Практична робота №11.

Тема. Порівняльна характеристика природного і штучного добору.

Мета: узагальнити знання про природний і штучний добір, на основі отриманих знань зробити порівняльний аналіз природного і штучного добору.

Обладнання: підручник, таблиці „Форми природного добору”, „Сорти рослин”, „Породи тварин”.

Стислі теоретичні відомості.

Природний добір – процес у результаті якого виживають і залишають потомство переважно особини з корисними в певних умовах середовища спадковими змінами.

Залежно від спрямування адап­таційних змін природний добір буває стабілізуючим, рушійним і роз­риваючим, або дизруптивним. Стабілізуючий добір проявляється у відносно постійних умо­вах довкілля. Він підтримує сталість певного фенотипу, найвідповіднішого навколишньому середовищу, й унеможливлює будь-які зміни, як менш адаптивні, звужуючи норму реакції (тобто, межі мо­дифікаційної мінливості).

Рушійний, або спрямований добір відбувається унаслідок по­вільних змін довкілля у певному напрямку або під час пристосу­вань до нових умов існування при розширенні ареалу. Він сприяє змінам мінливості в певному напрямі, зсуваючи норму реакції в пев­ний бік. Наприклад, у результаті пристосування до риючого спосо­бу життя у тварин різних неспоріднених груп виникають копальні кінцівки (вовчок, жук-гнойовик, сумчасті та плацентарні кроти тощо).

Розриваючий, або дизруптивний добір (від лат. дизруптус -розірваний) спрямовує мінливість у двох, рідше кількох різних на­прямах, однак не сприяє прояву середніх (проміжних) станів ознак. Наприклад, у популяціях комах океанічних островів, де постійно дме сильний вітер, є особини без крил або з дуже добре розвинени­ми крильми, які здатні протистояти здуванню, а комахи з середнім ступенем розвитку крил зникли. Отже, цей добір сприяє виникнен­ню кількох фенотипних форм у популяції (поліморфізму), що за­безпечує її пристосування до нестабільних умов довкілля.

Штучний добір — вибіркове допущення до розмноження тварин, рослин або інших організмів з метою виведення нових сортів та порід, які володіють бажаними якостями. Попередник сучасної селекції. Результатом штучного добору є різноманітність сортів рослин та порід тварин.

Види штучного добору:

несвідомий — при цій формі людина зберігає найкращі екземпляри без встановлення певної мети. Здійснювався людиною вже на перших етапах одомашнення тварин та окультурювання рослин. Був основним фактором появи порід тварин та сортів рослин.

методичний — людина цілеспрямовано підходить до створення нової породи або сорту, ставлячи перед собою певні завдання. Сформувався до другої половини ХVIII ст. та зберігає своє значення нині у сучасному рослинництві та тваринництві.

Методичний добір — творчий процес, що дає більш швидкі результати, ніж несвідомий.

Штучний добір проводить у вигляді двох форм:

Масовий — вибраковування усіх особин, які за фенотипом не відповідають породним або сортовим стандартам (його значення − збереження сталості породних та сортових якостей).

Індивідуальний — добір окремих особин з урахуванням спадкової стійкості їхніх ознак, що забезпечує удосконалення породних та сортових якостей.

В основі штучного добору лежить мінливість ознак, їх наслідування та добір. Дарвін вказав найважливішу особливість штучного добору, яка визначає його специфічне значення у порівнянні з природним добором. Штучний добір ведеться людиною за окремими ознаками, які її цікавлять, що може приводити до дезорганізації генетичних та морфогенетичних кореляційних систем організмів, тоді як природний добір сприяє лише тим особливостям організмів, які підвищують їхню пристосованість, сприяють закріпленню цілих комплексів адаптивних ознак. Тому нерідко як побічна дія штучного добору проявляється фенотипів ефект різноманітних генів, які раніше були блоковані дією генів-репресорів у складі відповідних генетичних комплексів. У результаті фенотипові мінливість організмів, які піддаються дії природного добору, підвищується, а загальна життєздатність знижується.

Штучний відбір проводиться з того часу, як людина стала займатися землеробством і прирученням тварин. Природний відбір відбувається протягом всієї історії органічного світу: він більш ранній і тривалий.

Дарвін вказав, що під впливом діяльності людини природний відбір з плином часу переходив у штучний методичний через несвідомий відбір. Але і при методичному відборі проявляється дія природного відбору: людина воліє здорових і сильних особин, слабкі, ж гинуть частіше самі. Природний і штучний відбір органічно пов'язані.

Хід роботи.

1. Пригадаємо основні відомості про природний і штучний добір.

2. Порівняємо природний і штучний добір за планом:

· визначення;

· форми добору;

· вихідний матеріал;

· фактор добору;

· шлях змін: а) сприятливих; б) несприятливих;

· характер дії;

· результат.

3. Результати занесемо у таблицю.

4. Зробимо висновок про особливості природного і штучного добору, їх значення.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: