Методи дослідження психологічних особливостей натовпу

Натовп – досить цікавий феномен ще й тим, що воно характеризується постійною активністю. Індивіди, що складаюсь натовп захищають своє життя та основні цінності конституційними, законодавчими та іншими державно-суспільними засобами.

Аналізуючи роль мас у сучасному суспільстві, ми неодмінно згадуємо Густава Лебона, який ще сторіччя тому сповістив нам про те, що настає „доба мас” [18]. Г. Лебон пов’язує виникнення нової ролі мас з тим, наскільки прогресивно знижується роль релігійних, соціальних, політичних вірувань, тягнучи за собою руйнацію фундаменту попередніх традицій, досвіду всієї минулої історії. Всі ці перетворення можна окреслити як крах релігії, політично і соціально значимих вірувань, а також виникнення нових умов існування, нових ідей, новітніх сучасних відкриттів [7]. Сучасна доба вносить суттєві корективи в поведінку людей різних прошарків та сфер впливу, роблячи безсилими правителів керувати думкою натовпу. Сьогодні голос натовпу стає вирішальним. Недаремно поняття „маса” еволюціонує впродовж усього ХХ сторіччя. Першою моделлю маси в соціології був натовп, пізніше нею стала публіка – агрегат моделі індивідів, які легко взаємодіють між собою.

Під час масових опитувань (анкетування, інтерв'ю, поштове опитування, телефонне інтерв'ю) джерелом інформації про ті чи інші сторони об'єкта дослідження є представники цього ж об'єкта. Однак на практиці в психології виникають ситуації, коли для оцінки якого-небудь явища важко або взагалі неможливо визначити носія проблеми і відповідно використати його як джерело інформації. Найчастіше такі ситуації пов'язані зі спробами прогнозувати зміну соціального явища, процесу, дати об'єктивну оцінку таким сторонам діяльності і рисам людей, щодо яких їх самооцінка може бути спотвореною.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: