Главная

Популярная публикация

Научная публикация

Случайная публикация

Обратная связь

ТОР 5 статей:

Методические подходы к анализу финансового состояния предприятия

Проблема периодизации русской литературы ХХ века. Краткая характеристика второй половины ХХ века

Ценовые и неценовые факторы

Характеристика шлифовальных кругов и ее маркировка

Служебные части речи. Предлог. Союз. Частицы

КАТЕГОРИИ:






Архітектура, скульптура, живопис, театр, музика, література, хореографічне мистецтво, кіно-, телемистецство, дизайн.




У чому полягають причини розмаїття видів мистецтва? Дане питання багато разів поставало в історії класичної естетики. І. Кант вбачав причини мистецького розмаїття в багатстві творчих здатностей людини; Г. Гегель повۥязував видову специфіку мистецтва з внутрішньою диференціацією обۥєктивного духу, французські естетики робили наголос на розмаїтті засобів, що використовують митці. В естетиці ХХ – ХХІ століть з приводу цього питання склалася дещо інша думка. Дійсна причина розмаїття видів мистецтв повۥязана з розмаїттям видів практичної діяльності людини в сфері художнього опанування світом, з естетичним багатством дійсності. Завдяки формам практичної діяльності людина отримала можливість всебічно розвивати власну духовність, формувати багатство й повноту почуттів, сприймати красу, цінити прекрасне.

Художньо-естетичний розвиток людства містить два процеси, що розвиваються назустріч один іншому. Перший процес бере початок від давнього синкретизму, тобто від недиференційованості художнього мислення, що містило елементи танцю, музики, літератури, театру тощо. Історичний розвиток давнього синкретизму відбувався в напрямку формування окремих видів мистецтва. Художньо-естетичний розвиток людства у цьому сенсі є остаточно незавершеним, впродовж ХХ – ХХІ століть ми спостерігаємо процес утворення нових видів мистецтва (кіно, телебачення, відео, ознаки художності притаманні рекламі, моді, в Інтернет-просторі активно формується група медіа-мистецтв та ін.). Одночасно відбувається зворотній процес синтезу мистецтв, поєднання кіно, театру, музики, хореографії в окремі жанрово-видові, здебільшого тимчасові утворення. Для розвитку видів мистецтва однаково плідними є процеси набуття самостійності виду, так і процеси взаємодії, діалогу мистецтв. Попри тенденцію щодо злиття видів мистецтв, ціннім для естетичної науки, для практики мистецтва є специфічні особливості кожного виду. З даної точки зору кожен вид мистецтва внаслідок історичного розвитку додає певного змісту в естетичне засвоєння світу, в художню культуру. Кожен вид мистецтва у ході багатовікового розвитку набув певних переваг у зображенні тих чи інших аспектів буття. Так, досить тривалий час (до 20 століття) перевага у зображенні кольорового багатства світу належала живопису; потужними вербальними засобами детального відтворення різночасових подій за допомогою „розповіді” володіло мистецтво літератури; наочне відображення сюжету за допомогою дії, тобто за допомогою акторської гри та оздоблення сцени було доступне театру. Безпосередні почуття здатні передати „безпредметне” мистецтво музики та хореографічне мистецтво. У 20 столітті завдяки технічним винаходам виник синтетичний вид мистецтва – кінематограф. Кінематограф поєднав у своїх засобах мистецтво зображення, мистецтво кольору, мистецтво слова і мистецтво звуку. До всього зазначеного кінематограф додав власні художні засоби технічного походження – ракурс та монтаж.

Цирк - мистецтво акробатики, гімнастики, пантоміми, музичної ексцентрики та ін. Цирк порушує перед естетикою питання щодо власної мистецької природи. У чому полягає специфіка цирку? Цирк – це мистецтво або видовище, що бере початок в глибині тисячоліть? Перша ознака цирку, що повۥязує його з мистецтвом є відсутність прямого практичного призначення циркових номерів. У чому полягає практична цінність, скажімо, пантоміми, фокусів, мистецтва клоунади? Шлях щодо розуміння природи циркового мистецтва в естетиці знайдений за допомогою теорії ужиткового мистецтва. Ужиткове мистецво, спрямоване на створення побутових речей, побутових прикрас відмічене давньою історією. Оздоблені прикрасами побутові речі сприймаються як прекрасне, є виразниками, по-перше, непересічного значення краси, естетичного, що функціонує в побуті, а з іншого, свідченням творчих здатностей людини. Мистецтво цирку по-своєму розкриває творчі здатності людини. Мистецтво цирку спрямовує нашу увагу на віртуозне володіння людиною різноманітними предметами; мистецтво цирку акцентує власть людини над тваринами (мистецтво дресури), вільне володіння простором, власним тілом, власними почуттями. Дослідник В. Шкловський з цього приводу писав: «Цирк є місцем подолання загрози... Перемога над страхом, над неможливістю є основою цирку, його відмінністю від театру» (Цит. по: Борев Ю. Эстетика. – М.: Искусство, 1993. – С. 272).






Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском:

vikidalka.ru - 2015-2024 год. Все права принадлежат их авторам! Нарушение авторских прав | Нарушение персональных данных