Натовп як психологічний феномен

Виникнення нової галузі знань – психології натовпу – вважається одним з основних наукових досягнень, завдяки яким дев'ятнадцяте століття може вважатись епохою соціальних від-криттів в історії людства.

Багато хто із сучасних дослідників, аналізуючи масові соціальні явища, психологію мае, часто під масами мае на увазі «натовп».

Хоча поняття «маса» і «натовп» означають феномени, які мають багато спільного, проте їх потрібно розрізняти.

Ще Г.Тард, зосередивши основну увагу на дослідженні публіки, звертає увагу на особливості натовпу. Він стверджував, що на континуумі природних спільнот з виникненням книгод-рукарства з'являються дві протилежні спільноти: агресивний, фанатичний натовп і сучасна публіка. Г.Тард вказує на такі від-мінності між натовпом і публікою.

• Можна належати одночасно до різних видів публіки, і в той же час тільки до одного натовпу.

• Більша нетерпимість натовпу, ніж публіки, до думок і суджень, які суперечать його думкам. Заміна натовпу публікою супроводжується прогресом у терпимості і на-віть у скептицизмі.

• Публіка може бути визначеною як натовп у можливості, бо сильно збуджена публіка може породити фанатичні натовпи.

• Будь-який натовп підпорядковується вождю, публіка не підпорядковується, її надихають публіцисти, журналісти, письменники. На публіці більш яскраво відчувається ві-дбиток її творця. Для натовпу характерним є зворотне. Вождь несе на собі відбиток натовпу своїх прихильників.

• Натовп менш однорідний, ніж публіка. Натовп збільшу-ється за рахунок випадкової маси допитливих перехожих. Публіка росте за рахунок цілеспрямованої реклами [24, с.50].

На вивчення особливостей натовпу також звертає увагу американський соціолог Г.Блумер. Він наголошує на тому, що поведінка людини в натовпу суттєво відрізняється від її поведі-нки в інших формах масових явищ. Г.Блумер вперше на науко-вому рівні розділив поняття «натовп» і «маса», які раніше вживались як синоніми.

На його думку, між натовпом і масою існують такі відмінності.

• Між членами маси практично відсутні взаємодія і обмін почуттями. Люди фізично відділені один від одного, не знаходяться в такій просторовій близькості як в натовпі.

• Маса не здатна до одночасної узгодженої єдиної дії, яка є у натовпу.

• Члени маси можуть мати різний соціальний статус, різні професії.

• Маса складається із анонімних індивідів.

• Маса не мае рис спільноти або громади. Бона просто складається із індивідів, які характеризуються однома-нітністю поведінки [19].

Цікавий феномен характеризує масу. Між людьми немає ніякого контакту, вони не знають один одного, а діють однома-нітно. Г.Блумер вважає, що форма масової поведінки вибудову-ється із індивідуальних ліній діяльності, а не із узгодженої по-ведінки. Ці індивідуальні дії здійснюються у вигляді виборів -вибір книг, речей, партії, моди, професії, релігії. Якщо лінії ви-бору сходяться в одній точці, то виникає феномен маси [7].

Натовп, на відміну від маси, - це конкретна соціальна група. Люди у натовпі, вступаючи у тісний контакт один з одним, змушені особливим чином взаємодіяти. Спілкування у натовпі характеризуемся більшою вираженістю невербальних способів комунікації, ніж вербальних. У натовпі кардинально змінюється психіка людини, психічні процеси відбуваються специфічно. Когнітивні процеси, які спрямовані на пізнання і категоризацію оточуючого світу, значно слабшають. Взаємодія між людьми стає односторонньою, правила і норми втрачають свою регу-люючу функцію. Психіка людини у натовпі вивільняється у не окультуреному вигляді.

Натовп, який являє собою недиференційоване скопище незнайомих людей, натхненних загальною ідеєю і загальною метою (інтересом, прагненням), що збуджує схожі пристрасті, має такі загальні риси.

• Добровільність членства, відкритість кордонів і здат-ність до довільного зростання. Само собою існування натовпу приваблює і породжує натовп. Факторами, які обмежують процес створення натовпу, є: насиль-ницький розгін, несприятлива погода, дефіцит простору, нестаток видимості і гучності, який утруднює співучасть у тому, що відбувається, страх тісноти і репресій.

• Прямий фізичний контакт учасників, який здатний багаторазово підсилити ідентифікацію людей один з одним, викликати до життя такі механізми взаємодія-льності, як наслідування і психічне заражения [7].

Співприсутність значної кількості людей, що рухаються, бачать, чують, дотикаються, нюхають один одного, супроводжується багаторазовим взаємовідображенням почуттів і думок тих, хто зібрався разом. У результаті цього відбувається синхронізація (консолі-дація, вирівнювання) і інтенсифікація (акцентуаліза-ція, підсилення) їх емоційного стану. Такий стан натовпу Лебон називав його «духовною єдніс-тю», яка виявляється в наступному.

Натовп являє собою скопище великої кількості людей на обмеженому просторі.

Оцінка чисельності натовпу мае велике значения. Є добре відомим, що за кількістю людей, які намагаються вийти одноча-сно з приміщення у випадку пожежі, можна прогнозувати ймо-вірність виникнення паніки.

Емпіричні дослідження показали, що оцінку чисельності натовпу здійснити не просто. Запропонована американським дослідником Х.Джекобсоном формула оперативного визначення чисельності натовпу перевірена емпірично і дає оцінку з точністю лише 20% [7].

На оцінку точності кількості людей у натовпу впливає форма натовпу і умови простору. Труднощі виникають й тому, що склад натовпу швидко змінюється, і він постійно знаходиться у русі.

На перший погляд здається, що натовп, - це скучення людей, яке є однорідним, хаотичним і таким, що не мае чіткої структури. Проте, як показали дослідження, у натовпу є групи, що об'єднані особистими і умовними зв'язками. Групи мають тенденцію розпадатися, можуть виникати антагоністичні групи, що є передумовою переходу натовпу у стан агресивності. Цей стан може бути причиною безпорядків. Проте, структура натовпу мае тенденцію утворювати гомогенну масу.

У натовпу спостерігається також рольова диференціація. Л.Почебут показує, що люди у натовпу можуть виконувати такі ролі:

- зачинателі або організатори натовпу;

- агресори - найбільш активно і агресивно діючі члени натовпу;

- послідовники - люди, що наслідують агресорів;

- допитливі, які попали у натовп через свою орієнтуваль-ну реакції;

- обивателі - люди, що попали у натовп випадково [7].

Як правило, агресори є індукторами заражения настрою, навіювання ідеями, наслідування діями.

Виявлення умов, що сприяють виникненню натовпу, є дуже важливим для розробки заходів профілактики протиправної поведінки натовпу і засобів конструктивного впливу на нього.

Натовп може утворюватися з приводу будь-яких подій: транспортної аварії на дорозі, невдоволеності діями органів вла-ди, затриманням правопорушника та ін. Термін його існування визначається значимістю інцидента: натовп може розійтись, як тільки елемент видовища ліквідовано.

В іншому випадку, особливо коли це пов'язано з виражен-ням невдоволеності яким-небудь соціальним явищем, натовп може все більше збуджуватися і переходити до дій. Емоційне напруження натовпу, зростаючи, може породжувати агресивну поведінку учасників

У натовпу можуть виникати елементи організації, якщо знайдеться людина, яка зможе її очолити. Проте, навіть коли тага елементи виникли, вони дуже нестабільні, і натовп може зруйнувати організованість, яка виникла. Стихія залишається основним законом поведінки натовпу.

Спонтанна елементарна масова поведінка може виникнути в умовах нестійкості або порушення звичних форм існування або звичного розпорядку життя. Там, де групове життя задові-льно підтримується у відповідності до правил або культурних звичаїв, не виникає приводів для появи якихось нових форм масової поведінки.

3 цього приводу Г.Блумер зауважує, що у випадку, коли у людей є імпульси, бажання або схильності, які не можуть бути задоволеними наявними формами існування, вони опиняються в стані неспокою. Вони відчувають прагнення до дії, але одночас-но і перешкоду, яка заважає її виконанню, в результаті вони від-чувають дискомфорт, фрустрацію, невпевненість і, як правило, відчуження і самітність [10, с.201].

Л.Почебут виділяє сім етапів формування натовпу.

- Перший етап - це виникнення приводу, яким часто буває

обмеження людей у чомусь. Натовп утворюється не ви-падково, потрібен зовнішній поштовх. Це може бути дефіцит товару, обмеженість доступу до інформації, влади, обмеженість у свободі, правах та ін.

- Другий етап - виникнення сумнівів у правдивості офі-ційної інформації, поява тривожних чуток, які провоку-ють людей вийти на площу і масово та згуртовано вима-гати своїх прав.

- Третій етап - збори людей на площі та інтенсивний об-мін інформацією і емоціями.

- Четвертий етап - поява лідера натовпу, його виступ, що дуже часто супроводжується підвищенням емоційного збудження натовпу, повторениям гасел і рухів лідера.

- П'ятий етап - протиставлення лідером когнітивних ка-тегорій «ми-вони», наприклад, «ми»-народ, «вони»-влада, створення образу ворога.

- Шостий етап - активізація натовпу лідером, визначення напрямку дій.

- Сьомий етап - груповий ексцес, активні, часто агресивні дії натовпу. Груповий ексцес починають зачинателі, найбільш енергійно їм наслідують агресори, а потім і послідовники [10, с.211].

Таким чином, заражения загальним настроем і характер насліду-вання дій складають динаміку натовпу.

Отже, натовп – це один зі способів формування колективного пі-дсвідомого в психіці людей. Він (натовп) є каталізатором взаєм-ного обміну інстинктами і почуттями між підсвідомим і свідомим. Свідома, цілеспрямована воля окремої людини, яка виконує функцію мембрани між свідомістю і підсвідомим, у натовпу послаблюється. Мембрана стає прозорою, подоланою для взає-мопроникнення інстинктів і почуттів.

У натовпу у людини втрачається здатність контролювати свої інстинкти, імпульсивна, емоційна поведінка стає домінуючою.

Як зауважує Лебон, індивід у натовпу набуває, завдяки лише чисельності, усвідомлення нездоланної сили, і це усвідом-лення дозволяє йому підкорятися таким інстинктам, яким він ні-коли не дає волі, коли буває наодинці. У натовпу він менш схи-льний приборкувати ці інстинкти.

Х.Ортега-і-Гасет у праці «Повстання мае» зауважує, що коли індивід стає частиною маси, він підпадає під владу певних ірраціо-нальних пристрастей, темних імпульсивних реакцій. Інтелект, розум, логічна аргументація в масовій свідомості зникають [22].

Розділ 2.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: