ПИТАННЯ 109. Відсторонення від посади

Відсторонення від посади (статті 154–158 КПК України) полягає у тимчасовому недопущенні підозрюваного (обвинуваченого) до виконання ним своїх трудових (службових) обов’язків протягом певного строку з метою припинення кримінального правопорушення чи протиправної поведінки підозрюваного (обвинуваченого), запобігання протиправній поведінці підозрюваного (обвинуваченого), який перебуваючи на посаді, може перешкоджати кримінальному провадженню.

Відсторонення від посади може бути здійснено щодо:

– особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину середньої тяжкості, тяжкого чи особливо тяжкого злочину;

– службової особи правоохоронного органу – незалежно від тяжкості злочину.

Відсторонення від посади здійснюється на підставі рішення слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження.

Особливості відсторонення від посади окремої категорії осіб:

– особи, які призначаються Президентом України, відсторонюються Президентом України на підставі клопотання прокурора;

– судді відсторонюються Вищою кваліфікаційною комісією суддів України на підставі клопотання Генерального прокурора України;

– Директор Національного антикорупційного бюро України відсторонюється слідчим суддею на підставі клопотання Генерального прокурора України.

Клопотання прокурора, слідчого за погодженням з прокурором про відсторонення особи від посади розглядається слідчим суддею, судом не пізніше 3 днів з дня його надходження до суду за участю слідчого та/або прокурора та підозрюваного чи обвинуваченого, його захисника.

Строк відсторонення від посади – не більше 2 місяців. Продовження строку здійснюється за клопотанням прокурора відповідно до вимог ст. 158 КПК України.

Відсторонення від посади може бути скасовано за клопотанням прокурора або підозрюваного чи обвинуваченого, якого було відсторонено від посади, якщо в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: