IX. Поняття про уміння. Учбова діяльність учнів як одна з форм уміння

план розв'язання задачі інших учнів та отримати нові знання внаслідок розв'язання задачі. Ознакою відставання є відсутність у школярів пізна­вального інтересу. Так, учень не шукає додаткової літератури, не слухає відповідні радіопередачі, не дивиться науково-популярні фільми, телепе­редачі, не задає вчителеві питання, відволікається у напруженні, не помі­чає цікаві моменти на уроці, зовсім байдужий до своїх успіхів та невдач, з небажанням виконує роботу, за яку оцінки не ставлять.

Ознаками відставання з предметів, результатом засвоєння яких ма­ють бути способи, дії, операції можуть бути такі, як невміння точно ви­конати дію, систему дій за усвідомленим правилом, неправильне вико­нання окремих дій, невміння визначити, яких правил необхідно дотри­муватися при виконанні вправи, неможливість визначити, чи правильно виконана вправа, не спостерігається уміння виконувати дії автоматично в системі складної діяльності, відсутність уміння комбінувати засвоє­ні дії відповідно до нових умов. Ознаками відставання є несформова-ність інтересу до своїх можливостей у самостійному доборі способів, дій, операцій, байдужість до своїх успіхів та невдач, відсутність бажан­ня використати засвоєне правило, виконувати важку роботу та завдання творчого характеру.

Засвоєння предметів третього типу полягає у здобутті учнями досвіду естетичного ставлення до мистецтва та до прекрасного в житті, а тому про відставання у засвоєнні цих предметів свідчить відсутність інтересу до художньої літератури, до музики, живопису, небажання виробити своє ставлення до творів мистецтва, невміння виразити своє враження про твори мистецтва, оцінити їх тощо.

Головними засобами виявлення відставання в учнів є спостереження та спілкування з ними. Вчитель, пояснюючи на уроці, спілкується з учня­ми: ставить перед ними питання, заохочує їх ставити запитання до себе, дбає про те, щоб активно йшла робота та було зрозуміло, хто і в чому саме відстає у навчанні. Спостереження має на меті зауважити реакції учнів - чи байдужі вони до своїх успіхів та успіхів інших, чи пережива­ють невдоволення, коли не можуть розв'язати задачу. Щоб вчасно надати учням допомогу і не допустити появи неуспішності в класі, вчитель по­винен розвивати у собі професійну спостережливість.

Засобом виявлення ставлення до знань може бути самостійна робота, яку вчитель планує провести за варіантами різного рівня труднощів та власного вибору їх кожним учнем.

Способом виявлення відставань є контроль, прийомами здійснення якого може бути постановка питань, виконання запропонованої дії, пись­мові роботи, розв'язання задач. При цьому слід пам'ятати, що контроль не повинен перетворюватися у самоціль, він повинен поєднуватися з са­моконтролем учнів.

Отже, виявлення ознак відставання може здійснюватися засобами спостереження, спілкування та контролем.

Педагогічна допомога учням, які відстають у навчанні, має дифе­ренційований характер. Диференційний підхід у цій роботі ґрунтується на виявлених учителем ознаках цього відставання. Орієнтуючись на ці особливості, виділяють опосередковану та безпосередню допомогу.

Опосередкована допомога становить сукупність заходів, спрямо­ваних на зміну умов навчання та виховання, наприклад, введення фа­культативних занять, створення корекційних класів для дітей зі слабким здоров'ям, створення умов, в яких формальні цілі педагогів, адміністра­ції школи замінялись змістовими та моральними цілями роботи в шко­лі, створення в школі атмосфери довір'я, уваги до особистості школя­ра, формування дружнього, допитливого, працездатного колективу, для учасників якого характерні були б пізнавальні інтереси, цінності знань, освіти, нейтралізація негативного впливу сімейних обставин на ставлен­ня учнів до учіння.

Відставання школярів у навчанні може відбуватися не тільки із зо­внішніх, соціальних причин, а й внутрішніх причин, а тому зміна зовніш­ніх умов життя і навчання школярів повинна відбуватися з урахуванням індивідуальних особливостей розвитку школярів.

Безпосередня допомога має локальний характер. Зміст її повинен від­повідати характеру відставання. Так, якщо учень недостатньо розуміє і запам'ятовує правила, формули та не вміє використовувати їх у знайомій ситуації, доцільно було б використати з учнем ряд однотипних завдань з постійним поверненням до тексту цих правил або формул, а після по­вторного виділення суті у навчальному теоретичному матеріалі попроси­ти його відтворити правило або визначення.

При виявленні відставання в творчому використанні навчального ма­теріалу для розв'язування задач невідомого типу краще всього розв'язати з учнями ряд задач, в яких використовуються закони, правила, показуючи учням альтернативні міркування, припущення та розв'язки.

Питання до самоконтролю

1. Зіставте зміст таких понять, як "учіння та навчання", "учіння та учбо­
ва діяльність". У чому полягає зв'язок між цими поняттями?

2. Зіставте зміст таких понять, як учіння та научіння, учіння та навчаль-
ність.

3. Назвіть види учіння.

4. Поясніть суть видів научіння.

5. Назвіть основні компоненти учбової діяльності.

6. Поясніть зміст поняття "мотивація учіння". Назвіть мотиви учіння.

Т

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: