Лабораторна робота № 6 (4 год.)Тема: Основи раціонального харчування осіб різних вікових груп. Оцінка адекватності харчування. Складання добового раціону

Мета заняття: розглянути біологічне значення основних груп поживних речовин, засвоїти принципи раціонального харчування, оволодіти методами визначення добових енергетичних витрат та методикою складання добового харчового раціону, ознайомитись
з ДСанПіН 272/99 «Норми фізіологічних потреб населення України в основних харчових речовинах та енергії».

Обладнання: ваги, ростомір, таблиці та номограми для визначення основного обміну, таблиці для розрахунку калорійності блюд.

Хід роботи:

1. Оцінка адекватності харчування.

Адекватність харчування (наявність надлишкового або недостатнього харчування) оцінюють шляхом порівняння маси тіла людини, із відповідними стандартами або ідеальною масою тіла, що розрахована за формулами:

- індекс Брока-Бругша:

при рості 155 – 165 см ідеальна маса тіла = ;

при рості 166 – 175 см ідеальна маса тіла = ;

при рості 175 і вище ідеальна маса тіла = .

- формула Бернгарда:

.

- формула Лоренца:

- Ф ормула Амосова:

♂ ;

♀ .

- Індекс маси тіла (BMI – body mass index):

,

2. Визначення добових енергетичних витрат.

Добові енергетичні витрати організму складаються із таких частин:

a. Основний обмін – витрати енергії на підтримку основних життєвих функцій організму у стані спокою.

b. Специфічно-динамічна дія їжі – посилення основного обміну у відповідь на приймання їжі – залежно від кількості приймань становить 10 – 15 % від основного обміну.

c. Витрати енергії на виконання робіт, рухову активність.

d. У дітей додаткові витрати енергії на ріст та розвиток – 4,5 – 5,4 ккал на 1 гр. прибавки у вазі або
15 % від загальної витрати енергії.

Для обчислення основного обміну використовують такі методи:

- табличний метод; для цього застосовують таблиці Гаріса-Бенедікта (табл. 16). Основний обмін становить суму двох чисел А + Б, де А – число, яке знаходять виходячи із ваги обстежуваної особи, Б – число, яке знаходять виходячи із зросту, статі та віку обстежуваної особи;

- обчислення основного обміну за площею поверхні тіла – розмір основного обміну знаходять виходячи із площі поверхні тіла (рис. 13) та стандартів основного обміну на 1 м² поверхні тіла за годину
(табл. 17);

- обчислення основного обміну за формулами:

♂: h = 66,473 + 13,752w + 5,003s – 6,755a;

♀: h = 65,096 + 9,563w + 1,850s – 4,676a, де

h – розмір основного обміну; w – вага тіла, кг; s – зріст, см; a – вік, роки;

- при необхідності більш точного визначення основного обміну використовують методи прямої та непрямої калориметрії.

Специфічно-динамічна дія їжі становить
10 – 15 % від основного обміну.

Для приблизного визначення добових енерговитрат використовують метод хронометражу – розрахунок енергетичних витрат розраховують за формулою:

час роботи ´ вага тіла ´ індекс роботи, що виконується

Витрати енергії на виконання різних видів робіт (індекси робіт, що виконується) наведені в таблиці 18.

Таблиця 16

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: