Приклад нерепрезентативної вибірки

У США одним з найбільш відомих історичних прикладів нерепрезентативної вибірки вважається випадок, що відбувся під час президентських виборів в 1936 року^[1]. Журнал «Літрері Дайджест», що успішно прогнозував події декількох попередніх виборів, помилився в своїх прогнозах, розіславши десять мільйонів пробних бюлетенів своїм підписчикам, людям, вибраним по телефонним книгах всієї країни, і людям з реєстраційних списків автомобілів. У 25 % бюлетенів (майже 2,5 мільйона) голосів, що повернулися, були розподілені таким чином:

• 57 % віддавали перевагу кандидату-республіканцю Альфу Лендону
• 40 % вибрали діючого на той час президента-демократа Франкліна Рузвельта
• На дійсних же виборах, як відомо, переміг Рузвельт, набравши більше 60 % голосів. Помилка «Літрері Дайджест» полягала в наступному: бажаючи збільшити репрезентативність вибірки, — оскільки їм було відомо, що більшість їхніх передплатників вважають себе республіканцями, — вони розширили вибірку за рахунок людей, вибраних з телефонних книг і реєстраційних списків. Проте вони не врахували сучасних ним реалій і насправді набрали ще більше республіканців: у час Великої депресії володіти телефонами і автомобілями могли собі дозволити в основному представники середнього і верхнього класу (тобто більшість республіканців, а не демократів).

Види плану побудови груп з вибірок

Виділяють декілька основних видів плану побудови груп^[2]:

1. Дослідження з експериментальною і контрольною групами, які ставляться в різні умови.

o Дослідження з експериментальною і контрольною групами із залученням стратегії попарного відбору

2. Дослідження з використанням тільки однієї групи — експериментальною.

3. Дослідження з використанням змішаного (чинника) плану — всі групи ставляться в різні умови.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: