Механізми психологічного захисту.

Захисні механізми – це своєрідні пристосувальні процеси, властивості, якості, яких набуває особистість у процесі соціалізації.

- Витіснення – переживання ніби «виганяються» зі свідомості й переводяться в сферу безсвідомого. В той же час витіснені думки часто продовжують вшивати на поведінку особи і проявляються у формі неспокою, тривоги, страху та ін

- Проекція (викидання вперед) — це механізм психологічного захисту, що полягає в неусвідомленому наділенні іншої людини властивими даній особі мотивами і рисами

- Ідентифікація — це механізм психологічного захисту, в результаті дії якого особа ототожнює себе з іншою особою (або з групою людей), яка є для неї взірцем поведінки.

- десублімація – зворотнє перенесення сублімованої інстинктивної енергії на першопочаткові сексуальні обєкти

- ідеалізація – процес переоцінки обєкта або субєкта

- ізоляція – заключається у втечі від групи людей і ізоляція в собі

- інтроекція – заміщення зн обєктів їх вн образами

- конверсія – специфічнй психічний механізм переходу витіснених психологічних бажань, ідей, почуттів у фізіологічні симптоми;

- відмова – несвідоме ігнорування подій у зн і вн світі;

- заперечення реальності – різноманітні явища, факти які мають загрозу для індивіда – несприймаються а заперечуються ним;

- раціоналізація – пошук розумної основи поведінки, оправдання своїм емоц реакціям, поступкам, в індивіда ховається істинні мотиви його дій думок і почуттів;

- регресія – форма пристосування до ситуації, конфлікту або тривоги, коли людина застосовує більш ранні незрілі і неадекватні зразки поведінки, які як їй здається гарантують захист та безпеку;

- сублімація – найадаптивний механізм – це направлення сексуальної енергії на різноманітні не сексуальні сфери людської діяльності.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: