Тема: ХАРЧОВІ ОТРУЄННЯ НЕМІКРОБНОГО ПОХОДЖЕННЯ

Контрольні запитання

1. Які отруєння належать до отруєнь немікробного походження?

2. За яких умов можливе отруєння цинком, міддю?

3. Чи можна отруїтися картоплею?

4. Назвіть отруйні гриби та рослини.

Крім отруєнь харчовими продуктами мікробного походження, поширени­ми є отруєння, викликані хімічними речовинами, які потрапили в їжу. Цими хімічними речовинами можуть бути солі важких металів (свинцю, цинку, міді). З таких отруєнь найпоширеніше отруєння свинцем. На харчові продукти сви­нець може потрапити з посуду, до складу покриття якого входить свинець. Найчастіше таке покриття використовують для виготовлення глиняного посу­ду. Порушення технології його виготовлення призводить до підвищеного вмісту свинцю в покритті, який потім легко проникає у продукти.

Дещо небезпечним у цьому плані є мідний і оцинкований посуд. При кон­такті з продуктами, які містять в собі органічні кислоти (квашені овочі, киселі та ін.), солі цих металів можуть проникнути в продукти. Використання таких про­дуктів призводить до отруєння. Тому оцинкований посуд рекомендується ви­користовувати для зберігання сипучих продуктів або води.

Під час використання сільськогосподарських продуктів, оброблених отру­тохімікатами можливе отруєння миш'яком.

Причиною отруєння можуть бути отруйні гриби (рис. 3.1 "Бліда поганка", 3.2 "Мухомор пантерний", 3.3. "Мухомор поганкоподібний", 3.4. "Опеньки не­справжні"). Споживаючи їх слід бути обережними, тому що деякі сорти отруйних грибів дуже схожі на їстивні. Наприклад, особливо небезпечною є бліда поганка, зовні схожа на сироїжку. Наслідки її споживання можуть бути смертельними, оскільки отрута поганки — аманітатоксин, стійка до нагрівання і ферменти травного тракту не здатні зруйнувати її.

Особливо чутливі до цієї отрути діти. Ніжка гриба має білий манжетик і дещо потовщену основу. Шапочка сягає 8-10 см, опуклої форми, згодом плоска. її колір може бути жовтуватим або зеленуватим, іноді з блідо-оливко­вим відтінком. Пластинки густі та білі. Росте цей гриб з липня по жовтень. Його вживання в 90 % випадків призводить до смерті. Захворювання протікає дуже важко. Симптомами такого отруєння є головний біль, блювання, силь­ний біль у животі, понос, біль, викликаний збільшенням печінки, припинення сечовиділення, низька температура, втрата свідомості. Смерть може настати через 1-2 дні.

Небезпеку становлять й інші отруйні гриби. Мухомори — отруйні гриби з шапочками червоного, оранжевого або жовтого кольору, з білими цяточками на поверхні, які можуть зникати від дощу. Ніжка, як і в блідої поганки, з манжетиком зверху і потовщенням знизу. Ознаками отруєння є сильне слиновиділен­ня, блювання, понос. Отруєння цим грибом трапляється рідко, оскільки його зовнішній вигляд відрізняється від вигляду їстивних грибів.

Несправжні опеньки відрізняються від справжніх відсутністю манжетика на ніжці, а поверхня їх шапочок гладенька. Ознаки отруєння — нудота, блюван­ня, розлад кишечника.

Для уникнення отруєння грибами необхідно, щоб їх заготуванням займа­лися особи, які добре знають всі види грибів.

Під час приймання свіжих грибів, особливу увагу слід звертати на шампіньйо­ни, оскільки зовні вони дуже схожі на бліду поганку. Пластинки нижньої сторо­ни шапочок шампіньйонів рожеві, а у блідої поганки — білі або зеленуваті.

У профілактиці отруєнь грибами важливу роль відіграє їх правильна кулі­нарна обробка. Гриби попередньо слід вимочувати у воді, з додаванням оцту, а згодом ретельно проварювати.

При заготовці грибів їх слід сортувати за видами, інакше важко відрізнити їстивні від не їстивних.

Під час виробництва вин, компотів, варень та сиропів використовують різні фрукти, у тому числі кісткові. Ядра деяких кісткових містять речовини, які при тривалому зберіганні ягід у компотах і сиропах здатні розщеплюватися й утво­рювати дуже отруйну синильну кислоту. Тому, щоб запобігти такому отруєн­ню, не слід готувати сиропи, компоти, наливки зі слив, вишень, персиків тощо для тривалого зберігання.

Можливе отруєння і продовольчими товарами, які тимчасово стали отруй­ними. Як, наприклад, картопля, яку довго тримали на світлі, або яка проросла, стає отруйною, тому що крохмаль у ній перетворюється на отруйну речовину — соланін. Особливо багато соланіну в зеленій картоплі. Тому таку картоплю споживати не слід.

Викликати харчові отруєння можуть продукти, отруйні за своєю приро­дою. До них належить ікра деяких риб (маринки, вусача та ін.). Ікра вусача також може викликати отруєння з болями в животі, нудотою, поносом.

Отруйні речовини містяться в ікрі та молоці морени, окуня та скумбрії під час нересту, а також у печінці налима, білуги, щуки. Проте такі отруєння рідкісні.

Небезпеку становлять і отруйні рослини (рис. 3.5 "Дурман звичайний, 3.6 "Цикута", 3.7 "Строфант", 3.8 "Стрихнос"), які трап­ляються в лісах Європи. Часто зовні вони схожі на нешкідливі рослини. Наприклад, болиголова плямиста нагадує листя петрушки, а цикута має запах моркви. Небез­пека підсилюється ще й тим, що їх плоди часто мають привабливий вигляд, як, наприклад, у вовчого лика. Серед отруйних рослин є багато декоративних (дур­ман звичайний). Отруєння рослинами найчастіше трапляється серед дітей.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: