Главная

Популярная публикация

Научная публикация

Случайная публикация

Обратная связь

ТОР 5 статей:

Методические подходы к анализу финансового состояния предприятия

Проблема периодизации русской литературы ХХ века. Краткая характеристика второй половины ХХ века

Ценовые и неценовые факторы

Характеристика шлифовальных кругов и ее маркировка

Служебные части речи. Предлог. Союз. Частицы

КАТЕГОРИИ:






Сутність християнства. Його ідейний потенціал. Основні положення християнського віровчення: Нікейський символ віри.




Християнство — одна з світових монотеїстичних релігій. Виникло в 1 столітті у східних провінціях Римської імперії (в Палестині).

Як фактично єдина спільнота проіснувала приблизно до 484-го року. Хоча вже з кінця I століття в ній виникали різні секти, протистояння. Остаточний розкол Християнської Церкви на Східну (Православ'я) та Західну (Католицизм) відбувся 1054-го року.

На чолі Католицької Церкви стоїть Римський єпископ — Римський Папа.

Православ'я спершу мало 5 патріархів: Римського, Константинопольського, Єрусалимського, Антіохійського, Александрійського. Згодом відбувся розкол з Римською Церквою, а також виділились нові патріархати. Усі помісні православні церкви, що утворюють Вселенську Православну Церкву, є рівними між собою, відрізняються лише за честю.

Центром християнства є особа Ісуса Христа, який є однією з осіб Трійці — одночасно Сином Божим та Сином Людським.

Головне у вченні християнства про боголюдину — Ісуса Христа, який прийняв страждання і смерть заради спокутування первородного гріха.

Згідно з постулатами християнства, що базуються на Біблії, внаслідок першородного гріха, вчиненого Адамом та Євою, кожна людина є грішною, відтак смертною і підлягає засудженню Богом. Оскільки Бог любить світ та людей, він послав свого Сина, який, будучи безгрішним, своєю смертю на хресті викупив людей від належного їм покарання. Таким чином, спасіння досягається вірою в Ісуса Христа та прийняттям його жертви, а також покаянням — відверненням від гріхів та приведенням свого життя у відповідність з Божими заповідями.

Нікейський — прийнятий на Першому Нікейському соборі (325 рік). Символ віри - формула віросповідання, у якому оголошувалася божественність Бога-Сина, названого "єдиносущим Отцю».

На Заході цей символ був уперше уведений у літургію в Толедо в 589 році.

Толстой Л.Н. критикував Нікейський символ, стверджуючи, що "Весь Нікейський символ є сплетенням нерозумних і фантастичних тверджень".

10 Заповідей:

1. Не май інших богів!

2. Не створюй собі ідола.

3. Не називай ім’я господа даремно.

4. Субота – день відпочинку.

5. Шануй свого батька та матір свою, щоб довгі були твої дні на землі, яку Господь, Бог твій, дає тобі!

6. Не вбивай!

7. Не чини перелюбу!

8. Не кради!

9. Не свідкуй неправдиво на свого ближнього!

10. Не бажай нічого, що є в ближнього твого!

Центром християнства є особа Ісуса Христа, який є однією з осіб Трійці — одночасно Сином Божим та Сином Людським.

Головне у вчення християнства про боголюдину — Ісуса Христа, який прийняв страждання і смерть заради спокутування первородного гріха.

Згідно з постулатами християнства, що базуються на Біблії, внаслідок першородного гріха, вчиненого Адамом та Євою, кожна людина є грішною, відтак смертною і підлягає засудженню Богом. Оскільки Бог любить світ та людей, він послав свого Сина, який, будучи безгрішним, своєю смертю на хресті викупив людей від належного їм покарання. Таким чином, спасіння досягається вірою в Ісуса Христа та прийняттям його жертви, а також покаянням — відверненням від гріхів та приведенням свого життя у відповідність з Божими заповідями.

 

 






Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском:

vikidalka.ru - 2015-2024 год. Все права принадлежат их авторам! Нарушение авторских прав | Нарушение персональных данных