ПИТАННЯ 113. Поняття та види запобіжних заходів

Запобіжні заходи – це сукупність превентивних заходів забезпечення кримінального провадження, які спрямовані на забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого через певне обмеження їхніх особистих прав.

Ознаки запобіжних заходів:

– мають більший, порівняно з іншими заходами забезпечення кримінального провадження, ступінь примусу (пов’язані з обмеженням конституційних прав особи);

– застосовуються лише до підозрюваного, обвинуваченого;

– мають особистий (персональний) характер – обмежують особисті права підозрюваного, обвинуваченого;

– характеризуються специфічними підставами та метою застосування, визначеними в ст. 177 КПК України;

– їх перелік, встановлений законом, є вичерпним.

Система запобіжних заходів (ч. 1 ст. 176 КПК України):

1) особисте зобов’язання (ст. 179 КПК України);

2) особиста порука (ст. 180 КПК України);

3) застава (ст. 182 КПК України);

4) домашній арешт (ст. 181 КПК України);

5) тримання під вартою (ст. 183 КПК України).

6) затримання – тимчасовий запобіжний захід (статті 188, 207, 208 КПК України).

Найбільш м’яким запобіжним заходом є особисте зобов’язання, а найбільш суворим – тримання під вартою (ч. 3 ст. 176 КПК України).

Під час кримінального провадження застосовуються й інші запобіжні заходи:

– передання неповнолітніх під нагляд батьків, опікунів чи піклувальників, а до неповнолітніх, які виховуються в дитячій установі, − передання їх під нагляд адміністрації цієї установи (ст. 493 КПК України);

– передання на піклування опікунам, близьким родичам чи членам сім’ї з обов’язковим лікарським наглядом чи поміщення до психіатричного закладу в умовах, що виключають небезпечну поведінку – до особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного характеру (ст. 508 КПК України);

– тимчасовий чи екстрадиційний арешт (статті 583, 584 КПК України).

Класифікація запобіжних заходів:

1. За режимом обмеження прав і свобод людини – пов’язані з ізоляцією особи (фізично-примусові) та не пов’язані з ізоляцією особи (психолого-примусові);

2. За характером правового статусу підозрюваного, обвинуваченого – загальні (ст. 176 КПК України) та спеціальні (щодо певної категорії осіб);

3. За строком, на який можуть бути застосовані, – з обмеженим строком дії (затримання, тримання під вартою) та без обмеженого строку дії (особисте зобов’язання, застава). Така класифікація є умовною, адже всі запобіжні заходи застосовуються у межах строку досудового розслідування та судового провадження;

4. Залежно від форми досудового розслідування – застосовуються під час розслідування злочинів чи під час розслідування кримінальних проступків.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: