ТОР 5 статей: Методические подходы к анализу финансового состояния предприятия Проблема периодизации русской литературы ХХ века. Краткая характеристика второй половины ХХ века Характеристика шлифовальных кругов и ее маркировка Служебные части речи. Предлог. Союз. Частицы КАТЕГОРИИ:
|
Розвиток освіти і наукових знань в Україні друга половина 17-18ст.Рівень духовної освіти будь-якого народу визначається насамперед станом освіти і поширенням наукових знань. Розвиток їх в Україні у другій половині 17-18ст- яскраве свідчення духовного прогресу укр.народу. Важливим осередком духовної культури була Києво-Могилянська академія. Водночас діяла широка мережа початкових шкіл, народних училищ, гімназій і середніх спеціальних навчальних закладів(колегіумів), у яких навчалися діти старшин, шляхти і духовенства, а також заможних прошарків міщан, козаків і селян. У Лівобережній і Слобідській Україні розвиток освіти здійснювався на основі загальноросійської реформи. В 1786 був затверджений статут народних училищ, які поділялися на головні і малі. Головні з 4-річним терміном навчання призначалися для дітей дворян. Вони були відкриті в Києві, Чернігові,Харкові, Катеринославі й інших містах. У перших двох класах учні вивчали основи граматики, арифметики, Свяого Письма та малювання, в 3 і 4 – загальні розділи рос.та європ.історії, географії, фізики, архітектури. Малі училища створювалися у повітових містах для дітей купців, заможних міщан, урядовців. Їх навчальна програма відповідала першим двом класам головних училищ. Навчальні програми головних і малих народних училищ передбачали обов’язкове вивчення рос, лат.та однієї західноєвропейської мови. На посади вчителів народних училищ призначали випускників Петербурзької учительської семінарії та Києво-Могилянської академії. На Правобережжі та західноукр. землях,що перебували під владою Польщі діяли братські школи. Але вони поступово втрачали провідну роль у розвитку освіти порівняно з попереднім періодом. На цих землях уряд Речі Посполитої посилено проводив політику полонізації укр..народу. В Галичині і на Правобережжі існували єзуїтські колегії. Навчання в них проводилось польською і лат мовами. У 1661 грамотою короля Яна Казимира Львівська єзуїтська колегія була реорганізована в університет. Львівська і Луцька братська школи ослабли. Після занепаду братських шкіл в Галичині справу розвитку шкільництва перейняли ченці-василіяни. Василіанські школи підпорядковувались Коісії народної едукації. У їх розпо-рядженні були шкільні будинки та майно ліквідованого єзуїтського ордену. Доступ до навчання в таких закладах мали лише діти шляхти. У школах панувала сувора дисципліна, велика увага приділялась релігійному вихованню. Після входження Галичини 1772 до складу Австрії було проведено шкільну реформу. Згідно з нею встановлювалось 3 типи державних шкіл. У Львові було засновано трирічну нормальну школу. В ній навчалися діти шляхти, міщан і духовенства. У великих окружних містах діяли головні школи. В маленьких містах діти навчалися у тривіальних школах. Мови навчання- нім і лат. У 1787 у головних і тривіальних школах запроваджено вивчення укр. Мови. Початкові школи існували при церквах і монастирях і на Закарпатті, в Ужгороді, Тибові, Требитові. Навчання велось лат мовою. Школи з укр. Мовою були лише в кількох населених пунктах- Ужгороді, селах Парич і Будевля. В них навчались діти заможних селян, міських ремісників і нижчого духовенства. В розвитку освіти важлива роль належала колегіумам – середнім навч.закладам, що здійснювали підготовку служителів релігійного культу, службовців держ.установ, учителів початк.класів. в них навчалися діти старшин, духовенства, заможних міщан і козаків. 1 1700 у Чернігові було відкрито Малоросійський колегіум,навчання в якому тривало 6 р. викладання велося слов’янською, польською та лат мовами. Вивчали і грецьку. Переяславський колегіум почав працювати 1738. Його завдання – підготовка духовенства для церков Правобережної України. Тут викладав великий філософ Сковорода, але складений ним курс лекцій суперечив канонам церкви, той змушений був залишити викладацьку роботу. Важливим освітнім і науковим осередком на Слобожанщині став Харківський колегіум, заснований 1721. Навчальна програма подібна до програм московського університету і Петербурзької академії. Тут викладали граматику, риторику, піїтику, філософію,класичні мови, теологію, нім і франц мови. В 1765 були відкриті додаткові класи, де викладалися географія, інженерна й артилерійська справа.
37.Києво- Могилянська академія – важливий осередок освіти і науки
38.Роль гетьмана України Івана Мазепи в розвитку духовної культури в період Панування Гетьманської д-ви
Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском:
|