Вірування та уявлення архаїчної епохи.

Первісні вірування зародилися до 40 тис. років тому – в останній період неандертальської доби. Інші вважають, що це відбулося у кроманьйонську добу.

Архаїчна епоха – тривалий історичний процес між появою людини розумної і функціонуванням елементарних, неакультурованих соціальних утворень.

Ранні вірування, своєрідні основні проторелігії: магія, фети­шизм, тотемізм, анімізм, шаманство.

Магія. Витоки та особливості її першим дослідив Б. Малиновський у своїй праці «Магія, наука і релігія».

Магія — сукупність уявлень та обрядів, з основі яких віра в можливість впливу на довколишній свгт через надприродне — фетишів, духів тощо завдяки чаклунським дійствам.

Фетишизм. Як спосіб олюднення природи, фетишизм виник у ранньородовому суспільстві.

Фетишизм — віра в існу­вання у матеріальних об'єктів надприродних властивостей.

Загалом фетишизм можна охарактеризувати як по­клоніння неодухотвореним речам. Фетишами вважають предмети, яким віруючі приписують надприродні власти­вості (здатність зцілювати, оберігати від невдач, забезпечу­вати успіх).

Тотемізм. Сформувався він у процесі виникнення ро­дового ладу, освоєння первісними людьми полювання і збиральництва як основних видів господарської діяль­ності. Родовий лад зумовив залежність людини від ко­лективу родичів.

Тотемізм — віра в надприродну спорідненість груп людей (роду, племені) з певними видами тварин, рослин, явищами природи.

Тотемізм характеризують дві головні риси. Перша — поклоніння не тотемічним духам, а двійникам тотемів. Друга риса – дозвіл убивати і з'їдати тотема тільки за умови дотримання особливих релігійних обря­дів, щоб не нашкодити тотемному духові.

Анімізм — віра в існування в тілі людини двійника — душі, від якої залежать її життя, фізіологічний і психо­логічний стан.

Анімізму властиве приписування якостей двійників ма­теріальним об'єктам: людському тілу, тваринам, знаряд­дям праці тощо, з часом процесам: хворобам, війнам, ко­вальській справі тощо. Шаманство — первісна форма релігії, що грунтується на вірі в можливість спілкування служителів культу (шаманів) з духами.

Шаманство характеризують:

· Поява професійних служителів культу.

· Виокремлення головного об'єкта релігійного покло­ніння — шаманських духів.

· Головна роль чоловіка в релігії.

· Використання істеричних нападів як засобів вико­нання релігійних обрядів.

· Використання оманливих дій як засобів виконання релігійних обрядів.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: