Тематика рефератів та доповідей

1. Предмет психології. Описова характеристика психічних явищ, доступних психологічному вивченню.

2. Порівняльний аналіз й основні відмінності повсякденної й наукової психології.

3. Приклади результатів науково-психологічного дослідження їх теоретичне й прикладне значення.

4. Психологія в системі природних і суспільних наукових дисциплін.

5. Специфіка психологічного знання.

6. Психологія як наука про породження, функціонування й структуру психіки в діяльності суб'єкта (тварин і людини).

7. Форми відображення в живому й неживому світі.

8. Психічне відображення як суб'єктивний образ об'єктивного світу.

9. Орієнтувальна й регулятивна функції психіки.

10. Свідомість і несвідоме.

11. Розвиток психології в рамках філософії.

12. Матеріалістичні й ідеалістичні напрямки вивчення психіки в історії психології.

13. Механістичні погляди на природу психічного.

14. Успіхи біологічних наук у вивченні мозку й поведінки живих організмів і необхідність використання психологічних понять в аналізі діяльності тварин і людини.

15. Взаємозв'язок теоретичних і прикладних завдань психології.

16. Форми співдії психологічної науки й практики. Психологія, психотерапія, психологічне консультування.

17. Міждисциплінарні зв'язки психологічної науки.

18. Інтроспекція як метод дослідження психіки. Його обмеженість.

19. Об'єктивні методи дослідження формування й функціонування психічних процесів.

20. Спостереження, бесіда, аналіз продуктів людської діяльності як методи психології.

21. Природний і лабораторний експеримент.

22. Методи вимірювання психічних процесів.

23. Порівняльно-генетичний метод.

24. Формування й моделювання психічних процесів як метод дослідження.

25. Порівняльно-патологічний метод.

26. Аналіз окремих випадків (клінічний метод).

27. Застосування математичних методів і технічних засобів у психологічному дослідженні.

28. Пошук критеріїв психіки в історії психології.

29. Суб'єктивні й об'єктивні критерії наявності психіки.

30. Чутливість як елементарна форма психіки.

31. Гіпотеза В.А. Вагнера про подразливість як елементарну форму психіки.

32. Гіпотеза А.Н. Леонтьева щодо виникнення чутливості.

33. Поняття про випереджальне відображення дійсності. (П.К. Анохін).

34. Уроджена й індивідуально-мінлива поведінка.

35. Поняття інстинкту, научіння й інтелекту у тварин.

36. Рефлекторна теорія поведінки.

37. Ідея рефлексу в роботах Р.Декарта та рефлекторної теорії в роботах І.М. Сєченова, Ч. Шеррінгтона, І.П. Павлова, П.К. Анохіна та М.А. Бернштейна.

38. Поняття про діяльність тварин та її ускладненні в ході еволюції.

39. Залежність характеру відображення від будови й предметного змісту діяльності тварин.

40. Групові форми поведінки й процеси комунікації у тварин.

41. Суспільно-історична природа психіки людини.

42. Перехід до історичного розвитку людства.

43. Суспільне виробництво як спосіб життя людини.

44. Біологічні передумови переходу до праці.

45. Характер трудової діяльності: колективність, знаряддєвість, продуктивність.

46. Структура діяльності людини. Виокремлення дій й операцій.

47. Зв'язок дій у єдиній діяльності колективу. Мотиви й мета діяльності.

48. Проблема історичного розвитку психіки людини.

49. Проблема співвідношення біологічного, психічного й соціального в людині.

50. Походження й розвиток свідомості.

51. Свідомість і неусвідомлювані психічні процеси.

52. Співвідношення усвідомлюваних і неусвідомлюваних процесів у регуляції діяльності.

53. Проблема свідомості в психології й філософії.

54. Суспільна й індивідуальна свідомість.

55. Умови виникнення свідомості: колективна трудова діяльність і мова.

56. Походження й розвиток мови в трудовій діяльності.

57. Виокремлення спілкування як особливої активності людини.

58. Відчуття й сприймання як різні форми відображення реальності.

59. Різновиди образних явищ, досліджуваних у психології.

60. Специфіка перцептивних образів порівняно із іншими образами.

61. Основні феномени сприймання: сенсорна якість, конфігурація, система відліку, константність, предметність, установка.

62. Основні властивості відчуттів: якість, інтенсивність, тривалість.

63. Класифікація відчуттів: порівняння класифікайних підстав.

64. Сприймання як форма уявлення реальності суб'єктом,

65. Проблема подвійної природи перцептивного образа: почуттєва основа й перцептивний зміст (Э. Титченер), первинний образ й образ уявлення (Г. Гельмгольц), чуттєва тканина й предметний сенс (А.Н. Леонтьев).

66. Основні підходи й теорії сприймання

67. Роль рухової активності в розвитку відчуття й сприйняття.

68. Експериментальні дослідження перцептивного на учіння Дж. Гібсона й Э. Гібсон.

69. Теорія виявлення сигналів. Критика поняття порога в теорії виявлення сигналів.

70. Основні поняття теорії виявлення сигналів.

71. Сприймання форми. Дослідження сприймання форми в гештальтпсихології.

72. Закони перцептивної організації.

73. Феноменальні характеристики фігури й фону.

74. Сприймання третього виміру. Ознаки далекості й глибини: образотворчі, бінокулярні, трансформаційні, окуломоторні.

75. Механізми стереозору.

76. Основні ознаки сприймання реального руху.

77. Дві системи сприймання руху: зображення-сітківка й око-голова.

78. Стабільність сприйманого миру при русі спостерігача.

79. Автокинетичний ефект, індукований рух, ілюзія водоспаду: умови їхнього виникнення.

80. Дослідження константності сприймання

81. Поняття про константність сприймання. Види константності (величини, форми, кольори, швидкості, глибини).

82. Схема виявлення феномена константності в лабораторних умовах. Коефіцієнт константності.

83. Основні підходи до пояснення константності сприймання.

84. Дослідження предметності сприймання в умовах оптичних перекручувань.

85. Види оптичних перекручувань (інверсія, реверсія, зсув у просторі й часі, зміна кольоровості, знака диспаратності).

86. Психологічні механізми довільної уваги.

87. Зусилля при довільній увазі.

88. Опосередкований характер довільної уваги.

89. Розвиток засобів в організації довільної уваги.

90. Методика подвійної стимуляції для дослідження опосередкованої довільної уваги.

91. Післядовільна увага: практична значущість.

92. Основні властивості уваги і їхні експериментальні дослідження.

93. Обсяг уваги. Залежність обсягу уваги від структури матеріалу, характеру дії про об'єктами, індивідуальних особливостей.

94. Концентрація, стійкість, коливання уваги.

95. Залежність стійкості уваги від характеру матеріалу, діяльності й установки особистості.

96. Перемикання й розподіл уваги: фактори, що визначають здатність розподіляти увагу.

97. Роль перемикання й розподілу уваги в трудовій діяльності.

98. Ясність і виразність змісту свідомості - основна феноменальна характеристика уваги.

99. Використання методу самоспостереження для опису явищ і властивостей уваги.

100. Увага, зусилля й активація. Теорії ресурсів уваги.

101. Зв’язок уваги з механізмами регуляції й організації діяльності.

102. Увага як дія контролю (П.Я. Гальперін).

103. Автоматичні й свідомо контрольовані процеси.

104. Розвиток уваги: стадії та фактори, що їх визначають.

105. Шляхи розвитку вищих форм уваги.

106. Співвіднесення різних властивостей уваги з різними видами діяльності людини.

107. Навчання й увага. Неуважність і способи її подолання.

108. Планомірне, поетапне формування уважності школярів.

109. Дослідження порушення уваги в клініці і їх значення.

110. Випадки феноменальної пам'яті.

111. Пам'ять й особистість.

112. Різновиди пам'яті (за змістом матеріалу, що запам'ятовується).

113. Єйдетичні образи.

114. Словесно-логічна пам'ять, її зв'язок з мовою й мисленням.

115. Індивідуально-психологічні відмінності пам'яті.

116. Мимовільне запам'ятовування осмисленого матеріалу.

117. Експериментальні методи дослідження мимовільного запам'ятовування.

118. Аналіз співвідношення довільного й мимовільного запам'ятовування в роботах О.М. Леонтьєва, А.А. Смірнова й П.І. Зінченко.

119. Основні факти й закономірності психології пам'яті: вплив характеру матеріалу.

120. Вплив рівня научіння на пам'ять.

121. Розподіл вправ, научіння й пам'ять.

122. Проблема оптимального розподілу вправ у часі.

123. Роль установок, мотивації й емоційних реакцій у процесах пам'яті.

124. Вплив рівня мотивації на научіння й пам'ять.

125. Вплив на пам'ять перерв діяльності. Ефект Зейгарнік.

126. Вплив афективних реакцій на пам'ять.

127. Значення організації матеріалу суб'єктом. Ритмічне, конфігураційне й семантичне груповання.

128. Перцептивна організація стимулу: вплив способу завчання на пам'ять.

129. Крива забування Г.Еббінгзуза і її модифікації.

130. Ретроактивне й проактивне гальмування.

131. Ремінісценція. Основні факти й теорії ремінісценції.

132. Роль асоціацій у процесах пам'яті людини.

133. Відмінність мислення від безпосередньо-почуттєвого пізнання.

134. Роль мислення в регуляції предметно-практичної діяльності.

135. Мислення як самостійна діяльність.

136. Загальна характеристика суб'єкта мислення.

137. Спостереження, експеримент, аналіз продуктів діяльності, бесіда у вивченні мислення.

138. Аналіз продуктів творчості.

139. Можливості клінічних методів вивчення мислення.

140. Дослідження природи розумових дій.

141. Основні якості розумової дії й умови його формування.

142. Типи дослідної-орієнтовно-дослідницької діяльності.

143. Образне мислення й уява.

144. Основні напрями досліджень уяви.

145. Гіпотеза лінгвістичної відносності, її психологічні аспекти.

146. Генетичні корені мислення й мови.

147. Мовне мислення як єдність мислення й мови.

148. Аргументи й факти, що підтверджують розбіжність мислення й мови.

149. Специфіка психологічного вивчення понять.

150. "Методика подвійної стимуляції" і виокремлення функціональних еквівалентів поняття.

151. Основні лінії формування понять.

152. Порівняння наукових і життєвих понять.

153. Стратегії утворення понять.

154. Особливості теоретичного й емпіричного мислення.

155. Логічне й інтуїтивне мислення.

156. Аутистичне й реалістичне мислення.

157. Творче й нетворче мислення.

158. Індивідуальні особливості й типи мислення.

159. Своєрідність мислення, включеного в різні види діяльності: наукове й релігійне мислення, художнє мислення, повсякденне й професійне мислення.

160. Специфіка мотивації розумової діяльності.

161. Емоційна регуляція розумової діяльності: суперечливість функцій емоцій у мисленні.

162. Залежність типу емоційної регуляції від мотивів діяльності.

163. Специфіка творчих завдань.

164. Різновиди проблемних ситуацій.

165. Уявлення про операціональний склад процесу вирішення завдання.

166. Мислення як процес, включений у спільну предметно-практичну діяльність і спільну розумову діяльність.

167. Методи підвищення ефективності творчої діяльності.

168. Розвиток мислення у філогенезі.

169. Принципові відмінності людського мислення від розумної поведінки тварин.

170. Основні стадії розвитку мислення в онтогенезі.

171. Мислення й проблема "штучного інтелекту".

172. Мислення як асоціація уявлень.

173. Основні закономірності мислення, виявлені Вюрцбургською школою.

174. Уявлення про продуктивне мислення в гештальтпсихології.

175. Мислення як поведінка.

176. Психоаналітичний підхід до проблем мислення.

177. Мислення як інформаційний процес і когнітивна психологія.

178. Основні напрямки досліджень мислення в сучасній вітчизняній психології.

179. Специфіка вивчення мовлення в психології.

180. Основні проблеми й методи психолінгвістики.

181. Поняття мовленнєвої діяльності й мовленнєвої дії.

182. Усне, письмове, монологічне, діалогічне мовлення: критерії розмежування.

183. Функції мовлення: комунікативна, засобу мислення, сігніфікативна, номінативна, індикативна.

184. Теорії породження й сприймання мовлення.

185. Загальна характеристика емоційних процесів.

186. Емоційне: проблема критерію.

187. Специфіка психічного відображення в емоціях.

188. Біологічна доцільність емоцій.

189. Співвідношення емоцій з процесами пізнання.

190. Предметність емоцій як специфічна характеристика.

191. Емоції й процеси мотивації.

192. Емоції як внутрішній регулятор діяльності.

193. Розвиток уявлень про емоції в історії психології.

194. Основні тенденції в інтерпретації емоцій, їхня характеристика.

195. Вчення про афекти Б. Спінози: основні положення.

196. Тривимірна концепція почуттів В. Вундта.

197. Уявлення В. Вундта про злиття почуттів й їх вплив на перебіг пізнавальних процесів,

198. Інтелектуалістичні тлумачення емоцій.

199. Уявлення Ч. Дарвіна про вираження емоцій у людини та тварини.

200. Теорія Джемса -Ланге і її роль у розвитку уявлень про емоції в позитивістській психології.

201. Фізіологічні теорії емоцій.

202. Сучасні закордонні концепції емоцій.

203. Умови виникнення емоційного процесу.

204. Обумовленість емоцій потребами й ситуацією.

205. Висвітлення питань про функції емоцій у різних концепціях.

206. Експериментальні дослідження впливу емоцій на пізнавальні процеси.

207. Динаміка емоцій і закономірності перебігу емоційного процесу.

208. Проблема емоційного цілепокладання.

209. Емоційні форми поведінки.

210. Різновиди емоційних явищ.

211. Можливі підстави класифікації емоцій.

212. Емоційний тон відчуттів, його пристосувальне значення.

213. Афекти, їхнє біологічне значення. Відмітні ознаки афекту.

214. Ситуативні емоції як регулятор діяльності.

215. Емоції успіху-неуспіху.

216. Проблема стійких емоційних відношень людини - почуттів.

217. Емоційні стани та їхнє експериментальне вивчення.

218. Вираження емоцій: засади індивідуальної варіативності.

219. Об'єктивні показники емоцій та їхня надійність.

220. Поняття волі, вольової дії й вольової регуляції.

221. Критерії виокремлення вольових дій і вольової регуляції.

222. Співвідношення вольової й довільної регуляції.

223. Необхідність виокремлення вольової регуляції в діяльності й окремих діях.

224. Різні підходи до розуміння й дослідження волі.

225. Функції волі в різних підходах.

226. Тенденції в розвитку уявлень про волю в історії науки.

227. Перехід від постановки проблеми волі в рамках завдання породження дії до завдання "оволодіння собою".

228. Психологічні механізми вольової регуляції.

229. Роль різних психологічних процесів у вольовій регуляції.

230. Вольове зусилля як механізм вольової регуляції.

231. Розвиток вольової регуляції в онтогенезі.

232. Вольові властивості особистості, структура вольових якостей.

233. Діагностика рівня розвитку вольових якостей людини.

234. Виховання й самовиховання волі.

235. Багатозначність поняття особистості в сучасній психології.

236. Структурний і генетичний аспекти аналізу особистості.

237. Натуралістичний підхід: середовище й спадковість як рушійні сили розвитку особистості.

238. Діяльнісний підхід: особистість як "причина себе".

239. Протиріччя в структурі особистості як рушійні сили її розвитку.

240. Органічні передумови й соціальні умови розвитку особистості.

241. Індивід як біосоціальна цілісність.

242. Віково-статєві й індивідуально-типові класи індивидних властивостей: психологічні ілюстрації.

243. Конституційні, нейродинамічні й гормональні особливості як індивідуально-типові властивості.

244. Темперамент як форма інтеграції первинних індивидних властивостей.

245. Класичні теорії темпераменту: теоретичний аналіз.

246. Сучасні уявлення про типи вищої нервової діяльності людини і їхнє значення для розуміння динамічних особливостей діяльності (Б.М. Теплов, В.Д. Нєбиліцин, В.С. Мерлін, Я. Стреляу).

247. Методи дослідження темпераменту і їхнє використання при профдоборі й профнавчанні.

248. Будова тіла й особливості психіки.

249. Можливі причини кореляції соматичних особливостей конституції й темпераменту: прямий й опосередкований зв'язок.

250. Статевий диморфізм і психологічні характеристики індивіда.

251. Поняття соціальної ситуації розвитку особистості (Л.С. Виготський, Б.Н. Ананьєв, Л.І. Божович).

252. Загальна характеристика понять "соціальна роль" і соціальний статус".

253. Проблема соціально-типового в особистості. Національний характер.

254. Роль соціалізації у формуванні особистості.

255. Інтеріоризація як механізм соціалізації (П. Жані, Л.С. Виготський).

256. Стадії процесу соціалізації, інститути соціалізації.

257. Риса як елемент аналізу структури особистості.

258. Факторний підхід до структури особистості: "факторний профіль" як одиниця структури особистості (Р. Кеттелл, Н. Айзенк, Дж. Гілфорд).

259. Уявлення про структуру особистості в психоаналізі 3. Фрейда. Поняття "Воно", "Я", "Над-Я".

260. В. Джемс про трикомпонентну структуру "Я".

261. Самооцінка й рівень домагань як елементи структури особистості.

262. Самооцінка й самоставлення: взаємозалежність та спів дія.

263. Сучасні підходи до опису структури самосвідомості.

264. Поняття про зростання, формування й розвиток у психології.

265. Розвиток особистості як процес, обумовлений уродженими потребами.

266. Періодизація розвитку особистості: загальні принципи.

267. Гетерохронність розвитку людини.

268. Протиріччя у розвитку людини як організму, індивіда й особистості.

269. Біологічна, психологічна й соціальна зрілість.

270. Поняття життєвого шляху.

271. Періодизація розвитку індивіда за критерієм провідної діяльності.

272. Соціально-психологічний підхід до періодизації розвитку особистості.

273. Поняття індивідуальності. Індивідуальне й загальне.

274. Задатки як органічні передумови здібностей.

275. Загальні й спеціальні здібності (погляди Б.М. Теплова, О.М. Леонтьєва, В.В. Давидова).

276. Талант і геній: психологічні ілюстрації до проблеми.

277. Потреба як універсальна властивість живих систем та основа процесів мотивації.

278. Загальна організація мотиваційної сфери.

279. Співвідношення біологічного й соціального рівнів мотивації.

280. Актуальний і потенційний стан потреб. Мотиви й установки.

281. Емоції як суб'єктивна форма існування мотивація.

282. Специфіка дослідження мотивації в біхевіоризмі, психоаналізі, гештальтпсихології, гуманістичній психології.

283. Різновиди біологічних потреб: теоретичний аналіз.

284. Специфіка біологічних потреб людини.

285. Специфіка мотиваційної сфери людини.

286. Соціальна детермінованість й опосередкованість інтелектом мотивації людини.

287. Виховання як умова мотиваційного розвитку людини.

288. Проблема базових потреб людини.

289. Полімотивованість діяльності: психологічні приклади.

290. Фактори, що визначають ієрархізацію мотивів: усвідомлення власних можливостей й об'єктивних умов їхнього досягнення.

291. Різновиди мотивів людини: актуальні й потенційні мотиви, предметні й функціональні, смислоутворювальні та мотиви-стимули.

292. Цінності, інтереси, норми як мотиваційні утворення.

293. Проблема усвідомлення мотивів: можливі шляхи їх усвідомлення.

294. Мотиваційні процеси й проблема прийняття рішень.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: