Заняття 5. Основні поняття і закони диспозиції

Базові поняття: структурні моменти твору (вступ, або за­цікавлення; основна частина: опис, оповідь, міркування; висновки, або переконання), етикетні формули, когезія, ретроспекція, проспекція.

1. Основні частини промови, їх характеристика.

2. Чи існує в класичній риториці деталізація традиційних вступу, основної частини та висновків?

3. Як інакше називаються вступ та висновки в класичній риториці? Які підрозділи в основній частині тут визначаються?

4. Якими способами оратор досягає зацікавлення аудиторії на початку промови?

5. У чому полягає різниця між описом та оповіддю? Що таке міркування (хрія)?

6. Чи можна доповнювати міркування художніми картинами? Якщо так, то які це відкриває можливості для компонування фрагментів про­мови?

7. Що таке інтеграція різноманітних моментів промови? Які три типи інтеграції визначають дослідники? Охарактеризуйте кожен з них.

Література

1. Волков А. А. Структура лекции. – М., 1986.

2. Клюев Е. Риторика (Инвенция. Диспозиция. Элокуция). – М., 1999. – С. 62-146.

3. Кохтев Н. Н. Риторика. – М. 1994. – С. 102-127.

4. Одинцов В. В. Структура публичной речи. – М., 1976.

5. Сопер П. Основы искусства речи. – М., 1995. – С. 197-233, 274-301.

Практичні завдання

І. Уважно прочитайте текст та підберіть до нього заголовок.

І сучасну, і традиційну оселю в Україні важко уявити без рушників. Тчуть їх і вишивають досі. Для краси у домі, на щастя в ньому, просто так, для душі. Узори на рушниках – то давні забуті символи: ромб з крапкою посередині – засіяна нива, вазон чи квітка – світове дерево од неба до землі, людська фігурка, немов з дитячого малюнка – знак Берегині, богині хатнього вогнища. А подивіться, де висять рушники. Над вікнами і над дверима, на покуті — це обереги від усього злого, що може зайти в дім.

Широкою була сфера використання рушників: на знак згоди на шлюб дівчина подавала їх старостам, намітка, головний убор уже заміжньої жінки, – це довгий (8 м) рушник. У нього загортали маля, що з'явилося на світ. На рушниках опускали в яму домовину.

"Хай стелиться вам доля рушниками!" – казали, бажаючи людині щастя (Г. Бондаренко).

2. Який з поданих епіграфів більш відповідний до теми "Слово як комунікація":

1) Прекрасне слово,

але що в ньому,

як не від серця йде воно?

(В. Масик).

2) Мрію я словами відмикати людське серце... Цю скарбницю мрій... (Л. 3абашта).

3) Слово – клітина мислі, артерія сили духу.

Тільки воно єднає різні людські береги.

(П. Воронько).

3. Складіть список відомих вам етикетних формул, які вар­то вживати на початку та наприкінці промови (академічної, по­літичної тощо) за такою схемою:

4. З якого речення краще почати текст, а яким – закінчи­ти? Обґрунтуйте свій вибір.

Увімкнувши телевізор, я почула такі новини. Такі новини я почула, увімкнувши телевізор.

5. Використайте у вступі промови відомий афоризм: "Слово – срібло, мовчання – золото" та, обміркувавши, спробуйте спро­стувати цю тезу.

6. Напишіть автохарактеристику, вдавшись до прийомів опису та міркування. Який прийом доцільніше використати при описі зовнішності, а який – для характеристики рис харак­теру?

7. Складіть фрагменти - "заготовки" до наступних тем, ко­ристуючись прийомами опису та оповіді на зразок:

Моя домашня тварина. Опис – її зовнішність; місце, яке вона займає у квартирі; її їжа тощо. Оповідь – як вона з'явилася в квартирі, її повсякденні звички, кумедний випадок з її життя тощо.

8. На одну з тем складіть міні-промову з використанням "заго­товок".

Теми:

Екологічні катастрофи та катаклізми.

Дії та психологія злочинця.

Останній гучний політичний скандал.

Моє перше відвідування церкви.

Змалювання своїх почуттів коханій особі.

Мій літній відпочинок.

9. Використовуючи подані початки абзаців, напишіть текст промови. Який спосіб інтеграції промови забезпечує тут зв'язок окремих частин тексту?

Вивчення теми починається з...

Насамперед...

Потім...

Після цього...

Наприкінці роботи...

10. Прочитайте текст. Знайдіть основну частину. Чи є тут вступ? Кульмінація? Закінчення? Якщо є, то вкажіть, де.

Один чоловік мав двох синів. Прийшовши до першого, він сказав: "Піди-но, дитино, сьогодні, попрацюй у винограднику!" А той відповів і сказав: "Готовий, панотче", – і не пішов. І, прийшовши до другого, так само сказав. А той відповів і сказав: "Я не хочу". А потім покаявся і пішов. Котрий же з двох учинив волю батькову? (Біблія).

11. Прочитайте текст. Спробуйте переказати його, змінивши композицію так, щоб він починався з висновків. Якого ораторсько­го ефекту ми при цьому досягаємо?

Відомий байкар Езоп був рабом у давньогрецького філософа Ксанфа. Він мусив готувати різні страви. Одного разу, коли Ксанф перебував у доброму гуморі, він наказав Езопові приготувати для гостей найсолодшу страву. Езоп купив та приготував язик. На питання господаря, чому саме язик, раб-мудрець відповів: "Адже саме за допомогою язика будують міста, вивчають науки, просять, вітаються, миряться, освідчуються в коханні. Тому, очевидно, немає нічого солодшого, ніж язик."

Дуже сподобалося це Ксанфові та його гостям.

Іншим разом зацікавлений дотепністю Езопа Ксанф задумав, аби раб подав на стіл для гостей найгіркіше, що може бути. Езоп знову подав язик, що викликало загальне здивування. Пояснення було таке: "Що може бути найгіркішим від язика? Язиком люди занапащають один одного, оббріхують, лицемірять, сваряться, вбивають, розв'язують війни..."

Гості та господар погодилися з Езопом, хоча він і стверджував речі, які, на перший погляд, виключають одна одну.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: