Період пізньої дорослості називають періодом старіння, або геронтогенезом.

А.Швейцер у свій час сказав, що для людини якій за 60 – один рецепт: працювати і ще більше працювати. В.Гюго зауважив, що щастя для людей старшого віку, якщо у них залишилась любов до науки до музики, до театру, взагалі певна налаштованість на сприйнятгя зовнішнього світу. Те, що людина має в собі; ніколи їй так не згодиться, як в старості.

Старіння в пізньому онтогенезі проходить в різних структурах людини: як індивіда, як особистості і як суб'єкта діяльності.

В періодизації старості виділяють три стадії розвитку:

1. літній вік-чоловіки -60-74, жінки - 55-74;

2. старечий вік- 75-90

3. довгожителі - 90 і старші.

Бернсайд із співавторами поділив його так:

1. 60-69 - передстаречий;

2. 70-79 старечий;

3. 80-89 -пізньостаречий;

4. 90-99 - дряхлість

Соціальна ситуація розвитку зумовлена процесами старіння. Старіння, яке є генетично запрограмованим і супроводжується певнимивіковими змінами в організмі, являє собою основну особливість віку.Старіння відмічається посиленням дії закону гетерохронії, в результатічого, одні системи покращують свою діяльність, інші сильніше піддаютьсяінволюційним процесам..

Зміни у соматиці: послаблення діяльності організму, фізична слабкість, погіршення діяльності судинної та імунної систем організму. Через зменшення рідини в огранізмі спостерігається затвердіння суглобів, висихання шкіри. Спостерігається зниження інтенсивності вуглеводневого, жирового і білкового обміну,зменується здатність клітин здійснювати киснево-відновлюючі процеси.

В період старості порушується кровопостачання мозку і серця, в органах спостерігаються окремі деструктивні процеси. Кисневий голод, пониження інтенсивності окислювальних процесів у серці ї скелетних м'язах можна покращити за допомогою фізичних тренувальних вправ.

Відчуття і сприймання. Процес старіння нервової системи позначається на зменшенні їїчутливості. Це проявляється у сповільнених реакціях організму на зовнішні впливи. Спостерігається послаблення процесів збудження і гальмування, алев цілому фронтального погіршення функцій нервової системи не спостерігається. Повільніше виробляється рефлекс живлення, але добр зберігається захисний рефлекс. Погіршується робота слухового аналізатора (у 1/3 літніх людей, і особливо у чоловіків). Такі люди здаються неуважнимиабо нерозумними. Інші через те, що не чують можуть стати замкнутими іпідозрілими. Погіршується зір, зокрема його гострота, понижується чутливість до сприйняття кольорів. Виняток - жовтий колір, чутливість до якого після 50 не змінюється. Їм важко сприймати яскраві кольори, бачити дрібні деталі, ігнорувати різні сторонні подразники, тому ім необхідно посилювати освітлення сприймаючих предметів в 2-3 рази., Майже не змінюються смакові відчуття, значно погіршується нюх. Не дивлячись, що більшість сенсорних функцій погіршується з віком,проте, даний процес має індивідуальний характер. Наприклад, у людини, якавсе життя займалась діяльністю, що пов'язана з рухами, зміни в координаціїрухів та рухливості в цілому проявляються значно в меншій мірі. У музикантів зміни слухової чутливості проходять повільніше тощо.

Вищі психічні процеси. Існують різні точки зору щодо пониження інтелектуальної діяльностілюдини в старечому віці. Більшість вважає, що когнітивні процеси в цьомувіці залишаються в основному збереженими.

Дослідження пам'яті підтверджує думку, що втрата її в цьому віці не є характерною для всіх. Зміни в пам'яті обумовлені не старінням, а мають швидше психологічну природу, наприклад зумовлюються депресією, або побічною дією лікарських препаратів, пониженням рухової активності. Зміни відбувають у роботі пам'яті зокрема зменшується швидкість обробки інформантів швидкість механічного запам'ятовування. Аналіз результатів виконання завдань на перевірку пам'яті вказує, що З0 і 70-літні виконують їх з різною швидкістю. Проте ці зміни не впливають на повсякденний звиклий спосіб життя.

Сенсорна (надкороткотривала-сверхкратковременная зорова і слухова) пам'ять утримує сенсорну інформацію менше 1 секунди, до початку її обробки. Вона трохи менша, ніж у молодих, але це пояснюється тим, що в цьому віці у людини гірше працюють зорова і слухова системи;

Первинна пам'ять (робоча або оперативна) - це пам'ять про те, що що в людини в даний час у думках. Більшість дослідників вважає, що старіння не зачіпає фукції первинної пам'яті;

Вторинна ( довготривала) пам'ять піддається віковим змінам, проявляється у зменшенні об'єму пам'яті, відбуваються зміни в процесах запам'ятовування і відтворення. Механічне запам'ятовування погіршується, логічна пам'ять - зберігається. Експериментальне доведено, що запам'ятовування беззмістовних слів значно нижче, ніж переказ змісту поділеного на частини тексту. Старі люди краще запам'ятовують те, що для них є важливим і значущим, наприклад, цікаві метафюри запам'ятовують краще ніж студенти. Погіршується образна пам'ять, однак образи, пов'язані з певним смислом або значущими подіями, запам'ятовуються краще. Оскільки логічна пам'ять пов'язана з мисленням, можна вважати, що і мислення в старшому віці добре зберігається.

Кляйн проводив експеримент, згідно з яким перед замірюванням функцій пам'яті, проводилось навчання молодих і старих. Експеримент показав, що розрив у показниках молодих і старших людей після навчання значно зріс. Отже, навчання молодим дасться значно легше ніж старим, резервний запас для розвитку у молодих значно вищий.

Третинна пам'ять - пам'ять на віддалені в часі події зберігається практично уповні.

Мислення. Активно вивчається мислення людей похилого віку. Експериментальнепідтверджено, що не дивлячись на переваги пам'яті, у певних сферахмислення молоді люди програють представникам похилого віку, особливо втакому аспекті як мудрість.

Мудрість - експертна система знань, орієнтована на практичну сторону життя, яка забезпечує можливість робити обдумані судження і давати корисні поради.

Мудрість - когнітивна властивість людини, в основі якої лежить вишколений, культурно-обумовлений інтелект, яка пов'язана з досвідом і особистістю людини.

Знання, які асоціюються з мудрістю поділяють на 5 категорій:

• фактуальні (знання про практичну сторону життя);

• процедурні (знання практичної сторони життя);

• контекстуальні (пов'язані з особистими підіями в житті людини та

історичними змінами, контекстом суспільних змін);

• знання, пов^зані з діалектичне мисленням, що стосуються

розуміння відносності життєвих цінностей;

• знання непередбачуваності та мінливості життя.

Причини пониження інтелектуальних функцій:

1. прямі:

• захворювання мозку (хвороба Альцгеймера);

• судинні пораження мозку.

2. Непрямі, які не пов'язані з діяльністю мозку, але які мають прямий

вплив на його роботу:

• загальне погіршення здоров'я;

• низький рівень освіти;

• відсутність мотивації до пізнавальної діяльності.

Деменція - комплекс порушень, основними симтомамн якої є дефекти пізнання. Це стареча хвороба, яка проявляється у порушеннях мнсленнєвих процесів, набутому слабоумстві. Причини деменції носять психологічний, суб'єктивний х-р

Хвороба Альцгешіера - викликає прогресуюче руйнування клітин головного мозку. В результаті людина не пам'ятає, що з нею коїться, вона не здатна одягатнсяя, навіть їсти. Знайомих не впізнає, навіть дружину або чоловіка, що доглядає хворого.

На збереження психічних функцій позитивний вплив має професійна діяльність та освіта. Проте, в тих професіях, які базуються на діяльності зорової функції спостерігається зниження гостроти зору під час сприйняття ближнього зорового простору. Підсилюється в цьому віці роль особистості, зокрема роль її соціального статусу, її включеність у систему суспільних зв'язків, у здатності продовжувати трудову діяльність.

Афективна сфера. В соціумі старі люди сприймаються стереотипно: старість викликаєстрах, жах, стан напівіснування. Це заважає сприймати старих людейадекватно, ставитись до них ввідповідно і спотворює уяву про старість умолодих.Для людини похилого віку характерні специфічні зміни, зокрема їмхарактерне неконтрольоване посилення афективних реакцій (сильне нервовезбудження, безпричинний смуток, сльозливість.Життя закінчується значно раніше фізичної смерті, якщо людинаперестає радіти дню сьогоднішньому і вірити в завтрашній;Людина повинна зосереджуватися на успіхах і удачах і не згадуватиневдачі, промахи, удари долі, вірити у день завтрашнійй і радіти днюсьогоднішньому.Ослаблення афективної сфери приводтить до того, що людина нездатна на яскраві і багатогранні враження, тому вона дуже прив'язана доминулого.

Мотиваційна сфера. Чим старша людина, тим слабший її зв'язок з суспільством. Якщоосновними мотивами людини від 60 до 70 років є потреба в самореалізації,створення і передача спадку (духовного або матеріального, потреба активнобрати участь в житті суспільства і відчувати свою корисність і значущість.Після 70 років - на перше місце виходить потреба підтримувати своєфізичне здоров'я, бажання приймати участь у суспільному житті пропадає,спостерігається зосередження у своєму внутрішньому світі, зберігаєтьсяпізнавальний інтерес (прагнення продовжувати вчитися, розширювати свійкругозір. До недавно вважалось що у старших людей домінує мотивуникнення невдач. Найновіші дослідження показали, що у 70-80 літніх мотивдосягнення успіху такий же сильно виражений як у 20-літніх.Людина має мету і вона молода.Для людей, які переступили поріг 80-ліття основною турботою стаєпотреба в позитивній увазі.Згідно з Маслоу провідними потребами в цей період є тілесні потреби,потреба у безпеці та надійності. Багато людей цього віку починають житиодним днем, турбуватися про здоров'я, підтримку життєдіяльності тазабезпечення мінімального комфорту.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: