нерезидентам

на здійснення разової валютної операції на період, необхідний для

здійснення такої операції. Індивідуальної ліцензії потребують такі

операції:

а) вивезення, переказування і пересилання за межі України

валютних цінностей, за винятком:

вивезення, переказування і пересилання за межі України

фізичними особами - резидентами іноземної валюти на суму, що

визначається Національним банком України;

вивезення, переказування і пересилання за межі України

фізичними особами - резидентами і нерезидентами іноземної валюти,

яка була раніше ввезена ними в Україну на законних підставах;

платежів у іноземній валюті, що здійснюються резидентами за

межі України на виконання зобов'язань у цій валюті перед

нерезидентами щодо оплати продукції, послуг, робіт, прав

інтелектуальної власності та інших майнових прав, за винятком

оплати валютних цінностей та за договорами (страховими полісами,

свідоцтвами, сертифікатами) страхування життя;

платежів у іноземній валюті за межі України у вигляді

процентів за кредити, доходу (прибутку) від іноземних інвестицій;

вивезення за межі України іноземної інвестиції в іноземній

валюті, раніше здійсненої на території України, в разі припинення

інвестиційної діяльності;

б) ввезення, переказування, пересилання в Україну валюти

України;

в) надання і одержання резидентами кредитів в іноземній

валюті, якщо терміни і суми таких кредитів перевищують встановлені

законодавством межі;

г) використання іноземної валюти на території України як

засобу платежу або як застави;

д) розміщення валютних цінностей на рахунках і у вкладах за

межами України, за винятком:

відкриття фізичними особами - резидентами рахунків у

іноземній валюті на час їх перебування за кордоном;

відкриття кореспондентських рахунків уповноваженими банками;

відкриття рахунків у іноземній валюті резидентами,

зазначеними в абзаці четвертому пункту 5 статті 1 цього Декрету;

е) здійснення інвестицій за кордон, у тому числі шляхом

придбання цінних паперів, за винятком цінних паперів або інших

корпоративних прав, отриманих фізичними особами - резидентами як

дарунок або у спадщину.

5. Одержання індивідуальної ліцензії однією із сторін

валютної операції означає також дозвіл на її здійснення іншою

стороною або третьою особою,яка має відношення до цієї операції,

якщо інше не передбачено умовами індивідуальної ліцензії.

6. Порядок і терміни видачі ліцензій, перелік документів,

необхідних для одержання ліцензій, а також підстави для відмови у

видачі ліцензій визначаються Національним банком України.

Відмова у видачі Національним банком України ліцензії може

бути оскаржена в суді або арбітражному суді.

Порядок організації торгівлі іноземною валютою

1. Торгівля іноземною валютою на території України

резидентами і нерезидентами - юридичними особами здійснюється

через уповноважені банки та інші кредитно-фінансові установи, що

одержали ліцензію на торгівлю іноземною валютою Національного

банку України, виключно на міжбанківському валютному ринку

України. Структура міжбанківського валютного ринку, а також

порядок та умови торгівлі іноземною валютою на міжбанківському

валютному ринку визначаються Національним банком України.

2. Уповноважені банки та інші кредитно-фінансові установи, що

одержали ліцензію Національного банку України:

а) від свого імені купують і продають іноземну валюту на

міжбанківському валютному ринку України за дорученням і за

рахунок резидентів і нерезидентів;

б) мають право від свого імені і за свій рахунок купувати

іноземну валюту готівкою у фізичних осіб - резидентів і

нерезидентів, а також продавати її фізичним особам - резидентам.

3. Резиденти і нерезиденти - фізичні особи мають право

продавати іноземну валюту уповноваженим банкам та іншим

кредитно-фінансовим установам, які одержали ліцензію Національного

банку України, або за їх посередництвом - іншим фізичним особам -

резидентам.

4. Фізичні особи - резиденти мають право купувати іноземну

валюту в уповноважених банках та інших кредитно-фінансових

установах, що одержали ліцензію Національного банку України, або

за їх посередництвом - у інших фізичних осіб - резидентів і

нерезидентів.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: