ТОР 5 статей: Методические подходы к анализу финансового состояния предприятия Проблема периодизации русской литературы ХХ века. Краткая характеристика второй половины ХХ века Характеристика шлифовальных кругов и ее маркировка Служебные части речи. Предлог. Союз. Частицы КАТЕГОРИИ:
|
Приготування мийних засобів
Примітка. Розчини слід зберігати у місткостях з щільно закритою кришкою не більше 5 діб. Під час приготування вихідного розчину хлорного вапна необхідно користуватися респіратором і захисними окулярами. Хлорне вапно — це білий порошок з різким запахом. Він здатний швидко розкладатися, якщо його зберігати на світлі, у теплі, при підвищеній вологості повітря. Свіже хлорне вапно містить 28-30 % активного хлору. Якщо в цьому препараті міститься менше ніж 15% активного хлору, для дезинфекції він вже не придатний. Тому зберігати цю речовину слід в темних, сухих і прохолодних приміщеннях. Хлорне вапно є одним із найкращих дезінфікуючих засобів, воно здатне вбивати навіть спорові форми бактерій. Для приготування 10 %-ного освітленого розчину слід взяти 1 кг хлорного вапна, додати невелику кількість води і ретельно розмішати. Потім долити води до об'єму 10 л і залишити в темному прохолодному місці на добу. Після цього — злити прозору частину цього розчину. Це і буде 10 %-ний освітлений розчини хлорного вапна. Його можна зберігати до 5 днів. З цього розчину готують розчини будь-якої концентрації від 0,2 до 5%. Використовуються такі розчини на підприємствах торгівлі та масового харчування для дезинфекції обладнання, інвентарю, столового посуду, ганчірок, підлоги, тари, стін, транспортних засобів. Хлорамін — це також порошок жовтого або білого кольору, стійкіший при зберіганні від хлорного вапна. Він містить 28 % активного хлору, зручний у використанні, оскільки його розчини зберігаються до 15 днів. Використовувати ці розчини можна в такій мірі, як і розчини хлорного вапна. Боротьба з мухами та гризунами. Оскільки мухи, таргани та гризуни харчуються відходами, вони можуть переносити на продукти збудників харчових отруєнь, кишечних інфекцій, яйця глистів. Тому на підприємствах масового харчування і торгівлі велика увага приділяється боротьбі з цими шкідниками. Дезінсекція — це заходи, які здійснюються для боротьби з комахами. Вони можуть бути попереджувальними або винищувальними. Для попередження появи гризунів і комах на підприємстві слід дотримувати санітарний режим на території та в середині приміщення. Харчові відходи збирають у місткості (баки, відра), які щільно закриваються. Всі відходи (а разом з ними і личинки мух) слід вивозити щодня, після чого стінки та дно місткості необхідно чистити та мити. Сміттєзбірники, розміщені на території, необхідно встановлювати на асфальтованих майданчиках. Площа навколо вигрібних ям також має бути заасфальтована. При порушенні графіку вивозу відходів вміст сміттєзбірників і вигрібних ям один раз на тиждень обробляють 10 %-ним розчином хлорного вапна. Попереджуючими заходами в боротьбі з тарганами та мухами є захист продуктів від можливих виплодів, відкладень яєць. Усі продукти необхідно захищати сітками, марлею, ковпаками, зберігати у закритих шафах. Для цього перегородки та стінки шаф, полиці повинні бути без щілин. В теплу пору року всі вікна, які відчиняються мають бути затягнуті марлею або металічною сіткою. Для знищення мух, які потрапили в приміщення, використовується липкий папір. Під час дезинфекції інсектицидами (отруйними речовинами з різних хімічних сполук), з приміщення виносяться всі продовольчі товари, посуд, інвентар. Дезинфекція здійснюється після закінчення роботи підприємства, або в санітарний день. Перед початком роботи, після дезинфекції, слід ретельно прибирати приміщення. Нагромадження крихт, залишків їжі на столах, полицях, в ящиках може призвести до появи тарганів. Тому щодня слід дбати про те, щоб робочі місця залишалися в належному санітарному стані. При виявленні тарганів, необхідно негайно прибрати приміщення і ошпарити кип'ятком місця скупчення тарганів. Для боротьби з ними використовуються також різні хімічні сполуки. Дератизація — це знищення різними способами гризунів, які можуть бути носіями збудників харчових і кишкових захворювань. Оскільки гризуни швидко розмножуються, вони завдають ще й значної економічної шкоди. Тому вже під час будівництва підприємства масового харчування чи торгівлі необхідно врахувати, що гризуни влаштовують свої гнізда на глибині 70 см. Тому вже закладення фундаменту повинне здійснюватися на достатній глибині. Щоб гризуни не проникали у приміщення через вентиляційні отвори та люки, їх слід закривати ґратами, різними сітками. Щілини навколо каналізаційних труб необхідно заливати розчином цементу, двері підвалів оббивати залізом. У разі появи гризунів застосовуються механічні способи їх знищення (за допомогою сілець, пасток). Знищують гризунів також отрутохімікатами, які додають до приманок. Оскільки ці речовини отруйні і для людини, то використовувати хімічні засоби для знищення гризунів можуть лише фахівці — дератизатори. Біологічні методи знищення гризунів використовувати на підприємствах масового харчування або торгівлі заборонено. Ці методи полягають у тому, що гризунів заражають мікробами, які спричиняють їх загибель. Оскільки мікроби небезпечні й для людини, то їх використання створює небезпеку зараження продуктів харчування. Якщо на підприємстві виявлено скупчення комах чи гризунів, заклади санітарної служби можуть заборонити їх експлуатацію, вимагаючи проведення повної обробки. Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском:
|