Лабораторна робота № 4 (2 год.)Тема: Раціональне освітлення, методи оцінки природного й штучного освітлення

Мета заняття: засвоїти гігієнічні вимоги й методи оцінки природного і штучного освітлення, ознайомитися з СНіП ІІ-4-79 «Естественное и искусственное освещение» («Природне і штучне освітлення»).

Обладнання: люксметр, сантиметрові стрічки, калькулятор.

Хід роботи:

1. Світловий коефіцієнт – відношення площі заскленої поверхні вікон до площі підлоги; для його обчислення площу вікон (за винятком 15 % на фрамугу й перемички) ділять на площу підлоги.

Санітарно-гігієнічні норми світлового коефіцієнта представлено в табл. 7.

Таблиця 7

Норми світлового коефіцієнта
(А. І. Гурова с соавт., 1991)

2. Кут падіння відображає, під яким кутом промені світла падають на горизонтальну поверхню (рис. 9),
його розмір повинен бути не менш, ніж 27°. Вимір проводять у такий спосіб: вимірюють відстань від рівня досліджуваної поверхні до верхнього краю вікна (а)
і відстань від вікна до досліджуваної точки (б), обчислюють tga = а/б, за табл. 8 знаходять значення кута АВС (кут падіння).

3. Кут отвору визначається, якщо частина вікна закрита сусіднім будинком, у нормі він повинен бути не меншим, ніж 5°. Вимір проводять у такий спосіб: обчислюють кут падіння, вимірюють відстань від рівня досліджуваної поверхні до перетинання уявлюваної лінії, що йде від досліджуваної точки до верхнього краю протилежного будинку (в), обчислюють tgb = в / б,
за табл. 2 знаходять величину кута β, кут отвору дорівнює різниці кута падіння і кута β.

Рис. 9. Кути падіння і отвору: АВС – кут падіння, АВК – кут отвору

Таблиця 8

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: