Главная | Случайная
Обратная связь

ТОР 5 статей:

Методические подходы к анализу финансового состояния предприятия

Проблема периодизации русской литературы ХХ века. Краткая характеристика второй половины ХХ века

Ценовые и неценовые факторы

Характеристика шлифовальных кругов и ее маркировка

Служебные части речи. Предлог. Союз. Частицы

КАТЕГОРИИ:






Читання оркестрових партитур




Мета даної складової курсу – вивчити з студентами основи аналізу партитур, привити навички самостійного читання, за необхідністю – у транспонуванні окремих партій, груп, всієї партитури, виходячи з особистих виконавських можливостей на фортепіано.

Таке об’ємне вивчення партитури є основним етапом у підготовці керівника та диригента оркестрового колективу.

Розпочинається ця робота з VІ семестру.

Частина кожного заняття (до 20 хвилин) виділяється на читання партитури і повинна включати:

- читання на фортепіано оркестрових партій, за необхідністю – у транспонуванні та музично-логічних з’єднаннях;

- диригентський аналіз штрихів, мелодичного розвитку, ритмічних складностей, підголосків, гармонії, тонального плану;

- завдання для самостійної роботи.

Окремо слід відмітити необхідність інтонування окремих мелодичних ліній, що допомагає оркестрантам вивченню партій під час репетицій, а також сприяє розвитку внутрішнього слуху та уяви про реальне звучання.

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

Вивчення техніки диригування – це складний і багатогранний процес, що розвивається шляхом усвідомлення студентом знань, практичних навичок, що ведуть до вміння знаходити диригентські засоби для передачі виконавських намірів.

Тому необхідно забезпечити систематичне вивчення основних положень теорії диригування, супроводжуючи їх практичними прикладами та вправами до кожної теми для засвоєння конкретного жесту та прийому.

Важливе значення у навчанні має вибір репертуару, який визначає зміст навчального процесу. Плануючи твори, викладач враховує загальний рівень розвитку студента та його творчий потенціал. Слід забезпечити накопичення нескладного репертуару для початкового етапу професійної діяльності.

Професійне зростання студента з даної дисципліни включає індивідуальні заняття з практичних та теоретичних основ техніки диригування, детального вивчення музичних творів по клавіру, а дещо пізніше – підготовка до роботи з оркестром та партитурою твору.

Перше заняття слід розпочати з бесіди про виникнення, історію та розвиток диригентського мистецтва, розповісти про видатних диригентів.

Обов’язково розповісти про творчі досягнення випускників училища, про створені ними колективи, як аматорські, так і професійні.

З самого початку викладач знайомить студента з формами та вимогами до кожного заняття з диригування, поєднання їх з іншими профілюючими дисциплінами, акцентуючи увагу на необхідності самостійної роботи.

Головна мета початкового періоду – постава диригентського апарату. Велике значення на всіх заняттях має особистий показ викладача основних диригентських штрихів та прийомів (культура жесту, його позиції, плани, покази, амплітуда, зняття, ауфтакт тощо).

Це закладає бажання студента розвивати техніко-диригентську та творчу ініціативу.

Робота над твором передбачає вивчення художнього змісту, музично-теоретичний аналіз та практичну відпрацьованість диригентсько-виконавських засобів виразності.

Слід наголосити, що без елементарної культури жесту, їх зовнішньої естетичності неможливо говорити про становлення техніки диригування.

Диригування оркестром – це основна мета всіх індивідуальних занять та самостійної роботи.

На базі навчального оркестру студенти отримують перші практичні навички керування оркестром.

Роботу з оркестром розпочинають у восьмому семестрі на заняттях з навчальної практики.

До початку таких занять керівником оркестру разом з викладачем диригування складається графік роботи, де вказуються дати проведення репетицій, конкретні твори та кількість годин для їх вивчення.

До таких занять викладач та студент складають репетиційний план постановочного вивчення твору в технічному та творчому відношеннях.

Результати репетицій аналізуються керівником оркестру разом з викладачем для проведення певних коректив у подальшій роботі.

До початку кожного семестру викладач складає індивідуальний репертуарний план, який після схвалення на цикловій комісії затверджується заступником директора з навчальної роботи.

При плануванні враховується:

- природні музичні здібності, загальний розвиток студента;

- музична підготовка та інтерес до мистецтва;

- стан диригентської техніки та виконавський рівень по спеціальному музичному інструменту та загальному фортепіано.

Такі основні методичні напрямки становлення керівника та диригента аматорського оркестру духових інструментів.

 

 

 

 

КРИТЕРІЇ

ОЦІНЮВАННЯ НАВЧАЛЬНИХ ДОСЯГНЕНЬ СТУДЕНТІВ

Оцінка семестрових досягнень має свої критерії. Вони тільки частково показують практичний теоретичний рівень оволодіння технікою диригування.

А тому оцінка рівня навчальних досягнень студента, показаних на державному екзамені, несе в собі найбільш об’єктивний характер. Звичайно, можлива варіантність критеріїв.

1. Відмінно – 5 А Студент виявив високий рівень диригування оркестром та доніс образний зміст творів. Дотримався довершеної культури диригентських штрихів та прийомів. Представив відредаговану документацію. Дав правильні відповіді на тести. Читав партитури і аргументовано відповідав на запитання членів Державної кваліфікаційної комісії.
2. Добре – 4 В (дуже добре) – відповідь студента відповідала рівню вимог «А», але було допущено незначні текстові помилки у представленій документації, студент невпевнено читав партитури.
С (добре)– відповідь студента відповідала рівню вимог «В», але допущено декілька помилок у відповідях на тести.
3. Задовільно – 3 Д (задовільно) – допущено ряд техніко-диригентських помилок під час виконання творів. Документація з помилками та недостатньо відредагована. Була певна кількість помилок у відповідях на тести. Не виявлено належні навички транспонування під час читання партитур.
Е (достатньо задовільно) – відповідь студента відповідала рівню вимог «Д», але документація була з виправленими помилками і не досить охайною. Допустив до 40% неточностей у відповідях на тести. Студент показав низький рівень читання партитур.
4. Незадовільно – 2 FX (можливе повторне складання екзамену) –під час виконання творів використано тільки тактування без диригентських штрихів та прийомів. Повноцінної документації не представлено. Більшість тестових відповідей були неправильними. Відсутні навички читання партитур.
F (повторний курс) –зупинки під час керування оркестром. Відсутня техніка диригування. Не представлено документацію. Студент не прочитав партитури. На тести відповів відсутня.

 

НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНА ЛІТЕРАТУРА

1. Багриновецький, М. Основи техніки диригування [Текст] / М.Багриновецький. – М., 1963.

2. Готліб, М. Практичний курс читання партитур для духового оркестру [Текст] / М.Готліб, Є.Макаров. – М., 1968.

3. Колеса, М. Основи техніки диригування [Текст] / М.Колеса. – К., 1973.

4. Разумний, І. Практичний посібник з диригування [Текст] / І.Разумний. – К., 1959.

5. Грум-Гржимайло, Т. Об искусстве дирижера [Текст] / Т. Грум-Гржимайло. – М., 1973.

6. Иванов-Радкевич, А. О воспитании дирижера [Текст] /А. Иванов-Радкевич. – М., 1977.

7. Казачков, С. Дирижерский апарат и его постановка [Текст] / С.Казачков.. – М., 1967.

8. Кан, Э. Элементы дирижирования [Текст] / Э.Кан. – М., 1980

9. Канерштейн, М. Вопросы дирижирования [Текст] /М. Канерштейн. – М., 1972.

10. Лисань, Г. Чтение партитур и инструментовка для духових оркестров [Текст] / Г.Лисань. – М., 1961.

11. Малько, Н. Основы техники дирижирования [Текст] / Н.Малько. – М., 1965.

12. Маталаев, Л. Основы дирижерской техники [Текст] / Л.Маталаев. – М., 1986.

13. Нижинский, О Детский духовой оркестр [Текст] / О.Нижинский. – М., 1990.

14. Свечков, Д. Духовой оркестр [Текст] / Д.Свечков. – М.,1961. – М., 1977.

15. Хаханян, Х. Духовой оркестр [Текст] Х.Хаханян. – М., 1974.

16. Эржемский, Г. Психология дирижирования [Текст] / Г.Эржемский. – М., 1988.

РЕКОМЕНДОВАНІ МУЗИЧНІ ЗБІРКИ

ДЛЯ ПІДБОРУ РЕПЕРТУАРНОГО ПЛАНУ

1. Вибрані твори для духового оркестру [Текст] . – К., 1977.

2. Звуки миру. П’єси для фортепіано. [Текст] / вип. 5, 7, 8. – М., 1980.

3. Зирянов, Я. Духовий оркестр у клубі [Текст] / Я.Зирянов, І.Ладановський. – К., 1971.

4. Знайомі мелодії [Текст] / уклад. В.Котеленець. – К., 1970.

5. Золоті літа [Текст] / Т.І, ІІ. – М., 1982.

6. Хрестоматія педагогічного репертуару для фортепіано 1-2 класи ДМШ [Текст]. – М., 1969.

7. Альбом популярних призведений зарубежных композиторов [Текст]. – М., 1981.

8. Альбом для юношества (ф-но) [Текст]. – М., 1972.

9. Библиотечка духових оркестров [Текст] /Вып. I-VII. – М., 1967.

10. Гречанинов, А. Детский альбом [Текст] /А.Гречанинов. – М., 1967.

11. Иванов-Рудкевич, Н. Школа коллективной игры для духового оркестра [Текст] / Н. Иванов-Рудкевич. – М., 1960.

12. Концерт духового оркестру [Текст]. – К., 1982.

13. Лира. (Классическая и современная музика для фортепиано) [Текст] / Т. 1-4. – 1967.

14. Мелодии радио и кино для духового оркестра [Текст]. – М., 1987.

15. Мохель, М. Самоучитель игры на фортепиано [Текст] / М.Мохель, О.Зимина. – М., 1970.

16. Песни, танцы и пьесы для духового оркестра [Текст]. – М., 1990.

17. Чайковский, П. Детский альбом [Текст]. – М., 1983.

 




Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском:

vikidalka.ru - 2015-2019 год. Все права принадлежат их авторам! Нарушение авторских прав | Нарушение персональных данных