Вимоги до структурних елементів дипломної роботи

Титульний аркуш є першою сторінкою роботи і основним джерелом інформації про дипломну роботу.

Титульний аркуш дипломної роботиоформлюється відповідно до вимог МОН України (Додаток Е). Приклад оформлення титульної сторінки наведено у додатку З.

Зміст подають з нової сторінки, з найменуваннями та номерами початкових сторінок усіх розділів, підрозділів і пунктів (якщо вони мають заголовок), вступу, висновків до розділів, загальних висновків, додатків, списку використаних джерел.

Якщо в роботі вжито специфічну термінологію, а також маловідомі скорочення, нові символи, позначення і таке інше, то їх перелік може бути поданий у роботі окремим списком, який розміщують перед вступом.

Перелік друкують двома колонками: у лівій за абеткою наводять скорочення, у правій – їх докладну розшифровку.

Якщо в роботі якісь окремі терміни, скорочення, символи, позначення і таке інше зустрічаються менше трьох разів, то їх до такого переліку не включають, але розшифровують у тексті (в дужках) при першому їх згадуванні.

У «ВСТУПІ», (обсяг 3-5 с., або 5% тексту роботи) насамперед, слід розкрити сутність і стан дослідження наукової проблематики роботи, після чого навести її загальну характеристику.

Актуальність теми. Шляхом критичного аналізута порівняння з уже існуючими підходами до розв'язання проблеми чітко, аргументовано обґрунтувати актуальність і доцільність роботи для розвитку відповідної галузі науки чи виробництва.

Висвітлення актуальності не повинно бути багатослівним. Досить кількома реченнями висловити головне – сутність проблеми дослідження, вирішення конкретних часткових питань, що сприяють якісним змінам у науці чи виробництві, доцільність роботи, її відмінність в порівнянні з відомими розв'язаннями проблеми (наукового завдання).

Зв'язок роботи з науковою темою університету, факультету, кафедр. Коротко викласти зв'язок обраного напряму досліджень з науковою темою університету, факультету, кафедри та роль автора у виконанні цих науково-дослідних робіт.

Мета дослідження. Мета дослідження – це запланованийрезультат. Метароботи повинна узгоджуватися з назвою дипломної роботи і містити не тільки очікувані її результати, а й вказувати, на яких наукових передумовах вона базується, чим і як досягається (із залученням яких наукових гіпотез, ідей, явищ, законів та ін.). Мета роботи повинна чітко вказувати, що саме прагне вирішити автор.

Небажано вживати такі формулювання мети дипломного дослідження, як: «обґрунтування і дослідження наукових основ, принципів створення нових технологій…» або «дослідження методів і засобів підвищення ефективності за рахунок вдосконалення …» тощо, без конкретизації наукових передумов, на яких базується досягнення поставленого завдання.

Не слід починати формулювання мети зі слів «дослідження…», «вивчення…», оскільки вони вказують на засіб досягнення мети, а не на мету.

Між метою і кінцевим результатом дослідження має бути тісний зв'язок. Поставленої мети обов'язково треба досягти і неодмінно перевірити, чи чітко зазначено про досягнення мети у висновках.

Мета дипломної роботи реалізується через конкретні завдання, які треба вирішити відповідно до цієї мети.

Завдання дослідження неповинні бути глобальними. Вони повинні «працювати» на мету дипломного дослідження.

Завдання дослідження формулюються шляхом переліку дій: «вивчити економічну доцільність…», «проаналізувати…», «встановити..», «обґрунтувати…», «визначити шляхи…», «виявити сутність…», «сформулювати пропозиції…», «узагальнити…», «здійснити аналіз…», «надати аналітичну оцінку…». та ін. Формулювати завдання слід якомога ретельніше, оскільки опис їх вирішення становитиме зміст розділів і підрозділів роботи. Це важливо і тому, що назви таких розділів дипломної роботи мають відповідати конкретним завданням і результатам дослідження.

Якщо мета і завдання дослідження сформульовані неточно, то це свідчить про недостатнє осмислення студентом головного наукового результату, до якого він прагне досягти у своїй роботі.

Об'єкт дослідження – це процес або явище, що породжує проблемну ситуацію й обране для вивчення.

Предмет дослідження міститься в межах об'єкта.

При з'ясуванні об'єкта, предмета і мети дослідження необхідно зважити на те, що між ними і темою дипломної роботи є системні логічні зв'язки. Об'єктом дослідження є вся сукупність відношень різних аспектів теорії і практики науки, яка слугує джерелом необхідної для написання дипломної роботи. Предмет дослідження – це тільки ті суттєві зв'язки та відношення, які підлягають безпосередньому вивченню в даній роботі, є головними, визначальними для конкретного дослідження. Таким чином, предмет дослідження є вужчим, ніж об'єкт.

Визначаючи об'єкт, треба знайти відповідь на запитання: що розглядається? Разом з тим предмет визначає аспект розгляду, дає уявлення про зміст розгляду об'єкта дослідження, про те, які нові відношення, властивості, аспекти і функції об'єкта розкриваються. Іншими словами, об'єктом виступає те, що досліджується. А предметом – те, що в цьому об'єкті має наукове пояснення. Саме на нього спрямована основна увага дипломника, оскільки предмет дослідження визначає тему дипломної роботи, яка визначається на титульному аркуші як її назва.

Методи дослідження вказують на шляхи досягнення мети та розв'язання поставлених у роботі завдань, свідчать про достовірність і вірогідність отриманих наукових результатів. Тут коротко характеризують методологічну і теоретичну базу дослідження, подають перелік використаних методів. Вказані методи повинні мати тісний зв'язок зі змістом роботи, тобто слід коротко, визначити, які саме проблеми досліджувалися за допомогою того чи іншого методу.

Інформаційною базою дослідження мають бути оперативні дані міністерств та їх регіональних структур, наукова і нормативно-довідкова література, а також різноманітні матеріали щодо функціонування окремих господарств і власні розробки автора, система мережі Інтернет.

Наукова новизна одержаних результатів [1]. Коротко викладають нові наукові положення (рішення), запропоновані автором особисто. Необхідно показати, у чому полягає відмінність отриманих результатів від уже відомих, охарактеризувати ступінь новизни.

При формулюванні наукової новизни можна, зокрема, вживати такі вирази: «вперше формалізовано…», «розроблено метод…, який відрізняється від…», «доведена залежність між…», «досліджена поведінка… і показано…», «доопрацьовано (відомий) метод…в частині…і розповсюджено на новий клас систем…», «створена концепція, що узагальнює … і розвиває», «досліджено новий ефект…», «розроблено нову систему…з використанням відомого принципу…». Кожне наукове положення чітко формулюють, виокремлюючи його основну сутність і зосереджуючи особливу увагу на рівні досягнутої при цьому новизни. Сформульоване наукове положення повинно читатися і сприйматися легко й однозначно (без надмірної деталізації, що може затінити його сутність, а то й спотворити її). Ні в якому разі не можна робити викладу наукового положення у вигляді анотації, коли просто констатують, що в роботі зроблено те й те, а сутність і новизна фактично залишаються незрозумілими. Це одна з найбільш поширених помилок авторів при виконанні загальної характеристики роботи і її слід уникати.

Усі наукові положення з урахуванням рівня їх новизни є теоретичною основою (фундаментом) розв'язання в роботі наукових завдань і проблем.

Практичне значення одержаних результатів. У дипломній роботі, котра має теоретичний характер, подають відомості про наукове використання результатів досліджень або рекомендації щодо їх використання, а в дипломній роботі з прикладним значенням – висвітлюють результати практичного застосування отриманих результатів або рекомендації щодо їх використання.

Необхідно коротко повідомити про впровадження результатів досліджень, назвавши структури, де здійснена їх реалізація та її форми, реквізити документів, у яких це підтверджується. Як правило, впровадження оформляється актом, підписаним керівником чи іншою відповідальною особою установи, де таке впровадження здійснено.

Апробація результатів дипломної роботи обов’язкова для студентів ОКР магістра. Зазначається, на яких наукових конференціях чи в інших формах висвітлено результати досліджень, включених до дипломної роботи.

Структура і обсяг роботи. Завершується вступ стандартною фразою: «Робота складається з вступу, N розділів, висновків; містить N сторіноктексту, N рисунків, N таблиць, N додатків. Список використаних джерел включає N найменуваньлітератури, N електронних публікацій.

Основний текст роботи. Обсяг 80-90 сторінок або 90% тексту роботи. У цій частині необхідно розкрити основний зміст роботи. Основна частина повинна складається з розділів та підрозділів. Кожен розділ починається з нової сторінки. У кінці кожного розділу подається висновок зі стислим викладанням наведених у розділі наукових і практичних результатів. Бажано основну частину роботи поділити на три розділи: теоретико-методологічний, аналітичний, проектно-впроваджувальний і охорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях. У межах кожного розділу, як правило, виділяють 2-3 підрозділи, що мають відображати логічну послідовність дослідження й розробки власних пропозицій.

У першому розділі – теоретико-методологічному – необхідно викласти сутність проблеми, що досліджується, розглянути еволюцію підходів до її вирішення, рівень розробки на сучасному етапі. Крім цього, слід зробити аналіз та узагальнення концепцій і наукових підходів, що існують у фаховій літературі, визначити дискусійні аспекти й невирішені питання. Перший розділ є основою для розробки прикладних аспектів обраної теми. Рекомендований обсяг цього розділу – 20-25 сторінок.

Висновки до 1 розділу (0,5-1 сторінка).

У другому розділі – аналітичному – необхідно зробити організаційно-економічний аналіз об'єкта дослідження й умов його господарювання, визначити основні проблеми підприємств, що досліджуються в роботі й перспективи їх розвитку. Детально слід проаналізувати той аспект господарської діяльності, що є предметом дослідження.

На основі вивчення, обробки й узагальнення аналітичних матеріалів, слід виявити й показати в роботі вплив внутрішніх та зовнішніх чинників на ефективність роботи тих підприємств, що стали предметом дослідження.

Основний аналітичний матеріал, проміжні розрахунки (вибірково) та отримані кількісні результати подаються в таблицях та рисунках у межах цього розділу або можуть бути винесені в додатки. Рекомендований обсяг другого розділу 20-25 сторінок.

Висновки до 2 розділу (0,5-1 сторінка).

У третьому розділі – проектно-впроваджувальному, що носить прикладний характер, необхідно розкрити зміст заходів, що пропонуються в роботі й спрямовані на вдосконалення того аспекту, що є предметом дослідження. Рекомендації й пропозиції повинні мати практичне обґрунтування й виходити з результатів аналізу, отриманого в попередньому розділі роботи. Доцільно визначити шляхи оптимізації системи ресурсного та інформаційно-аналітичного забезпечення рішень, що пропонуються.

Практичне значення пропозицій та рекомендацій повинно бути підтверджено техніко-економічними розрахунками й визначенням ефективності, що очікується від упровадження. Рекомендований обсяг третього розділу 20-25 сторінок.

Висновки до 3 розділу (0,5-1 сторінка).

Написання четвертного розділу „Охорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях” (ОПБНС) спрямоване на систематизацію теоретичних знань і застосування їх при розробці заходів для конкретних умов за темою дипломної роботи.

Завдання вивчення дисципліни „Охорона праці в галузі” передбачає забезпечення гарантії збереження здоров’я і працездатності працівників у виробничих умовах конкретних галузей господарювання через ефективне управління охороною праці та формування відповідальності у посадових осіб і фахівців за колективну та власну безпеку. У цьому контексті розглядається і відповідний розділ дипломної роботи магістра або спеціаліста.

Розробка розділу повинна засвідчити досягнення поставленої мети: вміння майбутнього спеціаліста вирішувати професійні завдання з урахуванням вимог охорони праці та володіння основними професійними компетенціями з охорони праці та цивільного захисту.

У завданні до дипломної роботи з розділу ОПБНС має передбачатися дослідження системи управління охороною праці в організації, аналіз небезпечних і шкідливих факторів умов праці на об’єкті дослідження, а також оцінка можливості виникнення надзвичайних ситуацій в організації.

Розділ ОПБНС є обов’язковою складовою частиною дипломної роботи. У структурі дипломної роботи він наводиться останнім.

Основні зусилля при написанні розділу повинні бути спрямовані на з’ясування відповідності між дійсним станом охорони праці та організації безпеки в надзвичайних ситуаціях на об’єкті дослідження та нормативними вимогами, критеріями. Підсумком повинні стати пропозиції щодо покращання ситуації або подальших шляхів розвитку охорони праці та безпеки в надзвичайних ситуаціях на підприємстві (в установі, організації).

Для написання даного розділу використовують нормативно-правову базу з охорони праці та безпеки в надзвичайних ситуаціях в Україні (закони, державні, галузеві стандарти, санітарні норми тощо), теоретичні першоджерела (підручники, монографії, статті в періодичних виданнях та зі сторінок Інтернету), матеріали і досвід, накопичені при проходженні переддипломної практики.

При розподілі загального обсягу розділу на частини, присвячені різним питанням, слід прагнути до рівномірності розподілу матеріалу між ними.

Вимоги до оформлення розділу стандартні, що застосовуються до написання дипломної роботи в цілому. Обсяг розділу становить 7–12 сторінок.

Висновки до 4 розділу (0,5-1 сторінка).

Висновки. Обсяг 3-5 сторінок. У висновках слід послідовно, тезисно викласти узагальнені результати дослідження, що були визначені завданнями, обґрунтувати їх достовірність, практичну цінність і подати рекомендації щодо їх упровадження.

Висновки і пропозиції формулюються за пунктами (бажано нумерованими – перший, другий і т.д.) послідовно з кожного розділу роботи. Опис об'єкта, методика дослідження та інший зміст основної частини роботи у висновках не дублюються.

У висновках необхідно зробити підсумок усієї зробленої роботи. Висновки і пропозиції повинні бути сформульовані в тезисній формі, чітко, ясно, зрозуміло, віддзеркалювати зміст роботи, її теоретичне й практичне значення. Кожен пункт висновків складається з двох логічних частин – ствердження («визначено...») і доказів («тому що», «на підставі...»). Усі частини дипломної роботи повинні бути логічно пов'язані між собою й доповнювати одна одну.

Список використаних джерел становитьодну із суттєвих частин роботи.

Використані джерела рекомендується розміщувати в порядку згадування джерел у тексті за їх наскрізною нумерацією. Саме такий порядок встановлено Державним стандартом України ДСТУ 3008-95 «Документація. Звіти у сферах науки і техніки. Структура і правила оформлення». Однак це не виключає інші способи, зокрема, абетковий – за алфавітом прізвищ авторів або назв творів, він найзручніший для користування.

При складанні списку використаних джерел слід зважати на певні правила. До списку входять:

· офіційні документи, які публікуються від імені державних або громадських організацій, установ і відомств і свідчать про актуальність досліджуваної теми;

· основні праці провідних спеціалістів у даній галузі;

· праці авторів, що відбивають точки зору на вирішення проблеми.

Не слід включати до списку ті праці, на які немає посилань у тексті дипломної роботи і які фактично не були використані, а також енциклопедичні словники, науково-популярні книги, газети. У разі необхідності використання таких видань за текстом можна навести їх у підстрочних посиланнях.

Кількість використаних джерел не лімітується, але практикою вважається, що на одну сторінку тексту роботи має бути одне джерело.

Кожне літературне джерело списку має знайти відображення в тексті дипломної роботи. Якщо автор робить посилання на будь-які запозичені факти або цитує роботи інших авторів, то він обов'язково повинен дати пояснення на те, звідки взято наведені матеріали.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: