Зміст, значення та основні завдання дивідендної політики.

ТЕМА 5. Дивідендна політика підприємств

План

5.1. Зміст, значення та основні завдання дивідендної політики.

5.2. Основні теорії дивідендної політики.

5.3. Порядок формування та реалізації дивідендної політики.

5.4. Оподаткування дивідендів.

Зміст, значення та основні завдання дивідендної політики.

Ключовим елементом дивідендної політики є категорія «дивіденд» (рис. 5.1.).

Рис. 5.1. Визначення дивіденду та його сутнісні характеристики

Дивідендна політика — це набір цілей і завдань, які ставить перед собою керівництво підприємства у галузі виплати дивідендів, а також сукупність методів і засобів їх досягнення.Оптимізація дивідендної політики — це оптимізація співвідношення між прибутком, що виплачується у вигляді дивідендів, і тим, який реінвестується з метою максимізації доходів власників.

Метою дивідендної політики є оптимізація пропорцій розподілу чистого прибутку на поточне споживання у формі дивідендів і виробничий розвиток з метою максимізації ринкової вартості підприємства.

До основних завдань, які слід вирішити в ході формування та реалізації дивідендної політики, слід віднести:

· виявлення основних факторів, які впливають на прийняття рішення щодо виплати дивідендів чи реінвестування прибутку;

· визначення оптимального співвідношення між розподіленим і тезаврованим прибутком;

· оцінку впливу рішення щодо порядку розподілу чистого прибутку на ринкову вартість корпоративних прав підприємства та його інвестиційну привабливість;

· визначення оптимальної для підприємства величини статутного і власного капіталу;

· узгодження стратегії виплати дивідендів із податковим законодавством;

· вибір найприйнятнішого методу та форми нарахування і виплати дивідендів;

· оцінку впливу дивідендної політики на вирішення конфлікту інтересів між власниками, кредиторами та керівництвом підприємства.

Розробка ефективної дивідендної політики базується на використанні таких принципів:

· збалансування різноманітних інтересів акціонерів, кредиторів та самого акціонерного товариства як суб'єкта господарювання;

· врахування впливу інфляції на рівень дивідендних виплат акціонерам і обсяг реінвестованого чистого прибутку підприємства;

· використання не менше 5 % чистого прибутку на формування резервного фонду акціонерного товариства до досягнення ним 25 % статутного фонду;

· врахування різниці в інтересах дрібних і великих (стратегічних) інвесторів;

· формування і збереження основного контингенту акціонерів, яких задовольняє дивідендна політика підприємства;

· розумне поєднання грошових і негрошових форм виплати дивідендів, виходячи з реальних фінансових і матеріальних можливостей акціонерного товариства;

· врахування асиметричної інформації, тобто різного ступеня інформованості акціонерів і менеджерів про реальний стан справ і перспективи розвитку підприємства;

· врахування фактору ризику.

Зв’язок між дивідендною політикою та самофінансуванням підприємства: чим більше прибутку виплачується у вигляді дивідендів, тим менше коштів залишається у підприємства для здійснення реінвестицій.

Зв’язок між дивідендною політикою і ринковим курсом корпоративних прав: стабільний рівень дивідендних виплат за інших рівних умов позитивно впливає на ринковий курс корпоративних прав. Відсутність дивідендів або їх різке коливання свідчить про нестабільність і ризиковість підприємства-емітента корпоративних прав та призводить до падіння ринкового курсу.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: