Главная

Популярная публикация

Научная публикация

Случайная публикация

Обратная связь

ТОР 5 статей:

Методические подходы к анализу финансового состояния предприятия

Проблема периодизации русской литературы ХХ века. Краткая характеристика второй половины ХХ века

Ценовые и неценовые факторы

Характеристика шлифовальных кругов и ее маркировка

Служебные части речи. Предлог. Союз. Частицы

КАТЕГОРИИ:






XI. Психологія виховання. показники, а в сучасній педагогічній теорії (і практиці) найбільш поши­рені два підходи побудови системи морального виховання учня: інтелек­туальний






 


показники, а в сучасній педагогічній теорії (і практиці) найбільш поши­рені два підходи побудови системи морального виховання учня: інтелек­туальний, який надає першорядного значення формуванню в школярів знань, та поведінковий, коли головна увага звертається на вироблення в учнів поведінки та вважається, ніби успіх у вихованні правильної по­ведінки визначається лише режимом, системою вимог і вправ. Але без внутрішніх спонукальних стимулів вся система виховання, звичайно, пе­ретворюється у насильство над дитиною.

Перелічені ознаки є загальними критеріями моральної вихованості. І.С. Мар'єнко (1980) визначає загальний критерій моральної вихованості як ознаку, на основі якої встановлюється просування особистості у сво­єму моральному розвитку на відносно завершеному етапі шкільного на­вчання та виховання. Поряд із критеріями загальної моральної вихова­ності автори виділяють інші важливі, але менш узагальнені критерії, такі як критерії розвитку окремих моральних якостей, глибина осмислення та знання норм і правил моралі, ступінь розвиненості та сформованої моральних умінь, навичок і звичок поведінки, характер моральної орієн­тації у складних моральних ситуаціях, ступінь принциповості та рівень розвитку вольової сфери, в оточенні спокуси - міра моральної вимогли­вості до себе та інших людей, характер поведінки у колективі, а також наодинці із собою, наявність гуманістичних рис у характері та поведінці, ступінь поважного та доброзичливого ставлення до інших людей, рівень розвитку почуття власної гідності, сором'язливості, честі, совісті.

Порівнюючи перелічені підходи різних авторів до вивчення загаль­ної моральної вихованості, можна сказати, що деякі з них вважають, що загальний рівень морального розвитку може бути виявлений за допомо­гою одного загального критерію, інші пропонують з цією метою певний набір, систему критеріїв. При цьому автори дотримуються одностайної думки в тому, що критерії морального розвитку особистості школяра по­винні охоплювати не тільки результат, а й спонукання, цілі та способи його досягнення.

Необхідно зазначити, що всі автори, які розробляють проблему кри­теріїв моральної вихованості, використовують як синоніми такі понят­тя, як «ознака», «показник», «прояв», лексичне їх значення є практично ідентичним. Це те, з чого можна скласти висновок про стан, розвиток, хід тощо. У той самий час зміст, який вкладають автори в дані поняття, залежно від контекстів, буває різним.

При цьому критерій, як правило, розуміється як деяка найбільш за­гальна властивість, за якою міркують про те, чи інше явище, що об'єднує у собі ряд простих «показників». Самі ж показники можуть бути виявлені і через ряд ознак, прикмет, що можуть безпосередньо спостерігатися та підлягати вимірюванню.


Однак можна зустріти й інші змістовні розмежування даних понять. У наш час всі критерії, які пропонують різні автори, не пов'язані в єди­ну систему і являють собою певний набір, в якому багато які критерії досить детально розроблені, але неясно, як вони взаємопов'язані між собою. Тому вчителю доводиться або вибирати з існуючих критеріїв за принципом «або-або», або об'єднувати різнорідні та різні за значенням критерії в один ряд, не дуже піклуючись про те, чи вони взаємопов'язані між собою. Зрозуміло, що одержані таким чином дані часто важко звести в єдину систему, яка дозволяє однозначно визначити місце даного учня на шкалі моральної вихованості.

І. Д. Зверєва, Л.Г. Коваль, П.Д. Фролов (1995) зазначають, що якщо психологічні критерії моральної вихованості, що пропонуються, прийня­ти за повний набір критеріїв, то він може бути упорядкований, система­тизований таким чином (схема 10.1):

ІДО
суспільства | до праці | до людей | до самого себе

Життєва (громадянська) позиція особистості

ставлення

Моральні якості

Знання
Емоції, почуття Потреби, мотиви

Поведінка

рівень розвитку моральних по­чуттів (провини, сорому тощо)
глибина осмис­лення, знання норм і правил моралі
спрямованість, зміст і структура мотивів

ступінь роз­витку мораль­них умінь, на­вичок та звичок поведінки

Схема 10.1

У наведеній схемі критерії розміщені від найбільш узагальнених до більш конкретних. Найбільш узагальненим критерієм, малодиференційова-ним, що потребує конкретизації, є життєва (громадянська) позиція. Із схеми видно, що він ґрунтується на системі критеріїв більш низького рівня уза­гальнення (ставлення до людей, праці, суспільства...), які стосовно нього виступають у ролі показників. У свою чергу, визначення за кожним з крите­ріїв нижчого рівня може бути здійснене лише на основі цілого ряду більш часткових показників, які в свою чергу також можуть бути розглянуті як більш «часткові» критерії. Причому «розрізнювальна» здатність даних кри­теріїв є різною. Якщо синтетичні критерії (позиція, ставлення) здатні яко­юсь мірою охарактеризувати моральну вихованість як цілісне психологічне утворення, то часткові критерії (рівень етичних знань, почуттів, моральні якості тощо) відображають лише окремі сторони моральної вихованості.

Рівні моральної вихованості. Як зазначається в психолого-педаго-гічних дослідженнях, визначення рівня моральної вихованості носить постановчий характер і є першим результатом досліджень та узагальнен­ня практичного досвіду.



В іково І педагогічна психологія


Т






Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском:

vikidalka.ru - 2015-2024 год. Все права принадлежат их авторам! Нарушение авторских прав | Нарушение персональных данных