Індекси патогенності за основними метеорологічними чинниками

Таблиця 3 (продовження)

Примітки: * – градації хмарності: ясно – 0 балів, незначні хмари –
1 – 3 бала, поодинокі хмари – 4 – 5 балів, значні хмари – 6 – 9 балів, суцільна хмарність – 10 балів; гПа – гектопаскаль (10² паскаль), стандартна атмосфера дорівнює 101325 Па (1013,25 гПа) або
760 мм рт. ст.

Рис. 5. Діаграма для оцінки температурно-вологісного режиму при середньомісячній температурі вище 0° С (за О. Б. Дьоминим, 2003): I – сприятливі умови, II – оптимальні умови, III – несприятливі умови; 1 – зона оптимальних значень температурно-вологісного режиму, 2 – верхнє критичне значення відносної вологості повітря, 3 – нижнє критичне значення відносної вологості повітря

Рис. 6. Діаграма для оцінки комплексного впливу швидкості вітру (м/с) і температури повітря (° С) на людину (за В. Л. Ліцкевичем, 1984)

Рис. 7. Карта хроноантропологічних областей СНД (за В. О. Матюхіним, 1976): перша цифра – номер часового поясу, друга цифра – номер фотоперіодичного поясу

Для випадків, коли переліт здійснюється навесні або восені в південному або західному напрямку, розрахунок x та y здійснюється за формулами:

Значення Σ(n), Σ(n – 1), Σ(n – 2) указані в табл. 5.

За наведеними формулами тривалість хронофізіологічної адаптації визначається із урахуванням переміщення літаком. Якщо переміщення здійснюється поїздом із знайденої кількості днів необхідно викреслити час знаходження в дорозі.

Приклад розрахунку часу, необхідного для хронофізіологічної адаптації:

При перельоті Київ (1 ч. п. / 2 ф. п.) – Санкт-Петербург (2 ч. п. / 4 ф. п.) тривалість хронофізіологічної адаптації буде:

взимку та влітку: Т = √(1² + 3²) ≈ 4 дня;

навесні та восені: Т = √(0² + 1²) ≈ 1 день.

При зворотному перельоті:

взимку та влітку: Т = √(0² + 1²) ≈ 1 день;

навесні та восені: Т = √(0² + 0²) ≈ 0 днів.

Таблиця 4

Кордони фотоперіодичних поясів у межах СНД
(за В. О. Матюхіним, 1976)

Таблиця 5

Значення Σ(n), Σ(n – 1), Σ(n – 2) для розрахунку тривалості хронофізіологічної адаптації, сутки

Контрольні питання:

1. Санітарно-гігієнічна характеристика погодних умов. Класифікація погод.

2. Санітарно-гігієнічне значення клімату. Кліматоутворюючі фактори. Медична класифікація кліматичних умов.

3. Методика оцінки рекреаційних характеристик клімату.

4. Акліматизація та реакліматизація. Фази акліматизації. Фактори, що впливають на процес акліматизації.

5. Розрахунок тривалості хронофізіологічної адаптації.

6. Методика вимірювання та оцінки швидкості руху повітря.

7. Методика побудови рози вітрів.

Основна література:

1. Гігієна та екологія людини: підручник /
за ред. В. Г. Бардова. – К., 2005. – С. 87 – 95, 110 – 128,
689 – 717.

2. Коммунальная гигиена / под общ. ред.
Е. И. Гончарука. – К.: Здоров’я, 2006. – С. 731 – 736.

Додаткова література:

1. Бокша В. Г. Справочник по климатотерапии / В. Г. Бокша. – К.: Здоровья, 1989. – 208 с.

2. Габович Р. Д., Гигиена / Р. Д. Габович,
С. С. Познанский, Г. Х. Шахбазян. – К.: Вища шк., 1984. – 320 с.

3. Даценко І. І. Гігієна і екологія людини: навчальний посібник. – Львів: Афіша, 2000. – 248 с.

4. Загальна гігієна: посіб. до практ. занять /
за ред. І. І. Даценко. – Львів: Світ, 2001. – 471 с.

5. Загальна гігієна: словник-довідник / за ред.
І. І. Даценко. – Львів: Афіша, 2001. – 244 с.

6. Пивоваров Ю. П. Руководство к лабораторным занятиям по гигиене / Ю. П. Пивоваров,
О. Э. Гоева, А. А. Величко. – М.: Медицина, 1983. – 256 с.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: