XI. Психологія виховання. Таблиця 10.2. Шкала оцінювання рівня вихованості особистості Тип
Таблиця 10.2. Шкала оцінювання рівня вихованості особистості
Показники
Високий рівень
Стійка система цінностей, яка склалася. Сильно розвинута осо-бистісна рефлексія та емпатія. Глибоке розуміння і володіння моральними категоріями, знання та постійний інтерес до проблеми життя своєї мікрогрупи, клас), школи, суспільства Прагнення жити інтересами колективу, повага до його думки, вимогливість до себе та інших членів колективу, повага до них. Високий рівень самоорганізації та самоконтролю. Відповідальне ставлення до виконання доручень, переживання успіхів і невдач групи, класу, колективу. Як правило, ініціатор та організатор суспільно корисних справ
Глибоке розуміння основних моральних категорій. Поважаючи інтереси колективу, прагне брати участь у громадських справах, але бажає виступати в ролі виконавця. Має власні інтереси. Ви могливий у першу чергу до себе, активно реагує на відкрите порушення норм мораль___________________________
Дуже багато розмірковує, читає з проблем моралі, цікавиться проблемами смислу життя. У власній поведінці намагається слідувати своєму моральному ідеалу, займає стійку моральну позицію. Сильно розвинута схильність до самоаналізу. Пору шення норм моралі іншими викликає у нього протест і осуд, але активну відсіч порушникам здійснює в крайньому випадку, оскільки не вміє постояти за себе._________________
Розбираючись в основних моральних категоріях переоцінює значення деяких з них, через що часто потрапляє у конфліктні ситуації, виступає їх ініціатором. Дуже емоційний, запальний.
Середній рівень
Раціо- Шкала цінностей недостатньо стійка, недостатньо розвинута нальний особиста рефлексія. Володіючи значним запасом моральних знань, вміло міркує про моральні проблеми, не завжди слідує моральним нормам, особливо в тих випадках, коли вони супер ечать його особистим інтересам. Усвідомлення себе як поруш ника норми викликає муки совісті._______________________
Не володіючи необхідним запасом моральних знань, веде себе найчастіше правильно. Але регуляторами такої поведінки у більшості випадків виступають стійкі традиції, звички, а не моральні прин- ципи. Тому часто орієнтується на те, як поводить себе більшість.
Продовження таблиці 10.
Значна частина моральних категорій розуміється з позицій групової моралі, може порушити окремі норми поведінки при цьому вважаючи себе правим. Орієнтується, в першу чергу, на реальні норми поведінки, які склалися, пристосовується до них.
Володіє поверховими моральними знаннями, не має чіткого морального ідеалу, хоча і володіє певними моральними звичками В ситуаціях, де звички не спрацьовують, орієнтується на лідера, що виступає в ролі морального авторитета.
Низький рівень
Шкала цінностей нестійка, розмита, внутрішньо суперечлива Рівень самоорганізації та самоконтролю низький: самоаналіз практично відсутній. Негативні потреби, які склалися, задовольняє за рахунок інших. Завжди у тіні, не несе відповідальності за свої провокації, завжди намагається перекласти відповідальність за скоєне на іншого.
Викривлене уявлення про моральні норми та їх прояви у поведінці. Егоцентрист (не може подивитись на ситуацію очима іншого). Має погані звички. Клас не є для нього референтною групою, ізольований від життя класу. Демонстративно-агресивний стиль взаємин. Спостерігається розходження високої вербальної самооцінки з дійсністю.
Моральні норми бере ніби напрокат. Поведінка залежить від того, в якій групі перебуває. Не співвідносить своє «Я» з будь-якими нормами поведінки. Цінність цих норм визначається для нього тим, наскільки вони здатні сприяти його популярності серед однокласників.
Замкнутий індивідуаліст, який живе за принципом «моя хата зкраю», пасивний. Коло інтересів часто обмежене фізіологічними потребами.
Тепличне виховання, боязкий. Внутрішня реалізація потреб. З боку учнів зазнає спроби ізоляції.
Віднесення до певного рівня, типу може бути здійснене на основі інформації, зібраної за допомогою методів: соціометричний тест виміру альтруїзму, незавершені речення, опитувальник для виміру імпульсивності, методики вивчення міжособових взаємин у колективі, референто-метрії тощо.
37О
Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском:
|