Главная | Случайная
Обратная связь

ТОР 5 статей:

Методические подходы к анализу финансового состояния предприятия

Проблема периодизации русской литературы ХХ века. Краткая характеристика второй половины ХХ века

Ценовые и неценовые факторы

Характеристика шлифовальных кругов и ее маркировка

Служебные части речи. Предлог. Союз. Частицы

КАТЕГОРИИ:






Прочитайте наступний матеріал і випишіть теоретичне визначення стилю. Зверніть увагу на існування епохальних стилів мистецтва.




Стиль-об’єднання певної кількості видів мистецтва на основі художньо-естетичної програми.

Стилі мистецтва, які об’єднують певну кількість видів мистецтва відрізняються оригінальністю, навіть унікальністю художньої мови, тяжінням до певних жанрів тощо. Стилі виникають у художній культурі, починаючи з 17 століття. Існування стилю мистецтва – ознака самодостатності художньої культури, свідчення виокремлення системи видів і жанрів мистецтва від стану духовного синкретизму або духовної залежності. У такому випадку програма стилю виступає своєрідним філософським обґрунтуванням художньої творчості. Зокрема програма стилю визначає завдання мистецтва, намічає шляхи його розвитку, відмежовується від мистецтва минулих років як застарілого, формує уявлення щодо справжніх ідеалів мистецтва. Часто з викладенням програмних положень у формі маніфестів виступають молоді митці, творці нового стилю (наприклад, маніфести західноєвропейських романтиків 19 століття або відомі маніфести футуристів на початку 20 століття).

У контексті історії світової художньої культури існували так звані епохальні стилі – бароко (17 століття), класицизм (18 – початок 19 століття) та романтизм (кінець 18 – перша половина 19 століття). Епохальні стилі об’єднали своєю програмою майже всі види професійного мистецтва свого часу та поширилися на художню культуру більшості європейських країн. З кінця 19 століття виникали нові стилі мистецтва. Нові стилі мистецтва не набували епохального значення, а натомість об’єднували певною програмою окремі види мистецтва. Наприклад, імпресіонізм у кінці 19 століття поширився на музику, живопис та літературу. Стиль модерн на початку 20 століття посів значне місце в мистецтві архітектури. У 20 столітті поняття стилю зберігає своє значення, набуте у минулому. Разом із тим поняття стилю застосовують для характеристики творчої манери окремого митця, майстра, навіть для характеристики окремого періоду його творчості.

 

Питання для самоконтролю:

1. Розкрийте теоретичний зміст поняття «мистецтво».

2. Розкрийте співвідношення понять художньої культури та мистецтва.

3. Назвіть відомі Вам види мистецтва. Складіть хронологічну таблицю виникнення видів мистецтва

4. Дайте визначення стилю мистецтва. Складіть хронологічну таблицю виникнення стилів

5. Назвіть відомі Вам стилі мистецтва.

Висновки по темі 7.Під час вивчення сьомої теми були проаналізовані найважливіші теоретичні поняття, необхідні для вивчення історії мистецтв. Була звернена увага на часткову спорідненість понять художньої культури та мистецтва, в той же час був зроблений наголос на необхідності розрізнення даних понять як за обۥємом, так і за змістом. Поняття художньої культури є похідним від фундаментального поняття культури; поняття мистецтво за теоретичним змістом та практикою використання є підпорядкованим поняттю художньої культури. Таким чином у ході подальшої роботи слід чітко усвідомлювати логічну ланку «культура» - «художня культура» - «мистецтво».

Поняття виду, жанру та стилю мистецтва в теоретичному аспекті є похідними від поняття мистецтва. Для чіткого усвідомлення поняття виду мистецтва було вказано на історико-генетичний зв۱язок мистецтва як форми художньої діяльності із формами трудової діяльності людини. Було показано, що у прадавні часи мистецтво виникало як досконала робота, практика обробки певного матеріалу, прагнення щодо оптимального втілення змісту. Сучасна теорія розглядає процеси формування видів мистецтва, з одного боку, в широкому контексті, з точки зору творчого потенціалу труда і, з другого боку, у вузькому контексті, з точки зору дифференціації видів труда, форм культурної практики, формування практичних вмінь щодо обробки певного матеріалу. У ході викладення матеріалу підкреслено, що сучасне мистецво, розвиваючись як система видів, зберігає, з одного боку прадавній зв۱язок із формами трудової діяльності. З іншого ж боку, тисячоліття історичного розвитку художньої діяльності сприяли накопиченню засобів художньої виразності, форм утілення образного змісту. Поняття жанру вказує на історичний розподіл видів мистецтва за формами соціального функціонування, художніми засобами втілення тієї чи іншої теми. Сучасні види мистецтва володіють розгалуженою системою жанрів. Слід звернути увагу на те, що жанр є варіативною структурою. У ході історичного розвитку мистецтва жанр постійно виявляє тенеденції як до збереження художніх традицій, засобів художньої виразності, так і до іх оновлення.

Виникнення стилю вказує на набуття мистецтвом самостійності та самодостатності. У цьому сенсі стиль є більш пізнім історичним феноменом у порівнянні з видом або жанром мистецтва. Стосовно мистецтва та художньої культури стиль функціонує як своєрідна художньо-естетична і практична програма, котра, з одного боку, зумовлює наявність художньо-естетичного ідеалу творчості, з іншого боку, містить певний набір засобів художньої виразності. Завдяки такому поєднанню теоретичних та практичних важелів стиль мистецтва у унікальним мистецьким феноменом. Стиль мистецтва сприяє формуванню самобутності та оригінальності творчої манери митця. Під час сприйняття стиль виявляє комлекс художніх здобутків тієї чи іншої епохи. Ми вказали на існування епохальних стилів мистецтва, зазначили, що в сучасній теорії мистецтва поняття стилю частково зберігає значення, набуте в практиці мистецтва минулих століть. Утім сучасне мистецтво відмічене стильовим синкретизмом, відтак теоретичне поняття стилю в наш час потребує подальших уточнень.

 

 

Тема 8.Основні етапи розвитку мистецтва ”.

 

Зміст.

8.1. Ранні форми мистецтва

8.3. Мистецтво давніх цивілізацій

8.3. Мистецтво античного світу

8.4. Мистецтво християнського Середньовіччя

8.5. Мистецтво Відродження та Нового часу

 

Ключові слова: мистецтво, вид мистецтва, жанр мистецтва, художній твір, прадавній синкретизм, духовний синкретизм

 

Цілі і завдання вивчення розділу: вивчення цього розділу дозволяють Вам:

· одержати знання щодо історичної періодизації мистецтва;

· ознайомитися зі змістом основних історичних етапів розвитку мистецтва, творчими здобутками представників мистецтва, провідними жанрами, стилями мистецтва;

· володіти ключовими словами мистецтво, вид мистецтва, жанр мистецтва, художній твір, прадавній синкретизм, духовний синкретизм

Методичні рекомендації до вивчення теми 8. При вивченні восьмої теми слід звернути увагу на історичну періодизацію мистецтва, на творчі здобутки митців, представників різних етапів розвитку мистецтва, на художні твори, що найбільш яскраво репрезентують мистецтво певного культурно-історичного етапу

Вивчаючи пункт 8.1. проаналізуйте становлення ранніх форм мистецтва, визначте зміст поняття «стародавній синкретизм», зۥясуйте вплив ранніх форм мистецтва на процеси подальшої диференціації видів мистецтва. У чому полягало значення ранніх форм мистецтва? Які памۥятки давнього мистецтва знайдені на території України? Для відповіді на ці запитання зверніться до підручників: Бичко А. К. Лекції з історії світової та вітчизняної культури: Курс лекцій. – К., 1997. – 410 с.; Історія української культури / Упорядник І. Крипۥякевич – К.: «Либідь», 2002. – 656 с.

Вивчаючи пункт 8.2. зверніть увагу на зміст поняття давньої цивілізації, на духовний синкретизм, властивий культурі давніх цивілізацій. Проаналізуйте складові комплексу мистецтв давніх цивілізацій. Яка форма суспільної свідомості опосередковує функціонування мистецького комплексу давніх цивілізацій, впливає на формування символічного змісту памۥятників мистецтва доби давніх цивилізацій? Для відповіді на ці запитання зверність до підручника: Левчук Л. Т. та ін.. Історія світової культури. – К. : Вища школа, 2002. – 305 с.

Вивчаючи пункт 8.3. вивчіть мистецькі здобутки античної цивілізації. Ознайомтесь з іменами представників мистецтва античної доби, з видатними творами античного мистецтва. Спробуйте знайти відповідь на запитання: чому мистецтво антитчної доби вважається взірцем щодо подальшого розвитку європейського мистецтва? Розкрийте значення думки К. Маркса щодо цінності античного мистецтва, як незабутньї доби «дитинства людства». Для пошуку відповіді на ці запитання зверніться до підручника: Бичко А. К. Лекції з історії світової та вітчизняної культури: Курс лекцій. – К., 1997. – 410 с.

Вивчаючи пункт 8.4. проаналізуйте комплекс змін, що відбувається під час переходу від доби античності до Середніх віків. Зۥясуйте вплив суспільно-політичних та культурних перетворень на формування нового мистецького комплексу, опосередкованого духовними потребами християнства. Які види мистецтв були визначальними для мистецтва християнської церкви? Яке значення надавалось мистецтву з боку провідних діячів християнської культури, перших християнських єпископів доби раннього Середньовіччя? Для відповіді на ці запитання зверніться до наукової монографії: Уколова В. И. Античное наследие и культура раннего Средневековья. – М. : Наука, 2001. – 320 с. Для детального опрацювання матеріалу використайте також підручник Бичко А. К. Лекції з історії світової та вітчизняної культури: Курс лекцій. – К., 1997. – 410 с.

Вивчаючи пункт 8.5. зверніть увагу на складність переходу від часів християнського Середньовіччя до Нового часу. Проаналізуйте добу Відродження як таку, що сприяє становленню нових форм мистецького життя, демонструє неперевершені здобутки в різних видах і жанрах мистецтва. Аналізуючи мистецькі здобутки Нового часу, зверніть увагу на становлення мистецьких стилей як феноменів, що вказують на принципово нові виміри мистецького життя. Для більш детального знайомства із зазначеню проблематикою зверніться до відповідних розділів підручників: Бичко А. К. Лекції з історії світової та вітчизняної культури: Курс лекцій. – К., 1997. – 410 с.; Масол Л. М. та ін. Художня культура України : Навчальний посібник. – Київ: Вища школа, 239 с. : с іл.; Історія української культури / Упорядник І. Крипۥякевич – К.: «Либідь», 2002. – 656 с.







Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском:

vikidalka.ru - 2015-2020 год. Все права принадлежат их авторам! Нарушение авторских прав | Нарушение персональных данных