Методи бюджетного контролю.

8.1. Сутність і призначення бюджетного контролю, його види і форми

Бюджетний контроль – сукупність заходів, що здійснюються контролюючими органами з перевірки законності, доцільності та ефективності формування та використання грошових фондів держави та органів місцевої влади, а також установ, які фінансуються з бюджетів різних рівнів.

Елементи бюджетного контролю: - суб’єкт, об’єкт, предмет, методи контролю, процес контролю, узагальнення та реалізація результатів контролю.

Суб’єкти контролю – це особи, що здійснюють бюджетний контроль.

Об’єкт – грошові, розподільні процеси, пов’язані з формуванням та використанням грошових коштів підконтрольними об’єктами.

Предмет – стадії бюджетного процесу, а також активи що належать державі в формуванні, розподілу, володінні, використанні яких беруть участь підконтрольні об’єкти.

Для більш чіткого визначення сфери контрольних функцій відповідних органів на всіх рівнях управління і раціональної організації бюджетного контролю його, як і фінансовий контроль у цілому, класифікують за видами, формами і методами.

Зміст і завдання бюджетного контролю залежать від часу проведення контрольних дій, тобто від його віддаленості від моменту здійснення фінансових операцій. За цим критерієм контроль підрозділяють на попередній, поточний і наступний.

Попередній бюджетний контроль проводиться на стадіях складання і розгляду проекту бюджету та кошторисів бюджетних установ.

Поточний бюджетний контроль полягає у контролі за відповідними операціями в процесі виконання бюджету.

Наступний бюджетний контроль проводиться після здійснення фінансових операцій.

До форм бюджетного контролю належать: експертиза, перевірка, ревізія, аудит і моніторинг.

Експертиза — це дослідження якого-небудь питання з метою зробити правильний висновок, дати правильну оцінку відповідному явищу.

Перевірки здійснюються з метою докладного вивчення окремих питань складання і виконання бюджету, реалізації бюджетних програм, ефективності управління коштами бюджету. Наслідки перевірки оформляються довідкою або доповідною запискою.

Ревізія як форма бюджетного контролю — це система контрольних дій, спрямованих на всебічну перевірку діяльності учасників бюджетного процесу з метою встановлення законності операцій з мобілізації, розподілу або використання бюджетних коштів, виявлення винних у бюджетних правопорушеннях посадових і матеріально відповідальних осіб і спричинених порушеннями фінансових втрат.

Аудиторський контроль в Україні застосовують аудитори й аудиторські фірми, а в інших країнах — і державні органи.

Законом України «Про аудиторську діяльність» визначено, що аудиторські послуги можуть надаватися у формі аудиторських перевірок (аудиту) і пов’язаних з ними експертиз, консультацій з питань бухгалтерського обліку, звітності, оподаткування, аналізу фінансово-господарської діяльності, економіко-правового забезпечення підприємницької діяльності.

Відносно новою і найменш регламентованою формою бюджет­ного контролю є моніторинг, що являє собою систему постійного спостереження (нагляду) органів, уповноважених на здійснення бюджетного контролю, за дотриманням норм бюджетного законодавства учасниками бюджетного процесу на всіх його стадіях.

8.2. Суб’єкти бюджетного контролю в Україні.

Суб’єкти контролю можна розділити на дві групи:

- Громадяни України, Президент, Верховна Рада, Кабінет Міністрів, та інші органи виконавчої влади;

- Конституційний суд і інші суди, органи прокуратури, органи місцевої влади, політичні та суспільні організації, засоби масової інформації.

Їх особливість полягає в тому, що вони є ініціаторами та виконавцями контролю. Здійснення контрольних повноважень вони делегують певним підлеглим ним структурам.

Прем'єр-міністр – функції постійного контролю за використанням коштів.

Верховна Рада – делегувала повноваження Рахунковій Палаті.

Міністерство фінансів – делегувало функції контролю Державній фінансовій інспекції; функції оперативного управління видатками держави фінансовим органам.

Функції фіскального контролю та забезпечення дохідної частини бюджету покладено на Державну фіскальну службу України.

Контролюючі органи та особи підприємств, установ, організацій, керівники, бухгалтери, ревізійні комісії, органи контролю над суб’єктами, що господарюють, на яких у відповідності з діючим законодавством покладені зобов’язання внутрішнього контролю, а також органи незалежного контролю, тобто аудитори та аудиторські фірми.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: