РОЗДІЛ I. ОРГАНІЗАЦІЯ ВИРОБНИЦТВА

ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ I. ОРГАНІЗАЦІЯ ВИРОБНИЦТВА

1.1 Виробничі процеси та їх класифікація

1.2 Управління персоналом

1.3 Організація складського господарства

РОЗДІЛ II. ЕКОНОМІКА ПІДПРИЄМСТВА

2.1 Цілі та напрями діяльності підприємства

2.2 Оцінка ефективності діяльності підприємства «Київприлад»

2.3 Зовнішня економічна діяльність

РОЗДІЛ III. МЕНЕДЖМЕНТ

3.1 Планування та формування персоналу

3.2 Конфлікти в трудовому колективі

3.3 Суть, зміст та структура управління персоналу

РОЗДІЛ IV. МАРКЕТИНГ

4.1 Відділ маркетингу

4.2 Методи збирання первинної інформації

4.3 Методи встановлення цін

РОЗДІЛ V. ЕКОНОМІЧНИЙ АНАЛІЗ

5.1 Метод економічного аналізу

5.2 Аналіз реалізації продукції

5.3 Аналіз фінансової стійкості

РОЗДІЛ VI. КОМЕРЦІЙНЕ ПРАВО

РОЗДІЛ VII. ТРУДОВЕ ПРАВО

7.1 Трудові правовідносини

7.2 Трудовий договір

7.3 Робочий час та відпочинок

ВИСНОВКИ СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

ДОДАТКИ

ВСТУП

Виробниче об'єднання "Київприлад" засноване в 1947 році як підприємство для виготовлення газових приладів - лічильників газу і газових плит - завод «Газаппарат № 2».

У 1956 році завод отримав назву «КИЇВПРИЛАД» і змінив напрямок діяльності. В основу подальшої спеціалізації були закладені прилади контролю і регулювання технологічних процесів, прилади газового аналізу та інша радіоелектронна апаратура.

У 1964 році завод почав випуск апаратури для космічної індустрії. У наступні роки підприємство брало участь у розробці і виробництві приладів та апаратури для виконання космічних програм: «БІОН», «ФОТОН», «Інтеркосмос», «ПРОТОН», «ГОРИЗОНТ», «ЕКРАН», «ЦІЛИНА», «ЕКРАН -О», «СIЧ», МКС «АЛЬФА», саме виробництво деталей та приборів для космічної індустрії дало нове життя підприємство, дало йому можливість вийти на міжнародний ринок і бути одним з ключових підприємств космічної галузі України сьогодні.

Паралельно з цим об'єднання приділяє велику увагу випуску продукції виробничо -технічного характеру, товарів народного споживання. В останні роки ВО «Київприлад» продовжує випуск апаратури космічного напряму, а також працює над створенням наукомістких, високотехнологічних приладів енергетичної галузі.

ВО «Київприлад», підпорядковане Національному космічному агентству України, маючи великий досвід в розробці і виготовленні апаратури космічного напряму, а також високопрофесійних розробників, останні роки працює над створенням наукоємної, високотехнологічної апаратури для енергетичної галузі.

Сертифіковані та серійно випускаються мікропроцесорні пристрої захисту, автоматики, контролю і керування приєднань 6-35 кВ МРЗС-05, в Держреєстр України внесені серія багатотарифних трифазних лічильників електроенергії «Каскад» і серія однофазних лічильників електроенергії «Каскад-1».

Основною метою виробничої практики є оволодіння методами і прийомами роботи організатора виробництва на підприємстві в сфері організації, управління і контролю профільної діяльності.

Відповідно до мети основними завданнями виробничої практики є:

* ознайомлення з призначенням, функціями, виробничою і управлінською структурами підприємства;

* вивчення організації профільної діяльності, ознайомлення з методами організації окремих процесів, технологією, засвоєння прийомів техніко-економічних розрахунків;

* оцінка техніко-технологічної бази основної діяльності, матеріальних активів, обігових коштів, персоналу;

* ознайомлення з економічними аспектами забезпечення конкурентоздатності профільної діяльності підприємства;

* розробка рекомендацій по вдосконаленню.

Місце проходження практики – підприємство «Київприлад».

Об’єктом практики буде ознайомлення з загальною діяльністю підприємства, технологією та організацією виробництва на ВО «Київприлад».

РОЗДІЛ I. ОРГАНІЗАЦІЯ ВИРОБНИЦТВА

1.1 Виробничі процеси та їх класифікація на підприємстві « Київприлад »

Виробничий процес на підприємстві являє собою систематичне та цілеспрямоване змінювання в часі та просторі кількісних та якісних характеристик засобів виробництва і робочої сили для отримання готової продукції з вихідної сировини згідно із заданою програмою.

В залежності від технічної оснащеності, тобто в залежності від виду та ступеня участі людини виробничі процеси на підприємстві “ Київприлад ” поділяються на ручні, ручні механізовані, машинно-ручні, машинні, автоматизовані та апаратурні.

У ручних процесах вплив на предмет праці здійснюється людиною за допомогою якихось інструментів, але без застосування будь-яких джерел енергії. Це, наприклад, загвинчування болта чи гайки гайковим ключем, свердління отвору дрилем з ручним приводом.

Ручні механізовані процеси характеризуються тим, що технологічні операції виконуються людиною з використанням ручних механізованих знарядь праці, тобто з використанням якихось джерел енергії, наприклад, свердління отворів електродрилем, зачищення зварних швів шліфувальною машинкою з абразивним кругом тощо.

До машинно-ручних відносяться процеси, коли вплив на предмет праці проводиться за допомогою машини або механізму, але за обов'язкової участі людини, наприклад, свердління отвору на свердлильному верстаті з ручною подачею.

Машинні процеси здійснюються на машинах, верстатах та інших видах технологічного обладнання без безпосередньої участі людини, роль якої при цьому полягає в забезпеченні машини матеріалом, зняття готової продукції, запуску і зупинці устаткування тощо.

Автоматизовані виробничі процеси виконуються на верстатах-автоматах, автоматизованих потокових лініях та інших видах автоматизованого обладнання, а роль людини у цьому випадку зводиться до контролю за ходом процесу та виконання пуско-налагоджувальних робіт.

Апаратні процеси мають місце тоді, коли вплив на предмет праці відбувається якимось видом енергії — теплової, хімічної, електричної. До цих видів процесів можна віднести, наприклад, металургійні процеси, термічну і хіміко-термічну обробку, приготування пари, сушіння, різні хімічні процеси. Людина у цьому випадку спостерігає за роботою технологічних апаратів і за необхідності втручається у перебіг процесів у них.

Організація праці та аналіз трудових процесів на підприємстві «Київприлад»

Трудовий процес та організація праці на підприємстві здійснюється щляхом прямого чи опосередкованого впливу працівника через технічні засоби на предмет праці з метою виготовлення продукції (виконання робіт, надання послуг), що супроводжується витратами фізичної і нервової енергії людини. Трудовий процес може поділятися на операції залежно від типу виробництва і спеціалізації робочих місць, особливостей організації праці, технічних умов виробництва.

Трудові процеси відрізняються один від одного не лише змістом, а й часом тривалості. Нормування пов’язане з вивченням затрат часу і методів роботи. Тому поряд з дослідженням трудових процесів приділяється увага виміру затрат часу на їх виконання, а також визначенню ефективності використання робочого часу працівників та устаткування. Відомо, що трудовий процес здійснюється людиною з застосуванням машин та обладнання в певних організаційних та санітарно-гігієнічних умовах. Це зумовлює специфічність аналізу трудового процесу, що передує його раціоналізації та нормуванню праці. Такому аналізу підлягають:

а) якість організації та обслуговування робочого місця — технічного рівня устаткування, планування робочого місця, наявність потрібних інструментів та технологічного оснащення, комплексність та своєчасність обслуговування;

б) робота устаткування — ступінь його використання щодо часу, потужності та технологічних можливостей;

в) умови праці — фізичні зусилля та розумове напруження людини, темп роботи, стан мікроклімату, рівень шуму та вібрації, чистота повітря тощо;

г) діяльність людини — прийоми та методи праці, затрати робочого часу на виконання окремих елементів трудового процесу (операцій, переходів, трудових рухів тощо), фізіологічні зміни в організмі.

Використовуються різноманітні методи і технічні засоби проведення досліджень та аналізу трудових процесів. Для одиничного виробництва характерне застосування візуальних спостережень з використанням секундомірів, хронометрів, хронографів та інших приладів. У великосерійному та масовому виробництвах, де дуже часта повторюваність трудових прийомів за короткої їх тривалості, застосовується метод кіно- або телезйомки. Графоаналітичні методи дають змогу дослідити план робочого місця, положення робітника, його маршрут руху, робочу позу, кількість, послідовність та характер трудових рухів, затрачуваний час.

Завершується аналіз трудового процесу висновками щодо його якості, недоліків та їх причин, шляхів усунення, можливостей подальшої раціоналізації.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: