Принцип республіканської форми правління в Україні. Проблема змішаної республіки.

За конституційним визначенням «Україна є суверенна і незалежна, демократична, соціальна, правова держава» (ст. 1). Демократичний характер української держави конституційно закріплюється через республіканську форму правління і принципи народного суверенітету: «Україна є республікою. Носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ» (ст. 5) та поділу влади: «Державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову» (ст. 6).

Вищими органами державної влади в Україні є глава держави — Президент, загальнонаціональний представницький орган законодавчої влади — Верховна Рада, колегіальний орган виконавчої влади — Кабінет Міністрів і виші суди — Конституційний Суд, Верховний Суд і Вищий Господарський Суд.

Форму державного правління в Україні Конституція визначає лише у найбільш загальній формі, проголошуючи її республікою. Та чи інша форма республіканського правління — президентська, парламентарна чи змішана — в Конституції конкретно не визначається. Висновок про неї можна зробити на основі аналізу повноважень вищих органів державної влади та їх співвідношення, передусім стосовно такої важливої ознаки форми держави, як спосіб формування і функціонування уряду.

Конституційні зміни 2004 року, закріпивши парламентарно–президентський різновид змішаної форми правління, змінив державний режим зпрезиденціального на парламентарний, що характеризувався верховенствомпарламенту. За змішаного способу формування виконавчої гілки влади, а також інших вище зазначених повноважень глави держави, підняття статусу Верховної Ради та надання фактичної самостійності уряду, призвело до гострого протистояння всередині владного трикутника «президент – парламент – уряд». 30 вересня 2010 року Конституційний Суд України скасував дію конституційних реформ, що були прийняті в 2004 році. З цієї дати знову діє Конституція 1996 року.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: