Психологічна та диференційна діагностика розладів особистості.

Розлади особистості - це тривало існуючі глибокі і стійкі дизадаптаційні моделі поведінки, які зачіпають багато сфер психічної діяльності.

Критерії:

1. Поведінка особи чітко відрізняється від принятих соц. чи культурних норм.

2. Поведінка не є гнучною і не змінюється напротязі житя.

3. Розлади почались в дитячому або підлітковому віці.

4.Наявність відчуття власного страждання (сильний дискомфорт)

За МКХ-10 поділяють:

1.шизоїдний 2.параноїдний 3.диссоціальний (істеричний)

4.емоційно-нестійкий 5.демонстративний 6.обсесивно-компульсивний

7.тривожний 8.залежний 9.імпульсивний (межовий, істеричний)

Для дослідження осіб з розладами особистості можна використовувати:

Тест Мінімульт, Методику визначення типу особистості і можливих розладів даного типу Дж. Олдхема та Л. Моріса, Методику вивчення акцентуацій особистості К.Леонгарда (модифікація С.Шмішека)

До діагностичних критеріїв розладів особистості належать такі:

- помітна дисгармонія в особистісних позиціях і поведінці, що охоплює кілька сфер функціонування (афективність, збудливість, контроль спонукань, процеси сприйняття і мислення), а також стиль стосунків з іншими людьми;

- хронічний характер аномального стилю поведінки, який є всеосяжним і чітко порушує адаптацію в широкому діапазоні особистісних і соціальних ситуацій;

- вищезгадані прояви завжди виникають у дитинстві чи підлітковому віці й тривають у період зрілості;

- розлад особистості призводить до значного особистісного дистресу;

- часто, але не завжди розлад особистості супроводжується істотним погіршенням професійної і соціальної продуктивності.

Підставою для діагностики є наявність принаймні трьох з перелічених характерологічних ознак чи особливостей поведінки.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: