Основні закономірності пам’яті. Заучування і прийоми його організації

Закон інтересу Цікаве запам'ятовується легше.

Закон осмислення Чим глибше усвідомити запоминаемую інформацію, тим краще вона запам'ятається.

Закон установки Якщо людина сама собі дав установку запам'ятати інформацію, то запам'ятовування відбудеться легше.

Закон дії Інформація, що бере участь в діяльності (тобтоякщо відбувається застосування знань на практиці) запам'ятовується краще.

Закон контексту При асоціативному зв'язуванні інформації з уже знайомими поняттями нове засвоюється краще.

Закон гальмування При вивченні схожих понять спостерігається ефект "перекриття" старої інформації нової.

Закон оптимальної довжини ряду Довжина запоминаемого низки для кращого запам'ятовування не повинна набагато перевищувати обсяг короткочасної пам'яті.

Закон краю Найкраще запам'ятовується інформація, представлена ​​на початку і в кінці.

Закон повторення Найкраще запам'ятовується інформація, яку повторили кілька разів.

Закон незавершеності Найкраще запам'ятовуються незавершені дії, завдання, недомовлені фрази і т.д.Заучування і прийоми його організації

ЗАПАМ'ЯТОВУВАННЯ - це утворення й закріплення тимчасових нервових зв'язків. Що складніший матеріал, то складніші й ті тимчасові зв'язки, які утворюють підґрунтя запам'ятовування.

Процес запам'ятовування - активний процес, під час якого з початковим матеріалом відбуваються певні дії. Процес запам'ятовування починається в короткотривалій пам'яті (КТП) і завершується в довготривалій пам'яті СДТП). Розглянемо цю послідовність дій.

Успішність встановлення смислових зв'язків залежить від низки супутніх чинників:

• від обсягу матеріалу, що міститься в короткотривалій пам'яті: він не повинен значно перевищувати 7±2 одиниці збереження;

• часу перебування матеріалу в короткотривалій пам'яті; цей час можна необмежено збільшувати, повторюючи матеріал;

• від наявності чинників, що заважають, - побічного матеріалу, що виникає у свідомості в межах 30 секунд до або після одержання матеріалу, призначеного для запам'ятовування;

• від дії мотиваційного чинника в різноманітних його формах: емоцій, інтересу, виразності мотиву запам'ятовування;

• від розмаїтості форм представлення матеріалу в короткотривалій пам'яті, тобто від наявності різноманітних кодів: візуального, акустичного і понятійного;

• від ступеня "знайомості" матеріалу, його осмисленості, тобто наявності аналогічних за змістом знань, що зберігаються в довготривалій пам'яті;

• від кількості смислових зв'язків, які встановлюються у процесі запам'ятовування, чому сприяє його повторне відтворення в різних контекстах, тобто його осмислення.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: