Главная

Популярная публикация

Научная публикация

Случайная публикация

Обратная связь

ТОР 5 статей:

Методические подходы к анализу финансового состояния предприятия

Проблема периодизации русской литературы ХХ века. Краткая характеристика второй половины ХХ века

Ценовые и неценовые факторы

Характеристика шлифовальных кругов и ее маркировка

Служебные части речи. Предлог. Союз. Частицы

КАТЕГОРИИ:






Дати визначення осадку




Відповідь: осадок - природне скупчення мінеральної або органічної речовини, яке сформувалося в умовах земної поверхні (на дні водойм або на поверхні суші), як результат дії екзогенних процесів.

56. Які осадові породи називаються залишковими, або елювіальними?

Відповідь: породи в яких мінеральні складові не обов’язково проходять стадію міграції та осадження (не перетерпіли процесу переносу) - залишилися на місці вивітрювання.

57. Особливість вулканогенно-осадового літогенезу.

58.Що таке рівень карбонатної компенсації?

Відповідь: аномальний газовий режим по CO2 (збільшений вміст CO2) характерний для глибоководних частин океанів, де його підвищеній концентрації у воді сприяє низька температура морської води і підвищений тиск на глибині. Такий газовий режим перешкоджає накопиченню карбонатів на глибинах понад 4...5 км. Цей рівень одержав назву рівня карбонатної компенсації.

59.Які глибини неритової області?

Відповідь: неритова область розташовується в межах шельфу (шельф – полиця, мілина) і охоплює зону мілководдя та незначних глибин (до 200м).

60.Що таке шторміти?

Відповідь:

61.Назавіть джерела компонентів цементу осадових порід

Відповідь: цементи в осадових породах можуть виникати на самих різних етапах їх становлення: при синседиментаційному, або сингенетичному — може утворюватисянаприклад, при одночасному осіданні уламкового та колоїдного осадку, або при кристалізації мінералів цементу при випаровуванні порових розчинів в арідних умовах;

При діагенетичному, катагенетичному, метагенетичному формуються на етапах, відповідно, діагенезу, катагенезу та метагенезу за рахунок виповнення пор, або перекристалізації ранньоутворених цементів.

62. Що таке лагуна?

Відповідь: лагуни (лагус - озеро по-італійські) - це ділянки моря більш-менш ізольовані від основної його акваторії або ланцюжком островів, або косами, барами, бар'єрними рифами та іншими геоморфологічними елементами, які утруднюють гідродинамічний зв'язок між лагуною і відкритим морським басейном.

63. Що таке діагенез?

Відповідь: діагенез – це процес, при якому після осідання з осадком відбувається ряд змін, в результаті яких вони перетворюються в гірські осадові породи. Саме ці зміни, які відбуваються в осадку і супроводжуються його ущільненням та зменшенням вологості, утворенням та старінням колоїдів, утворенням нових мінералів з мулових розчинів, розкладом одних мінералів та утворенням інших, перерозподілом речовини в осадку – її переміщенням і концентрацією.

64.Назовіть головні способи транспортування речовини у водних потоках

Відповідь: залежно від розмірів та характеру перенесеного водою матеріалу говорять про транспортування шляхом перекочування, перенесення у завислому стані, перенесення у розчиненому стані.

65.Охарактеризувати уламкові складові осадових порід

Відповідь: уламкові складові осадових порід характеризуються розміром уламків та ступенем їх обкатаності. В залежності від розмірів уламків осадові породи поділяються на:грубоуламкові(розмір уламків >2мм), піщані(розмір уламків від 0.1 до 2мм), алеврити (розмір уламків 0,1 до 0,01мм) та пеліти(розмір уламків <0.01мм). Так, відомо, що уламки гірських порід переважають у складі грубоуламкових відкладів (галька, щебінь, жорства) і майже відсутні в алевритових і глинистих породах.

Обкатанність уламків. Алотигенний характер мінералів визначається за їх уламковою формою, яка може бути кутастою або обкатаною (заокругленою). Зерна мінералів, що не пройшли або майже не пройшли механічної обробки у середовищі транспортування, мають неправильну форму. Ступінь їх обкатанності (заокругленості) залежить від власних фізико-механічних властивостей мінералів, від їх кристалографічних форм, розміру зерен, швидкості потоку, від ступеня абразивності середовища та часу перебування в ньому (тривалості переносу). Зерна мінералів, що пройшли механічну обробку, характеризуються в тій або іншій мірі заокругленими формами: від злегка згладжених кутів до ідеальних сферичних або кулеподібних. Уявлення про абразивність середовища дають мікроскопічні спостереження поверхні уламків — наявність рисок, подряпин, вибоїн тощо. Вона оцінюється через дзеркальність— матовість поверхні. Також оцінюється глибина подряпин або вибоїн, їх форма та щільність на одиницю поверхні.

 

66.Охарактеризувати вулканогенні складові осадових порід.

Відповідь: На відміну від уламкових мінералів він попадає в осадок, не зазнаючи вивітрювання і обробки під час перенесення і відкладення. Іноді він відкладається на великих площах більш або менш витриманим шаром і тому може служити хорошою кореляційною ознакою. При значному вмісті пірокластичного матеріалу виникають породи перехідного типу - ефузивно-осадові.

67. Охарактеризувати органічні рештки в осадових породах.

Відповідь: своєрідною частиною осадових порід є органічні рештки, які хоча й поступають в зону осадконакопичення подібно алотигенним компонентам, однак зразу залучаються в процеси мінеральних новоутворень (аутигенна компонента).

Найважливішими породотворними є організми: з кременевою черепашкою або скелетом (радіолярії, губки, діатомеї - опал скелетів кременевих організмів при діагенезі і подальших змінах порід перетворюється в халцедон і кварц), з вапняковою черепашкою або скелетом (складають пласти вапняків - форамініфери, губки, корали, мшанки, брахіоподи, пелециподи, гастроподи, цефалоподи, тентакуліти, остракоди, коколітофориди, синьозелені, зелені і багряні водорості), з фосфорнокислим скелетом або раковиною (хребетні і два вида беззамкових брахіопод), організми, що концентрують вуглець і дають початок торфу, викопному вугіллю (псилофітові, папоротникоподібні, папороті, хвойні, кордаїтові, квіткові), нафті і бітумам (фітопланктон морів, зоопланктон морів, різні представники макрофлори і макрофауни морів і принесений з суші рослинний детрит).

Черв'яки і бактерії у викопному стані, як правило, не зберігаються, однак в осадках, де вони мешкали, ми майже завжди виявляємо досить ясні сліди їх життєдіяльності: ходи черв'яків-мулоїдів (іноді їх настільки багато, що порода майже повністю буває перероблена ними), накопичення мінеральної речовини - карбонатні, залізисті осадки, самородна сірка тощо.

У складному процесі осадконакопичення роль організмів дуже значна. У багатьох випадках їх рештки є головними породотворними компонентами (біогенні вапняки, кремнисті породи, каустобіоліти). В інших ― організми своєю життєдіяльністю сприяють переходу деяких сполук в осадок (фосфати та глинисті пелети).

Значна роль організмів, як індикаторів середовища геологічного минулого, бо організми дуже чутливі до змін фізико-хімічних характеристик середовища і відповідають на них трансформацією своєї зовнішністі, зміною складу біоценозів чи повним зникненням. Поряд з цим, організми несуть на собі інформацію про соленість водоймища, глибину, рухомість, характер дна, швидкість осадконакопичення, напрямок донних течій, положення берегової лінії, зв'язок між водоймищами.

Умови поховання фауни також є джерелом інформації для відтворення фізико-географічних умов осадкоутворення. Вони будуть різними в континентальних та морських умовах. Як правило, континентальні відклади бідніші зкам′янілостями за морські. Це пояснюється гіршими умовами для поховання трупів тварин, які швидко руйнуються, якщо не попадають у болото або озеро. Континентальні водоймища звичайно слабкіше заселені скелетними організмами, ніж морські, тому і зкам′янілостей в цих відкладах мало. Виключення – рослинні рештки, що зберігаються переважно в товщах континенталного походження, а також залишки комах.

68.Охарактеризувати аутигенні утворення (седиментогенні, діагенетичні та катагенетичні) осадових порід.

Відповідь: аутигенні мінерали складають основну масу карбонатних, фосфатних, глиноземистих, глинистих, залізистих, марганцевих порід, цемент уламкових порід, а також формують поклади солі та конкреції. В осадках і осадових породах описано понад 200 видів.

Аутигенні мінерали представлені глинистими мінералами; карбонатами (кальцит, арагоніт, малахіт, водні карбонати); сульфатами; галоїдами (фториди, хлориди, комплексні з'єднання); хлоритами; сульфідами; оксидами і гідроокислами кремнезему, заліза і марганцю, алюмінію, титану; фосфатами кальцію та заліза; боратами; силікатами (польові шпати, цеоліти); слюдами; нітратами; самородними елементами (сірка, самородні метали); тощо.

Аутигенні мінерали визначаються за цілим рядом ознак: за ідіоморфністю кристалів у порах та пустотах; за неправильною гіпідіоморфною формою зерен та малий їх розмір в основній масі хемогенних порід, а також цементі уламкових порід; за сферолітовою та оолітовою будовою агрегатів; за наявністю колоїдних та метаколоїдних структур; за заміщенням уламкових зерен.

Властивість аутигенних мінералів значним чином визначається тим, що вони утворюються з розчину, а не з розплаву. Спостерігається пряма залежність між розчинністю та величиною зерен. Часто зустрічаються великі кристали легкорозчинних солей лужних металів і рідко - важкорозчинних мінералів групи кремнезему.

Оскільки аутигенні мінерали виникають в осадку або породі, то їх склад і парагенезис відображають фізико-хімічні особливості середовища осадконакопичення та пристосування порід до умов стратисфери. Мінералами-індикаторами рН середовища кристалізації аутигенних мінералів є: гідроокисли заліза, опал, карбонати. Мінералами-показниками Eh середовища утворення аутигенних мінералів є: пірит, сидерит, шамозит, глауконіт, окисли і гідроокисли заліза та марганцю. Мінералами-показниками солоності мінералотворного середовища є карбонати, сульфати, галіт і калійні солі: доломіт осаджується в інтервалі солоності від 4 до 15‰, сульфати - 12-15‰, галіт - 25-27‰, калійно-магнезіальні солі - 30-32‰.

69.Охарактеризувати класифікацію осадових порід за характером провідних процесів їх утворення: кластогенні (теригенні та вулканогенні), колоїдогенні, іонно-біогенні, біогенні, іоногенні (хемогенні).

Відповідь:клас кластогенних (уламкових) порід, який включає: 1)Теригенно–уламкові, або нормально-уламкові породи, серед яких виділяються грубоуламкові, піщані та алевритові породи. 2)Вулканогенно-кластичні, або пірокластичні породи (туфи, туффіти і туфопороди).

Кластогенні утворення є грубодисперсними продуктами механічного подрібнення материнських порід. Теригенні та вулканогенно-кластичні осадки формуються за рахунок випадання і накопичення уламкових компонентів під впливом сили тяжіння.

Клас колоїдогенних порід включає: 1)Глинисті породи, складені субколоїдними частками глинистих мінералів – продуктів хімічного розкладання і,частково, механічної руйнації материнських порід (наприклад, більш давніх глинистих товщ). Такі субколоїдні продукти утворюють природні суспензії, тобто системи, дисперсність фази яких наближається до нижньої межі колоїдної розмірності (1-10 мкм, або 0,001- 0,01 мм). Вилучення речовини із шляхів міграції обумовлюється, з одного боку, процесами коагуляції суспензій, з іншого – гравітаційною силою осідання колоїдних частинок у застійних умовах.2)Алліти (глиноземисті породи, або боксити), а також фероліти (залізисті породи) і манганоліти (марганцеві породи) утворюються в результаті переносу металів у розчиненій та колоїдній формах з подальшою коагуляцією колоїдних систем. В останній час з′являються дані про роль залізистих та марганцевих бактерій у формуванні відповідних осадків, проте, масштаби цих процесів поки повністю не з′ясовані.

Клас іоногенних порід включає породи, утворені з продуктів диференціації осадової речовини, що мігрують у зоні осадкоутворення у вищому (іонному) стані дисперсності, тобто у вигляді справжніх розчинів. За ступенем рухливості вони поділяються на три підкласи:1) Іонно-біогенні, що складаються з менше рухливих карбонатів кальцію та магнію, а також з фосфатів і кремнезему. Ці компоненти легко вилучаються із шляхів міграції в результаті життєдіяльності організмів або випадають із розчинів при незначному підвищенні їх концентрації.2) Іоногенні, що складаються із високорухливих компонентів, які кристалізуються із справжніх розчинів тільки в результаті підвищення концентрації (сульфати і хлориди Ca, Mg, Na, K, борати та деякі інші з'єднання). Їх осадження реалізується в умовах жаркого посушливого (арідного) клімату. При цьому формуються поклади гіпсів, ангідритів, кам'яної солі, калійної солі, боратів тощо, які об'єднуються в підклас евапоритів.3 )Біогенні, що є скупченнями органічної речовини, породженою винятково діяльністю організмів. Сюди можна віднести торф, горючі сланці, викопне вугілля, нафту тощо.

70. Охарактеризувати групу грубоуламкових теригенних порід, їх класифікації, текстурно-структурні особливості, склад, головні петротипи, походження, розповсюдження та асоціації, корисні копалини, що з ними пов'язані.

Відповідь: Грубоуламкові породи класифікуються за декількома параметрами, серед яких потрібно відзначити: 1) форму та розмір уламків, 2) ступінь однорідності петрографічного складу, 3) положення в розрізі, 4) умови утворення.

В грубоуламкових породах необхідно розрізняти три складові: грубі уламкові компоненти (більше 50% об'єму породи), наповнюючу масу (наповнювач) і цемент (рис.2.3.1). Наповнювач (matrice - фр., matrix - англ.) - це уламки менших гранулометричних груп, розташованих в просторі між грубими уламками. Цемент (ciment - фр.) представлений мінералами, що цементують уламкову складову породи


 






Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском:

vikidalka.ru - 2015-2024 год. Все права принадлежат их авторам! Нарушение авторских прав | Нарушение персональных данных