Конфлікти в трудовому колективі

Конфлікти у трудовому колективі виникають із досить різних причин:

- незадовільна головна мета діяльності. Тобто головна мета діяльності колективу не влаштовує усіх його членів. Розходження у думках щодо мети діяльності колективу по суті паралізує його. Цей конфлікт частіше відбувається під час організації колективу або при переорієнтуванні його діяльності;

- несправедлива суспільна оцінка діяльності ко­лективу.Часто ця причина призводить до конфлікту не у середині колективу, а з адміністрацією чи з іншим ко­лективом;

- поведінка, що суперечить загальноприйнятим у колективі нормам. Таке відбувається при порушенні одним членом колективу або цілою групою певних встановлених норм поведінки. Часто це відбувається при появі у колективі нових людей, не знайомих з традиціями колективу або тих, які не сприймають ці традиції;

- несумісність культурних рівнів членів колективу.Коли у колективі існують великі розбіжності культурного рівня його членів, то часто виникають взаємні непорозуміння, які можуть набути вигляду конфлікту. Тут відіграють роль не тільки освіченість людей, але, головним чином, їх виховання, етична поведінка. Якщо рівень виховання у певних членів колективу не високий, то конфлікти стають ймовірним явищем;

- психологічна несумісність. Коли в колективі є люди зовсім із різними, навіть протилежними характерами, тем­пераментами.

Усі ці причини можливих конфліктів у колективі можна передбачити ще під час його формування. Часто більшість із них ніхто не враховує, і це веде до негативних наслідків. Для злагодженої праці у колективі його фор­мування не повинно бути випадковим. Слід ретельно підбирати кадри не тільки за професійною ознакою, але й враховувати рівень виховання, психологічний стан тощо.

Конфлікт може виникати на різних рівнях (верти­кальний конфлікт), коли робітники вступають у конфлікт із адміністрацією або з провідною вищою організацією, та на однакових рівнях (горизонтальний конфлікт), коли конфліктують між собою рівноправні члени колективу або два рівноправні колективи.

За змістом конфлікти у трудовому колективі поділяють на чотири групи: виробничо-технологічні; економічні; адміністративно-управлінські; соціально-психологічні.

Будь-який конфлікт має певні стадії розвитку:

- передконфліктна стадія, коли виникають розбіжності між суб'єктами суспільства або колективу щодо їх потреб, інтересів, розумінь. Такий стан називається конфліктною ситуацією. Ця стадія має дві фази: накопичення протиріч, які часто знаходяться у скритій (латентній) формі; друга фаза починається з інциденту або приводу, тобто із-за якоїсь конкретної події, яка дає поштовх конфлікту, після чого він часто стає відкритим;

- конфліктна стадія - безпосередньо сам конфлікт як боротьба сторін різного характеру. На цій стадії конфлікт може розвиватися поступово і досить тривалий час, а може мати бурхливий, швидкий розвиток. Цю стадію характеризує конфліктна поведінка, і конфлікт розгортається відповідно до неї. Тут велику роль відіграє середовище, в якому відбувається конфлікт. Оточуючі сили можуть або підтримувати одну з конфліктуючих сторін, або стримувати обидві сторони, або бути нейтральними. Якщо з часом серед конфліктуючих сторін виникає бажання щодо ви­рішення конфлікту, то настає третя стадія;

- стадія розв'язання конфлікту. Вона не завжди чітко визначається, бо розв'язання конфлікту може від­буватися на фоні продовження самого конфлікту. Але буває й так, що конфлікт на певний час частково або повністю припиняється, поки ведуться переговори чи окремі розслідування його причин. Ця стадія залежить від своєчасного і точного діагнозу причин конфлікту;

- післяконфліктна стадія, коли остаточно ліквіду­ються протиріччя конфліктуючих сторін, закріплюється злагода між ними, встановлюється стабільна, спокійна, добро­зичлива ситуація.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: