Першими иаціональними закладами вищого типу стали Острозька і Києво-Могилянська академії.

Острозька слов'яно-греко-латинська академія (або «гримовний ліцей») була відкрита 1576 р. князем Костянтином Острозьким (1527­1608) і вирізнялася високим рівнем викладання. В ній вивчали слов'янську, грецьку й латинську мови й так звані «вільні науки» (граматику, арифметику, риторику, лоriку та ін.), музику та хорови!! спів. Tyr працювали відомі науковці: Кирило Лукаріс, Феофан Грек.

Києво-Могилянська академія, створена 1632 р. на Подолі внаслідок злитгя Київської Братської та Лаврської шкіл, зібрала найбільшу кількість освічених, найкращих на той час діячів науки та культури: це і Петро Могила (опікун академіі), Інокентій Гізель, lоаникій Галятовський, Єпіфаній Славинецький, Симеон Полоцький, Лазар Баранович та інші. Усі вони зробили певний внесок у розвиток педагогічної думки, розглядали загальні питання виховання і навчання молоді, розробляли методнчні рекомендації. Одні з них присвячували окремі праці проблемам освіти, створювали підручники та навчальні посібники, інші - порушували освітні питання в полемічних працях, виступах, промовах. У заснуванні Києво-Могилянської академії почесне місце належить Єлизаветі Гулевичівні, дружині київського воєводи, поборниці українського освітництва, яка подарувала свою с із землями для створення цього культурно-освітнього комплексу.

Курс навчання в академії тривав 12 роюв і поділявся на 8 класів: фару (підготовчий клас), інфиму (молодший клас), граматику, синтаксиму і вищі - поетику, риторику, філософію й богослов'я. Студенти набували філологічної підготовки, обов'язковим було знання мов: слов'янської, української літер31)'рНОЇ, церковнослов'янської, грецької, латинської, польської, оволодівали поетичним і риторичним мистеигвом, вивчали класичну грецьку та римську й частково середньовічну літер31)'рИ, історію, географію, філософію й богослов'я. Щороку в академії навчалося від 500 до 2000 cтyдel-ГГiB, вікових обмежень не було. У 1817 р. академію закрили, й замість неї в тому ж році було створено Київську духовну семінарію, перейменовану у 1819 р. в Духовну академію, яка припинила своє існування у 1918 р. У 1992 р. академію було відроджено як Національний університет «Києво-Могилянська академія».

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: