Главная

Популярная публикация

Научная публикация

Случайная публикация

Обратная связь

ТОР 5 статей:

Методические подходы к анализу финансового состояния предприятия

Проблема периодизации русской литературы ХХ века. Краткая характеристика второй половины ХХ века

Ценовые и неценовые факторы

Характеристика шлифовальных кругов и ее маркировка

Служебные части речи. Предлог. Союз. Частицы

КАТЕГОРИИ:






Розвиток освіти і наукових знань в Україні друга половина 17-18ст.




Рівень духовної освіти будь-якого народу визначається насамперед станом освіти і поширенням наукових знань. Розвиток їх в Україні у другій половині 17-18ст- яскраве свідчення духовного прогресу укр.народу. Важливим осередком духовної культури була Києво-Могилянська академія. Водночас діяла широка мережа початкових шкіл, народних училищ, гімназій і середніх спеціальних навчальних закладів(колегіумів), у яких навчалися діти старшин, шляхти і духовенства, а також заможних прошарків міщан, козаків і селян. У Лівобережній і Слобідській Україні розвиток освіти здійснювався на основі загальноросійської реформи. В 1786 був затверджений статут народних училищ, які поділялися на головні і малі. Головні з 4-річним терміном навчання призначалися для дітей дворян. Вони були відкриті в Києві, Чернігові,Харкові, Катеринославі й інших містах. У перших двох класах учні вивчали основи граматики, арифметики, Свяого Письма та малювання, в 3 і 4 – загальні розділи рос.та європ.історії, географії, фізики, архітектури. Малі училища створювалися у повітових містах для дітей купців, заможних міщан, урядовців. Їх навчальна програма відповідала першим двом класам головних училищ. Навчальні програми головних і малих народних училищ передбачали обов’язкове вивчення рос, лат.та однієї західноєвропейської мови. На посади вчителів народних училищ призначали випускників Петербурзької учительської семінарії та Києво-Могилянської академії. На Правобережжі та західноукр. землях,що перебували під владою Польщі діяли братські школи. Але вони поступово втрачали провідну роль у розвитку освіти порівняно з попереднім періодом. На цих землях уряд Речі Посполитої посилено проводив політику полонізації укр..народу. В Галичині і на Правобережжі існували єзуїтські колегії. Навчання в них проводилось польською і лат мовами. У 1661 грамотою короля Яна Казимира Львівська єзуїтська колегія була реорганізована в університет. Львівська і Луцька братська школи ослабли. Після занепаду братських шкіл в Галичині справу розвитку шкільництва перейняли ченці-василіяни. Василіанські школи підпорядковувались Коісії народної едукації. У їх розпо-рядженні були шкільні будинки та майно ліквідованого єзуїтського ордену. Доступ до навчання в таких закладах мали лише діти шляхти. У школах панувала сувора дисципліна, велика увага приділялась релігійному вихованню. Після входження Галичини 1772 до складу Австрії було проведено шкільну реформу. Згідно з нею встановлювалось 3 типи державних шкіл. У Львові було засновано трирічну нормальну школу. В ній навчалися діти шляхти, міщан і духовенства. У великих окружних містах діяли головні школи. В маленьких містах діти навчалися у тривіальних школах. Мови навчання- нім і лат. У 1787 у головних і тривіальних школах запроваджено вивчення укр. Мови. Початкові школи існували при церквах і монастирях і на Закарпатті, в Ужгороді, Тибові, Требитові. Навчання велось лат мовою. Школи з укр. Мовою були лише в кількох населених пунктах- Ужгороді, селах Парич і Будевля. В них навчались діти заможних селян, міських ремісників і нижчого духовенства. В розвитку освіти важлива роль належала колегіумам – середнім навч.закладам, що здійснювали підготовку служителів релігійного культу, службовців держ.установ, учителів початк.класів. в них навчалися діти старшин, духовенства, заможних міщан і козаків. 1 1700 у Чернігові було відкрито Малоросійський колегіум,навчання в якому тривало 6 р. викладання велося слов’янською, польською та лат мовами. Вивчали і грецьку. Переяславський колегіум почав працювати 1738. Його завдання – підготовка духовенства для церков Правобережної України. Тут викладав великий філософ Сковорода, але складений ним курс лекцій суперечив канонам церкви, той змушений був залишити викладацьку роботу. Важливим освітнім і науковим осередком на Слобожанщині став Харківський колегіум, заснований 1721. Навчальна програма подібна до програм московського університету і Петербурзької академії. Тут викладали граматику, риторику, піїтику, філософію,класичні мови, теологію, нім і франц мови. В 1765 були відкриті додаткові класи, де викладалися географія, інженерна й артилерійська справа.

 

37.Києво- Могилянська академія – важливий осередок освіти і науки
Важливим центром освіти і науки в Україні у другій
половині 17-18ст. стала Києво- Могилянська колегія
яка грамотою Петра 1 у 1701р. дістала статус академії.
Академія запозичила досвід братських шкіл і виробила
свою систему організації навчання що не поступалась
університетам країн західної Європи. Курс навчання
тривав 12 років. У підготовчий клас поступали учні з певним
обсягом знань.У трьох молодших класах вивчали латинську,
старослов’янську, книжну українську, грецьку мови.
В наступних двох середніх класах учні вчилися складати вірші
І опановували теорію ораторського мистецтва. Вища частина
навчального процесу складалась з 2 класів – вивчення філософії
та богословя.Вихованці академії володіли знаннями з
математики, географії, астрономії, історії.Навколо академії
згуртувалися відомі науковці – Гізель, Полоцький …
Поважною науковою інституцією була бібліотека академії.
Академія також підтримувала тісні контакти з багатьма
університетами Європи.Її учні часто продовжували
навчання закордоном.На прикінці 18ст. академія стала
занепадати і перетворилась на вищий духовний
навчальний заклад для підготовки духовенства.

 

38.Роль гетьмана України Івана Мазепи в розвитку духовної культури в період Панування Гетьманської д-ви
Державний діяч і політик найвищого ґатунку, найвправніший дипломат тодішньої Європи, полководець і водночас поет, у поезії якого найсильнішими були патріотичні мотиви, уболівання за долю України. Гетьман Іван Мазепа намагався зробити з України європейську державу, підняти й зміцнити значення й престиж гетьманської влади. Спроба цього гетьмана вирвати Україну з-під московського ярма, реалізувати велику ідею незалежної самостійної Української держави зазнала поразку. Але протягом трьох століть ця ідея жевріла в серцях найкращих синів і дочок українського народу.Корені сучасної незалежної України повною мірою лежать у великій ідеї Мазепи.Іван Мазепа вчився в Києво-Могилянській колегії, потім в Єзуїтський колегії у Варшаві, продовжив освіту в Західній Європі. Змолоду служив при дворі Яна Казимира, виконував дипломатичні доручення. Реставрував 20 та заснував 12 храмів,унаслідок такої активної діяльності тогочасний український арх. Стиль назвали «мазепинське бароко».Було закінчено будівництво Спаської церкви Мгарського монастиря, у Києві збудовано Богоявленську церкву, церкву Всіх Святих Печерської лаври, Миколаївський собор. У бароковому стилі перебудовано 1691 — 1705 pp. Софійський собор, Успенську церкву лаври та Михайлівську церкву Піддубицького монастиря.Інтенсивно розбудовувався Батурин(за зразком Версалю,палацу фр.мон.), який у 1669— 1708 pp. став гетьманською резиденцією. Домігся надання Києво-Могилянській колегії статусу академії, призначав їй щорічну субсидію. У часи його гетьманування-тут навчалося найбільше студентів-до двох тисяч. Видавав на власні кошти Євангеліє арабською мовою. Обдаровував цінними речами, іконами українські церкви і монастирі. Сприяв розвитку літератури, підтримував І. Максимовича, Ф. Прокоповича, С.Яворського;сам писав вірші. Направляв дітей старшини на навчання закордон.

 

 






Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском:

vikidalka.ru - 2015-2024 год. Все права принадлежат их авторам! Нарушение авторских прав | Нарушение персональных данных