Принципи інтерпретації результатів клініко-психологічного дослідження.

Аналіз результатів дослідження вимагає не тільки кваліфікації окремих симптомів порушення психічних функцій, в якості яких виступають якісні характеристики порушення протікання пізнавальної діяльності і різних сторін особистості (наприклад, виявлення зниження або спотворення процесу узагальнення, порушення динаміки розумової діяльності, порушення її мотиваційного компонента, порушення опосередкованої або короткочасної пам'яті і т. п.). Перед психологом стоїть завдання узагальнити всі дані і виділити основні порушення психічної діяльності в цілому. Іншими словами, аналіз експериментальних даних повинен протікати аналогічно до клінічного аналізу - від симптому до синдрому.

Треба зазначити, що для достовірної кваліфікації патопсихологічних симптомів і синдромів необхідно аналізувати не тільки дані окремих методик, але й об'єктивно оцінювати всю експериментальну ситуацію в цілому. При інтерпретації експериментальних даних необхідно звертати увагу на:

1) ставлення випробуваного до експерименту, яке знаходиться в залежності від його стану;

2) особливості взаємодії випробуваного й експериментатора;

3) характер відносини випробуваного до інструкцій експерименту;

4) особливості проведення кожної окремої експериментальної проби (тут важливі як кількісні показники роботи, так і якість виконуваної діяльності);

5) ставлення до здійснюються помилок, можливість пошуку шляхів їх корекції самим піддослідним;

6) сприйнятливість випробуваного до наданої допомоги тощо

В. М. Астапов також виділяє ряд послідовних етапів, через які проходить процес аналізу та інтерпретації результатів дослідження:

- Узагальнення всіх експериментальних даних, що характеризують стан випробуваного під час експерименту, так як від цього стану багато в чому залежать процес і результати діяльності, що необхідно враховувати при оцінці окремого симптому;

- Оцінка вмотивованості випробуваного в дослідженні, наявність або відсутність зацікавленості;

- Аналіз усієї сукупності даних, одержуваних по кожній з конкретних методик (розуміння інструкції, ставлення до завдання, спосіб виконання, міркування з приводу прийнятих рішень, помилки і можливість їх корекції, прояви емоційно-вольової сфери і т. п.);

- Зіставлення результатів виконання різних методик, в результаті чого виявляються характерні особливості порушення окремих психічних процесів і сторін особистості (патопсихологічні симптоми);

- Зіставлення патопсихологічних симптомів і формування та обґрунтування патопсихологічного синдрому, що виявляється, під яким розуміється сукупність поведінкових, мотиваційних та пізнавальних особливостей психічної діяльності випробуваного, сформульованих у психологічних поняттях.

Таким чином, в результаті проведеного багатоступінчастого аналізу патопсихолог дає психологічну кваліфікацію порушення, тобто встановлює психологічний діагноз, який є великою підмогою в уточненні психіатричного діагнозу або при вирішенні інших значущих для клініки завдань.

На підставі проведеного аналізу результатів дослідження складається висновок, який у письмовій формі відображає і обгрунтовує характеристику виявленого патопсихологічного синдрому, тобто кваліфікує порушення психічної діяльності хворого.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: