В) значущості самого предмета промови.

Риторичний прийом „початок здалеку” рекомендують використовувати в аудиторії:

а) байдужій;

б) конфліктній;

В) непідготовленій.

Звернення оратора безпосередньо до основи проблеми – це:

а) „несподіваний вступ”;

б) „початок здалеку”;

В) привернення уваги аудиторії.

У ситуації, коли аудиторія зацікавлена в розгляді теми, а пристрасті слухачів у розпалі, ефективним буде:

а) „несподіваний вступ”;

б) „початок здалеку”;

в) привернення уваги аудиторії.

У ситуації, коли ораторові необхідно налаштувати аудиторію на позитивне сприйняття промови, рекомендують використати:

а) „несподіваний вступ”;

б) „початок здалеку”;

В) привернення уваги аудиторії.

Установлення контакту з аудиторією – мета:

а) вступу; б) основної частини; в) висновків.

Обґрунтування тез оратора – мета:

а) вступу; б) основної частини; в) висновків.

Закріплення положень оратора у свідомості слухачів – мета:

а) вступу; б) основної частини; в) висновків.

23.. Установіть відповідність між метою промови та її назвою.

Предмет риторики

До іншомовних назв основних понять класичної риторики доберіть українські відповідники.

2.Основною категорією класичної риторики є:

а) логос; б) етос; в) пафос.

Зразкову суспільну і морально-етичну поведінку промовця визначає:

а) логос; б) етос; в) пафос.

Інтелектуальне, емоційне прагнення промовця, яке виявляється й у процесі мовної комунікації, і в тексті – це:

а) логос; б) етос; в) пафос.

Учення про сукупність загальних місць, яке виявляють аспекти побудови кожної промови – це:

а) логос; б) пафос; в) топос.

До іншомовних розділів риторики доберіть українські відповідники.

До іншомовних розділів риторики доберіть українські відповідники.

Розташуйте етапи ораторської діяльності відповідно до етапів підготовки промови:

а) меморія; б) інвенція; в) акція; г) елокуція; ґ) диспозиція.

1)б) інвенція

2)ґ) диспозиція

3)г) еклокуція

4)а) меморія

5)в) акція

Пошук задуму, ідеї, мети – це:

а) інвенція; б) елокуція; в) меморія.

Добір і розташування відповідного матеріалу – це:

а) релаксація; б) меморія; в) диспозиція.

Втілення змісту в мовні форми вираження – це:

а) інвенція; б) елокуція; в) акція.

11. Виступ, публічне виголошення промови – це:

а) релаксація; б) диспозиція; в) акція.

12. Тренування пам’яті, запам’ятовування – це:

а) акція; б) меморія; в) диспозиція.

13. Кого вважають засновником класичної риторики?

а) Горгія; б) Арістотеля; в) Ісократа.

14. Кого вважають засновником неориторики?

а) П Сопера; б) Х. Перельмана; в) І. Томана.

15. Три головні види ораторських промов (політичні, судові та похвальні) були розроблені у:

а) Давній Греції;

б) Стародавньому Римі;

в) Римській імперії.

Елокуція

Наука, що вивчає засоби створення образу лише звуками – це:

а) тоніка; б) фонетика; в) орфоепія.

Використання груп приголосних із метою створення образу – це:

а) асонанс; б ) алітерація; в) полісиндетон.

Використання груп голосних із метою створення образу – це:

а) асонанс; б) алітерація; в) хіазм.

Який художній засіб ужито в цих рядках: „Течуть із сосон золотисті смоли, як сльози…” (А. Малишко):

а) асонанс; б) алітерацію; в) асиндетон.

Який художній засіб ужито в цих рядках: „вгорі перлисті переливи хмар…” (М. Рильський):

а) асонанс; б) зевгму; в) алітерацію.

6. Який художній засіб ужито в цих рядках: „Тече вода в синє море, та не витікає” (Т. Шевченко):

а) зевгму; б) асонанс; в) алітерацію.

7. Який художній засіб ужито в цих рядках: „Дніпро торкає струни” (П. Тичина):

а) асонанс; б) алегорію; в) алітерацію.

8. Який художній засіб ужито в цих рядках?

Жоржик лежень лежебока,

З лежебокою морока.

Женя каже: „Не лежи,

Жито жати поможи” (Г. Бойко)

а) алітерацію; в) алегорію; а) асонанс.

.

9.У якому рядку всі тропи належать до лексичного рівня аналізу тексту?

а) полісиндетон, асиндетон, варваризми;

б) хіазм, зевгма, просторіччя;

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: