IX. Поняття про уміння. Учбова діяльність учнів як одна з форм уміння 289

механізм "вростання" діє і в системі "Я та інші". У процесі активного та систематичного спілкування з іншими людьми, особливо з дорослими дитина прагне до того, щоб її зрозуміли, а тому вибудовує свої думки та мовлення так, щоб вони співвідносилися з точкою зору інших. У зв'язку з цим дитина вчиться себе чути та бачити, виправляти себе, перевіряю­чи. Вона набуває здатності впливати на себе, як на іншу людину. Як пи­ше Ю.М. Кулюткін, механізм самоуправління знаходить своє вираження в тому, що учень виступає для себе як об'єкт управління ("Я - викона­вець") та як суб'єкт управління ("Я - контролер"). Таке самоуправління автор називає рефлексивним, тому що воно засноване на свідомому ві­дображенні людиною власних дій, процесів, відображенні особистістю свого "Я" (схема 1).

Схема 1. Рефлексивне ставлення особистості до своїх дій Розвиток самоуправління відбувається у зв'язку з розвитком усві­домлення свого "Я". Останнє веде до зміни позиції людини у ставленні до. власної діяльності. Вона тепер не просто передбачає результати сво­їх дій, а й вчиться довільно організовувати їх. Так, вчиться формулюва­ти та обґрунтовувати цілі, аналізувати предмет їх значущості, мотиву­вати свій вибір, виробляти програми, знаходити оптимальні способи їх реалізації, починає шукати різні критерії, еталони, показники контролю та оцінки.

Отже, щоб самостійно керувати своєю учбово-пізнавальною діяль­ністю, учень повинен засвоїти керівні функції вчителя та повернути їх на самого себе. Учень повинен одночасно бути і учнем, і вчителем. У такому випадку говорять, що відношення "вчитель-учень" стає відно­шенням внутрішнім, що школяр здатний до самоуправління. Самоу­правління полягає в тому, що учень у ставленні до себе виконує функції вчителя - мотивації учбової діяльності, планування, регуляції, оцінки своєї діяльності.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: