ТОР 5 статей:
Методические подходы к анализу финансового состояния предприятия
Проблема периодизации русской литературы ХХ века. Краткая характеристика второй половины ХХ века
Характеристика шлифовальных кругов и ее маркировка
Служебные части речи. Предлог. Союз. Частицы
КАТЕГОРИИ:
- Археология
- Архитектура
- Астрономия
- Аудит
- Биология
- Ботаника
- Бухгалтерский учёт
- Войное дело
- Генетика
- География
- Геология
- Дизайн
- Искусство
- История
- Кино
- Кулинария
- Культура
- Литература
- Математика
- Медицина
- Металлургия
- Мифология
- Музыка
- Психология
- Религия
- Спорт
- Строительство
- Техника
- Транспорт
- Туризм
- Усадьба
- Физика
- Фотография
- Химия
- Экология
- Электричество
- Электроника
- Энергетика
Тренувальні вправи і завдання за темою
«Другорядні члени речення»
1. Визначте додатки, способи їх вираження.
- Перед хатою зупинились сани, запряжені кіньми.
- Рідко траплялося мені бачити такий краєвид.
- Дивлячись на пейзаж, згадуєш про давнє.
- Воно так не схоже на сьогодні.
- Сонце повернуло на третю.
- І.С Левітан створив багато картин.
2. Визначте відмінкові форми іменників, що виконують роль додатків.
Праця впливає на розвиток психіки. Саме в праці формуються і розвиваються найкращі риси характеру: вольові і моральні якості людини. І в школі, і в сім’ї праця повинна бути почесним дорученням. Духовна краса людини проявляється в любові до праці, в дисциплінованості й організованості.
Запам’ятайте!
Прямий додаток
¯
З.в. без прийменника
Р.в. (частина від цілого)
Р.в. + дієслово з не.
3. Визначте у реченнях прямі додатки, способи їх вираження.
1. Надвечір усе небо вкрили густі, чорні хмари (Д.Б.). 2. Обидва береги були всіяні людом (Гонч.). 3.Ліс туманом заснувався, луг росою взявся (Кол.). 4. М'яким сяйвом весело освітлювалось все подвір'я. 5. Драму «Лісова пісня» написала Л. Українка. 6. Пришкільна ділянка була виполена юннатами школи. 7. Ворожу авіаескадрилью знищили доблесні радянські зенітники. 8. Лікарями врятовано багато захисників Вітчизни.
4. Підкресліть означення в поданих реченнях, здійсніть їх розбір (узгоджене – неузгоджене; яке слово пояснює; якою частиною мови виражене).
1. То був страшний вітер-суховій, найлютіший з усіх братів-вітрів (О. Іван.). 2. Дитячі очі-волошки виглядали з гущини (М. Коц.). 3. Стала наближатися година рушати в дорогу (С. Вас). 4. Маю намір зоряне небо тут з вами спостерігати (О. Гонч.). 5. Я люблю дороги, стигле жито із веселим сонцемпополам (А. Мал.). 6. Моя Батьківщина – це поле без меж, це звільненапраця (М. Рил.). 7. На південному сході лежали білі, просвічені сонцем хмари (Г. Т.). 8. На мить майнув у голові Петра дідів наказ – нікого непускати на маяк (О. Іван.). 9. Сліпучим блиском б'єу вікна гарячий весняний день (С. Вас).
Пригадайте!
Прикладка – це різновид означення, який вказуючи на ознаку предмета, дає йому нову назву. Виражається іменниками – власними і загальними назвами.
Може стояти перед і після означуваного слова. З означуваним словом пишеться разом і через дефіс.
| Дефіс ставиться | Дефіс не ставиться |
| – означуване слово і прикладка – загальні назви: дівчина – красуня, хлопець – молодець, воїни – герої. | – власна назва після загальної: ріка Дніпро, село Гришине. |
| – власна назва перед означуваним словом: Дніпро-красень, Ведмідь-гора. | – видове поняття після родового: квітка айстра, птаха лелека, собака такса. |
| – прикладка-термін: жук-носоріг, льон-довгунець. | – загальноприйняті назви перед загальною чи власною: пан Возний, громадянка Шевчук, командир Петренко. |
| – прикладка після означуваного слова (національність, професія, вік, місце проживання): лікар-терапевт, юнак-українець, вчений-селекціонер. | – назви газет, пароплавів, спортивних клубів, товариств, кафе: газета «Маяк», журнал «Диво слово», дит’ясла «Калинка»; але: озеро Байкал, поїзд Донецьк – Київ, автобус Одеса – Полтава |
5. Перепишіть речення. Поставте, де треба, дефіс. Прикладки підкресліть.
1. І заплакала Лілея росою сльозою (Т. Ш.). 2. Красень Єнісей трудиться (Ю. Зб.). 3. Надворі лютує зима лихоманка, а в мене у хаті щебече веснянка (Л. Гл.). 4. Десь у гущавині, сховавшись у тіні велетня листка, у срібні струни вдарив невидимий цимбаліст (С. Вас). 5. Піднявши вгору білі, запінені келихи квіти, красувалися каштани – гордість київських весен (С. Жур.). 6. То була тиха ніч чарівниця, покривалом спокійним, широким простелилась вона над селом (Л. У.). 7. Тонковидий юнак офіцер стоїть біля відкритого люка, погляд спрямований уперед (О. Гонч.). 8. Мабуть, хлопчики скрізь бешкетники, і наш братик ведмедик був куди неслухняніший, ніж його сестричка (О. Іван.). 9. Не сплять лиш цвіркуни та фонтани, та кліпа очима зорями небо (М. Коц.).
6. Замініть неузгоджені означення узгодженими.
Пісок при березі, звичай народу, життя без турбот, площа міста, тканина з вовни, квіти з поля, ручка від дверей, дорога у полі, відстань у два кілометри, посуд з кришталю.
7. Визначте обставини, способи їх вираження, розряд.
1. Над збудженим селом до ранку горіли електричні вогні (Коз.). 2. Брянський і Черниш попросили в командира батальйону дозволу заїхати в якесь із околишніх гірських селищ до кузні підкувати коней (Гонч.). 3. Човен був розрахований для подорожування вчотирьох (См.). 4. Хай світить сонце з небозводу і кличе в далі золоті (С). 5. Другого дня притомилася я дуже та й сіла спочить в холодку під вербою (Вовч.). 6. А літ за півтори сотні не тільки цього палацу, а й самих Пісок і сліду не було (М.).
Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: